ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2007 р.
№ 05/41/4-92 ( rs381639 ) (rs381639)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Чабана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної
скарги
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2,
м. Ковель, Волинської області
на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
26.03.2007р.
у справі
господарського суду Волинської області № 05/41/4-92
( rs381639 ) (rs381639)
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,
с. Воля-Ковельська, Волинської області
до
Відділу по управлінню майном комунальної власності
виконавчого комітету Ковельської міської ради, м. Ковель Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2
про
визнання недійсним договору оренди
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явилися;
від відповідачів -не з'явилися.
У С Т А Н О В И В:
31.07.2000р. СПД-ФО ОСОБА_1 придбала патент НОМЕР_1 на право
оренди будівлі, яка розташована в АДРЕСА_1, загальною площею
1996,8 кв.м. Дата закінчення строку дії патенту -30.03.2007.
Реалізація цього патенту відбулась шляхом внесення
Представництвом ФДМ України у м. Ковелі 04.08.2000 змін до
договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_2 від 02.09.1997, що
був укладений ним з ЗАТ "Ковельський центральний універмаг".
Внаслідок цього сторонами по зазначеному договору були визначені
Відділ по управлінню майном комунальної власності виконкому
Ковельської міськради (орендодавець) та підприємець ОСОБА_1
(орендар). В подальшому, 11.08.2003р. між цими сторонами був
укладений новий договір оренди зазначених нежитлових приміщень
НОМЕР_3.
20.01.2003р. головою Ковельської міської ради було прийнято
розпорядження НОМЕР_4, яким зобов'язано Відділ по управлінню
майном комунальної власності виконкому Ковельської міськради
укласти договори оренди з підприємцями, які користувались
нежитловими приміщеннями в будинку по АДРЕСА_1 як суборендарі по
договорах з підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець).
21.01.2203р. на підставі цього розпорядження укладено договір
оренди НОМЕР_5 з СПД-ФО ОСОБА_2 на частину нежитлового приміщення
площею 39,0кв.м., розміщеного на третьому поверсі будівлі по
АДРЕСА_1.
03.07.2003 рішенням господарського суду Волинської області у
справі № 01/22-34А визнано недійсним розпорядження Ковельського
міського голови НОМЕР_4 від 20.01.2003р..
22.06.2005р. СПД-ФО ОСОБА_1 звернулася до господарського суду
Волинської області з позовом про визнання недійсним договору
оренди нежитлового приміщення НОМЕР_5 від 21.01.2003р., укладеного
на підставі незаконного розпорядження НОМЕР_4. Крім зазначеного,
позов мотивовано й тим, що згідно п.4.2, 5.1 Положення про патент
на право оренди будівель, затв. наказом Фонду державного майна
України № 90 ( z0071-95 ) (z0071-95)
від 31.01.1995, яке діяло на час купівлі
підприємцем ОСОБА_1 патенту, власник патенту мав виключне право на
укладення договору оренди будівель (споруд, приміщень).
16.01.2007р., виходячи з законності та обгрунтованості
позовних вимог, рішенням господарського суду Волинської області
(суддя Бондарєв С.В.), залишеним без змін 26.03.2007р. постановою
Львівського апеляційного господарського суду (судді: Мирутенко
О.Л. -головуючий, Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) позов задоволено,
визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_5
від 21.01.2003р., укладений між Відділом по управлінню майном
комунальної власності виконкому Ковельської міськради та СПД-ФО
ОСОБА_2 Зобов'язано СПД-ФО ОСОБА_2 повернути Відділу по управлінню
майном комунальної власності виконкому Ковельської міськради
частину нежитлового приміщення вартістю 18 190,00грн. та площею
39,0кв.м. розміщеного на третьому поверсі будівлі по АДРЕСА_1.
У касаційній скарзі СПД-ФО ОСОБА_2 посилався на неповне
встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин,
що призвело до неправильного застосування норм матеріального, тому
просив скасувати ухвалені судові рішення, а справу направити для
нового розгляду.
Проаналізувавши мотиви, викладені у касаційній скарзі, у
сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає
касаційну скаргу необгрунтованою та такою, що не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої та апеляційної
інстанції, здійснивши всебічний, повний та об'єктивний розгляд у
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надавши
належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й
твердженням сторін, дійшли обгрунтованого висновку, що спірний
договір укладено з порушенням чинного законодавства, що є
підставою для визнання його недійсним з застосуванням передбачених
законом правових наслідків (ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
). У зв'язку
з чим, підстав для зміни або скасування оскаржуваних рішень немає.
Викладені у касаційній скарзі СПД-ФО ОСОБА_2 доводи також не
спростовують обгрунтовано висновку попередніх судових інстанцій.
Керуючись статтями 111-5, 111-7,- 111-9 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПО С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення, а
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
26.03.2007р. та рішення господарського суду Волинської області від
16.01.2007 у справі № 05/41/4-92 ( rs381639 ) (rs381639)
-без змін.
Головуючий суддя
В.Я. Карабань
Суддя
Л.В. Ковтонюк
Суддя
В.В. Чабан