05-5-3/12147-А ро звільнення земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан - Текст документа

Київська міська рада звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки площею 383 м-2, розташованої по АДРЕСА_1, та приведення її у придатний для використання стан.

Ухвалою від 11.11.05 господарський суд м. Києва (суддя Хілінська В.В.) позовну заяву залишив без руху, керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, який (колегія суддів у складі: Моторного О.А. -головуючого, Кошіля В.В., Нечитайла О.М.) ухвалою від 09.12.05 вказану апеляційну скаргу повернув заявнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (1798-12) .

Ухвалою від 12.07.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження з перегляду ухвали суду апеляційної інстанції за касаційною скаргою позивача.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, неправомірністю винесення оскаржуваної ухвали на підставі норм ГПК України (1798-12) , зважаючи на звернення позивача з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду як до апеляційного адміністративного суду відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України (2747-15) .

Згідно з визначенням термінів, що дається у ст. 3 цього Кодексу: справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку КАС України (2747-15) , тому, застосувавши положення ст. 108 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, залишив позовну заяву Київської міської ради без руху.

Київський апеляційний господарський суд, повертаючи заявнику без розгляду апеляційну скаргу позивача, виходив з положень п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (1798-12) . При цьому суд апеляційної інстанції по суті правильно визначив, що спірні правовідносини не є публічно-правовими. Проте при винесенні ухвали про повернення апеляційної скарги на підставі вимог ГПК України (1798-12) , суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, що оскаржена в цій апеляційній скарзі ухвала належить до акту суду адміністративної юрисдикції, а повноважень щодо перегляду акту суду іншої юрисдикції господарське процесуальне законодавство не передбачає.

Апеляційна скарга у справі подана на ухвалу господарського суду м. Києва, прийняту відповідно до норм КАС України (2747-15) , і підлягає розгляду тільки судом апеляційної інстанції, який здійснює перегляд справ адміністративної юрисдикції. Проте дана апеляційна скарга повернута без розгляду Київським апеляційним господарським судом не відповідно до глави I розділу IV КАС України (2747-15) . За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням вимог ст.ст. 86, 93, 97 ГПК України (1798-12) .

Зважаючи на викладене, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 09.12.05 підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу Київської міської ради слід передати по процесуальній підвідомчості до апеляційної інстанції адміністративної юрисдикції для розгляду її відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9-13 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.12.05 у справі №05-5-3/12147-А скасувати.

3. Справу №05-5-3/12147-А та апеляційну скаргу Київської міської ради у цій справі передати по процесуальній підвідомчості до апеляційної інстанції адміністративної юрисдикції -Київського апеляційного адміністративного суду.