ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2007 р.
№ 39/477-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О.
Самусенко С.С.
Черкащенка М.М.
розглянув касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Кванс"
на постанову
від 15.03.2007
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі
№ 39/477 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Кванс"
до
Державного підприємства "Нікопольський трубний завод"
про
стягнення 1 979 117,85 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Гладій О.В. дов. від 01.11.2006
від відповідача Чумаченко К.А. дов. від 16.02.2007 № 186
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Кванс" звернулось до господарського суду з позовом до Державного
підприємства "Нікопольський трубний завод" про стягнення 1 979
117,85 грн., з яких 1 489 900 грн. борг, 372 475 грн. штраф, 99
231,42 грн. пеня та 17 511,43 грн. 3% річних.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що 06.10.05 сторони
уклали договір доручення № 0610-01Д/710/01, за яким відповідач
зобов'язався від імені позивача укладати договори купівлі-продажу
металопродукції. Для забезпечення можливості виконання умов
договору позивач перерахував відповідачу 2 441 000 грн. У зв'язку
з тим, що відповідач не здійснював ніяких дій для виконання своїх
зобов'язань, 06.10.06 сторони досягли згоди про розірвання
договору та повернення грошових коштів. Оскільки ДП "Нікопольський
трубний завод" грошові кошти повернув не в повному обсязі, позивач
31.05.2006 направив на адресу відповідача вимогу про повернення
грошей, яку відповідач не виконав. Враховуючи наведене, просив
стягнути підлягають борг, штрафні санкції, річні відсотки.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
19.12.2006 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено.
Стягнуто з Державного підприємства "Нікопольський трубний
завод" 1 489 900 грн. основного боргу, 372 475 грн. штрафу, 99
231,42 грн. пені та 17 511,43 грн. 3% річних.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з
обгрунтованості позовних вимог.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 15.03.2007 (судді: Логвиненко А.О. -головуючий,
Павловський П.П., Чус О.В.) рішення змінено.
Позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства "Нікопольський трубний
завод" 1 489 900 грн. боргу, 17 511,43 грн. річних відсотків та
судові витрати.
Змінюючи рішення та задовольняючи позов частково, апеляційний
господарський суд виходив з того умовами угоди про розірвання
договору № 0610-01Д/710/01 не передбачено застосування неустойки
(штрафу або пені) за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку
повернути грошові кошти.
Разом з тим, враховуючи вимоги статті 653 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, прийшов до висновку, що з моменту розірвання договору
від 06.10.2005 припинились всі зобов'язання сторін по ньому, а
тому умови забезпечення зобов'язання також втратили чинність.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
"Кванс" просить скасувати постанову апеляційного господарського
суду, а рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись
на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 06.10.2005 сторони уклали
договір доручення № 0610-01Д/710/01 відповідно до умов якого
відповідач прийняв на себе зобов'язання від імені та за рахунок
позивача укладати договори купівлі-продажу металопродукції.
Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що всі його істотні
умови щодо асортименту, ціни, строків поставки буде узгоджено
шляхом укладання додаткових угод. Господарськими судами
досліджено, що зазначених додаткових угод сторонами укладено не
було, але протягом жовтня - грудня 2005 позивач перерахував
відповідачу 2 441 000 грн., що підтверджується матеріалами справи
(а.с.15-29).
Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2006 сторони уклади
угоду про розірвання договору № 0610-01Д/710/01 за якою Державне
підприємство "Нікопольський трубний завод" зобов'язалося повернути
отримані від позивача грошові кошти. Матеріалами справи
підтверджено, що на протязі січня-травня 2006 відповідач повернув
951 100 грн.
Судовими інстанціями встановлено, що 30.05.2006 ТОВ "Кванс"
направило на адресу відповідача вимогу повернути решту грошових
коштів на протязі п'яти банківських днів, яку останній отримав
05.06.2006.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд враховуючи
розірвання договору від 06.12.2005, та керуючись ст.653 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
і ст.202 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, правомірно прийшов до висновку, що зобов'язання сторін
по договору доручення було припинено у зв'язку з чим виникли нові
обов'язки, відповідно до яких відповідач повинен повернути
отримані від ТОВ "Кванс" грошові кошти.
Оскільки, в угоді про розірвання договору доручення сторони
не визначили строк повернення грошей, відповідач повинен згідно
ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
повернути кошти
у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 193 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, суд другої інстанції підставно
задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та
річних у зв'язку з їх обгрунтованістю.
Апеляційний господарський суд належним чином дослідив
укладену між сторонами угоду про розірвання договору №
0610-01Д/710/01 та встановив, що умовами останньої не передбачено
застосування неустойки (штрафу або пені) за несвоєчасне виконання
відповідачем обов'язку повернути грошові кошти.
Враховуючи вимоги ст. 653 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
апеляційна інстанція прийшла до правильного висновку,
що з моменту розірвання договору від 06.10.2005р. припинились всі
зобов'язання сторін по ньому, а тому, у відповідності до ст.548
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, умови забезпечення
зобов'язання також втратили чинність.
Виходячи з викладеного, апеляційний господарський суд,
обгрунтовано зазначив про відсутність правових підстав для
застосування до Державного підприємства "Нікопольський трубний
завод" пені та штрафу, оскільки угодою про розірвання договору №
0610-01Д/710/01 не передбачено можливість застосування
передбачених договором від 06.10.2005 штрафних санкцій за
несвоєчасне повернення грошових коштів, у зв'язку з чим підставно
відмовив в задоволені вимог в цій частині.
За таких обставин, прийнята апеляційним господарським судом у
справі постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону,
підстав для її скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків
суду і не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Кванс" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 15.03.2007 у справі № 39/477
без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: С.Самусенко
М.Черкащенко