Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.I. -  головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

за участю представників сторін: позивача -

відповідачів -ОСОБА_2,

розглянувши касаційну скаргу ТзОВ фірма "ВВС" на рішення господарського суду Запорізької області від 7 грудня 2006 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21 лютого 2007 року у справі за позовом ТзОВ фірма "ВВС" до Приватного підприємця ОСОБА_1 та ТзОВ "Азов. Сервіс" про визнання договору купівлі-продажу майна недійсним,

встановив:

У жовтні 2006 року позивач звернувся з позовом до господарського суду Запорізької області до відповідачів про визнання недійсним договору НОМЕР_1купівлі-продажу майна, укладеного між відповідачами про продаж чотирьох будинків для відпочинку площею 47,9 кв.м, 58,1 кв.м, 56,7 кв.м, 56,7 кв.м.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 7 грудня 2006 року (суддя Алейникова Т.Г.) в позові відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21 лютого 2007 року рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі ТзОВ фірма "ВВС" просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачами у справі був укладений договір купівлі-продажу НОМЕР_1про продаж чотирьох будиночків для відпочинку площею 47,9 кв.м, 58,1 кв.м, 56,7 кв.м, 56,7 кв.м.

З листа Управління з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області №01-03/52 від 02.02.2006 року позивач дізнався про реєстрацію за ТзОВ "Азов.Сервіс" права власності на будиночки літера А-1 та літера Б-1, які розташовані на базі відпочинку "Діана".

Позивач, вважаючи, що його право як власника цього майна порушено, звернувся до суду з позовом про визнання вказаного договору НОМЕР_1 недійсним.

Згідно ст.48 ЦК УРСР (1540-06) , недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

При вирішенні спору місцевий та апеляційний господарські суди всебічно дослідили надані сторонами докази і правильно встановили, що у випадку встановлення судом факту порушеного права позивача, застосування наслідків недійсності угоди не пошириться на його права, оскільки позивач взагалі не є стороною за спірним договором купівлі-продажу.

Згідно ст.33 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як правильно встановлено судами, при зверненні з позовом до суду позивач належним чином не підтвердив своє право власності на майно, що є предметом спірного договору та не довів яким чином його права, як власника, порушені.

Враховуючи відсутність правових підстав для визнання недійсним спірного договору, суд обгрунтовано відмовив позивачеві в задоволенні позову.

Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх відповідність викладеним судом нормам матеріального права.

Наведені висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають матеріалам справи та діючому законодавству.

Доводи касаційної скарги про необгрунтованість оскаржуваних судових рішень помилкові і не відповідають матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Запорізької області від 7 грудня 2006 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21 лютого 2007 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ фірма "ВВС" -без задоволення.