ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     07 червня 2007 р.
     № 4-5/53-04-1264
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
     Кочерової Н.О.
     суддів :
     Грека Б.М. Черкащенка М.М.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
     касаційну скаргу
     ТОВ "Холдінгова компанія "Мікрон"
     на постанову
     від 10.08.2004 Одеського апеляційного
     господарського суду
     у справі
     № 4-5/53-04-1264
     за позовом
     ВАТ "Мікрон"
     до
     ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі Північного РЕМ
     (далі -ВАТ "ЕК "Одесаобленерго")
     про
     визнання неправомірними дій відповідача
     та за зустрічним позовом
     ВАТ "ЕК "Одесаобленерго"
     до
     ВАТ "Мікрон"
     про
     Стягнення 328407,13 грн.
                     за участю представників:
 
     позивача -
     Марин П.П.
     відповідача -
     Зубченко С.М.
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням господарського суду Одеської області від  10.06.2004
первісний  позов  задоволено.  Визнано  неправомірними   дії   ВАТ
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"  в  особі  Північного
району електричних мереж по  нарахуванню  ВАТ  "Мікрон"  328407,13
грн. за  перевищення  договірних  величин  споживання  електричної
енергії за  грудень  2003р.  згідно  рахунку  за  ПДВ  №  118  від
11.02.04,    а    також    визнано    неправомірними    дії    ВАТ
"Енергопостачальна компанія  Одесаобленерго"  в  особі  Північного
району  електричних  мереж   по   виставленню   попередження   про
припинення  постачання  електричної  енергії  ВАТ   "Мікрон"   від
02.03.04.
     В задоволенні зустрічного позову відмовлено у зв'язку з  його
необгрунтованістю.
     Рішення мотивоване тими обставинами, що на момент коригування
договірної величини в лютому 2004р. ВАТ "Мікрон"  здійснило  повну
оплату електроенергії, спожитої у грудні 2003р. та у січні 2004р.,
що свідчить про безпідставність проведення коригування.
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
10.08.2004 рішення змінено. Пункти 1, 2,  3  резолютивної  частини
рішення скасовано, пункт 4 змінено  -зустрічний  позов  задоволено
частково. Постановлено стягнути з ВАТ "Мікрон" на користь ВАТ  "ЕК
"Одесаобленерго" в особі Північного РЕМ 328297,20  грн.  основного
боргу. В решті вимог зустрічного позову відмовлено.
     Постанова мотивована тим, що провадження у справі  в  частині
первісного позову підлягає припиненню на підставі  п.1  ч.1  ст.80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         у зв'язку з непідвідомчістю  господарським
судам України справ  у  спорах  про  визнання  неправомірними  дій
підприємств.  Відповідачем  на   кінець   розрахункового   періоду
частково сплачено за спожиту у грудні 2003 року  електроенергію  в
сумі 17071,89 грн., що відповідає 65226 кВт/ч, а тому  і  гранична
величина  електроспоживання  за  грудень   2003р.   повинна   бути
скоригована на рівні 65226 кВт/ч,  у  зв'язку  з  чим  перевищення
договірної величини електроспоживання становить  376315  кВт/ч,  а
підлягаюча до сплати сума -328297,20 грн.
     ТОВ "Холдінгова компанія "Мікрон", яке є правонаступником ВАТ
"Мікрон", в поданій касаційній скарзі просить постанову  скасувати
та первісне рішення залишити без змін,  посилаючись  на  порушення
судом  апеляційної  інстанції  норм  матеріального  права  та   на
невідповідність  висновків  суду   обставинам   справи.   Зокрема,
скаржник вважає, що  з  боку  ВАТ  "Мікрон"  мало  місце  незначне
прострочення (7 днів) щодо сплати  за  спожиту  електроенергію  за
грудень 2003р. і у відповідності з п.6.2 договору до ВАТ  "Мікрон"
може  бути  застосована  пеня  у  розмірі  0,2%  за   кожен   день
прострочення до дня фактичної сплати,  але  ні  в  якому  разі  не
п'ятикратна  вартість  спожитої  електроенергії  за  розрахунковий
період.
     Колегія суддів,  перевіривши  фактичні  обставини  справи  на
предмет  правильності  їх  юридичної  оцінки   судом   апеляційної
інстанції  та   заслухавши   пояснення   присутніх   у   засіданні
представників  сторін,  дійшла  висновку,  що   касаційна   скарга
підлягає частковому задоволенню.
     Змінюючи   первісне   рішення   та   задовольняючи   частково
зустрічний позов апеляційний господарський суд виходив з того, що:
     Згідно з додатковою угодою від 06.06.2003р. до укладеного між
сторонами договору про користування електроенергією  від  02.04.99
№118  для  ВАТ  "Мікрон"  було   встановлено   граничну   величину
електроспоживання на грудень 2003р. в обсязі 400000 кВт/г.
     Повідомленням № 26/118 від  18.11.2003  ВАТ  "Одесаобленерго"
встановило      споживачу       іншу       граничну       величину
електроспоживання -444000 кВт/г.
     Як вбачається зі змісту п.2 додаткової угоди  від  06.06.2003
та повідомлення № 26/118,  за  підсумками  розрахункового  періоду
договірна   (гранична)    величина    споживання    електроенергії
коригується  постачальником  електроенергії  до   рівня   фактично
сплаченої  за   цей   розрахунковий   період   величини   спожитої
електроенергії, як в сторону збільшення так і в сторону  зменшення
граничних величин.
     Відповідно  з  рапортом  ВАТ  "Мікрон"  останнім  спожито  за
грудень 2003р. 441541 кВт/г електроенергії,  за  яку  26.12.2003р.
виставлено споживачу рахунок на суму 115560,12  грн.  Відповідачем
на кінець розрахункового періоду частково сплачено  за  спожиту  в
грудні 2003р. електроенергію в сумі 17071,89 грн.,  що  відповідає
65226   кВт/г   та    підтверджується    розрахунком    ВАТ    "ЕК
"Одесаобленерго"   (а.с.   104),   а   тому   гранична    величина
електроспоживання за грудень 2003р. повинна  бути  скоригована  на
рівні 65226 кВт/г.
     У   зв'язку   з   цим   перевищення    договірної    величини
електроспоживання становить 376315 кВт/г, а відповідна  сума,  яка
підлягає сплаті, становить 328297,2 грн.
     Висновок   суду   першої   інстанції   про    безпідставність
коригування  договірної  величини  електроспоживання  на   грудень
2003р. апеляційна інстанція визнала помилковим тому, що на  кінець
розрахункового періоду ВАТ "Мікрон" частково сплатило за спожиту у
грудні  2003р.  електроенергію,  до  того   ж   таке   коригування
передбачено п.2 додаткової угоди від 06.06.2003.
     Посилання місцевого господарського суду на те,  що  порушення
ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" порядку визначення перевищення договірних
(граничних)  величин  електроспоживання   (відсутність   акта)   є
підставою  для   відмови   в   зустрічному   позові,   апеляційний
господарський суд не прийняв до  уваги  з  тих  мотивів,  що  факт
перевищення договірних величин електроспоживання доведено ВАТ  "ЕК
"Одесаобленерго" на підставі оперативних документів  ВАТ  "Мікрон"
(рапорт про спожиту електроенергію  за  грудень  2003р.,  платіжні
доручення про сплату спожитої електроенергії за цей період).
     Однак, касаційна інстанція не може  погодитися  з  висновками
суду  апеляційної  інстанції  з  мотивами  часткового  задоволення
зустрічного позову з огляду на наступне.
     На спірні правовідносини, пов'язані з коригуванням договірної
(граничної) величини споживання  електроенергії,  поширюється  дія
ч.5 ст.26 Закону України  "Про  електроенергетику"  ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        ,
п.п.7,  11,  13  Порядку  постачання  електроенергії   споживачам,
затвердженого  постановою  КМ   України   від   24.03.99   №   441
( 441-99-п ) (441-99-п)
          (далі  -Порядок)  та  п.п.5.3,  7.26,  7.27   Правил
користування електричною енергією,  затверджених  постановою  НКРЕ
від 31.07.96 № 28 (далі -Правила).
     Частиною  5  ст.26  Закону  України  "Про  електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
         (в  редакції  від  11.09.2003р.)  та  п.7.27  Правил
встановлено відповідальність  споживачів  у  вигляді  п'ятикратної
вартості  різниці  фактично  спожитої  і  договірної  величини  за
споживання   електроенергії   понад    договірну    величину    за
розрахунковий  період  (за  перевищення   договірної   (граничної)
величини електроспоживання).
     При цьому згідно з п.1.2 Правил договірна величина споживання
електроенергії  -це  узгоджений  в  договорі  між   постачальником
електроенергії і споживачем обсяг електроенергії, який  може  бути
спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період.
     Відповідно до п.п. 7, 11 Порядку узгоджені обсяги  споживання
електроенергії оформлюються  додатком  до  договору  як  договірні
величини, а повідомлення про ці величини  є  невід'ємною  частиною
договору.
     Отже, виходячи з системного аналізу змісту ч.5  ст.26  Закону
України "Про  електроенергетику"  ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        ,  п.п.  1.2,  7.27
Правил та п.п.7, 11, 13 Порядку споживачі несуть  відповідальність
за  перевищення  саме  договірної,  а  не  скоригованої   величини
споживання електроенергії у вигляді п'ятикратної вартості  різниці
між  фактично  спожитими  і  договірними   (граничними)   обсягами
електроенергії.
     Тобто, чинним на той час  законодавством  не  встановлювалася
відповідальність  споживачів  у  вигляді   п'ятикратної   вартості
різниці  між  договірними   (граничними)   величинами   споживання
електроенергії  та   фактично   оплаченими   споживачем   обсягами
електроенергії.
     Як встановлено судами попередніх інстанцій, повідомленням ВАТ
"ЕК "Одесаобленерго" від 18.11.2003 № 26/118,  яке  є  невід'ємною
частиною договору  від  02.04.99,  встановлено  для  ВАТ  "Мікрон"
граничну величину електроспоживання на  грудень  2003р.  в  обсязі
444000 кВт/г, а фактично спожито позивачем в  грудні  2003р.  лише
441541 кВт/г.
     Тобто суд першої  інстанції  правильно  дійшов  висновку  про
відсутність перевищення ВАТ  "Мікрон"  доведеної  йому  договірної
(граничної) величини споживання електроенергії та  обумовлену  цим
відсутність    підстав    для    застосування     до     споживача
відповідальності,  передбаченої  ч.5  ст.26  Закону  України  "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        .
     Висновок  апеляційного  суду   про   перевищення   договірної
величини електроспоживання за грудень 2003р. грунтується  виключно
на тому, що  на  кінець  грудня  2003р.  (розрахункового  періоду)
споживач частково оплатив  спожитий  обсяг  електроенергії  та  за
підсумками цього періоду ВАТ  "ЕК  "Одесаобленерго"  повідомленням
від 13.02.2004 скоригував граничну величину  електроспоживання  до
рівня фактично оплаченої величини (до 65100 кВт/г).
     Проте, суд апеляційної інстанції не врахував та не спростував
встановлений судом першої інстанції факт повної оплати  споживачем
заборгованості  за  спожиту  у  грудні  2003р.  електроенергію  за
платіжними дорученнями  від  08.01.2004,  від  09.01.2004  та  від
15.01.2004 (а.с.20-22 т.1).
     Тобто, станом на момент коригування ВАТ "ЕК  "Одесаобленерго"
договірної   величини   електроспоживання   за   грудень    2003р.
заборгованість за цей  розрахунковий  період  позивачем  вже  була
погашена, а відтак, були відсутні підстави для  проведення  такого
коригування в лютому 2004р.
     Таким чином, постачальник  електроенергії  в  даному  випадку
безпідставно коригував договірну величину електроспоживання  тоді,
коли рівень  фактичної  оплати  величини  спожитої  електроенергії
становив  100%,  а  тому  проведене   ВАТ   "ЕК   "Одесаобленерго"
13.02.2004  коригування  слід  вважати  таким,  що   не   породжує
юридичних наслідків.
     Касаційна  інстанція  також  визнає  помилковим  застосування
апеляційним судом до спірних відносин умови п.2  додаткової  угоди
від 06.06.2003, яким визначено можливість  коригування  договірної
(граничної) величини електроспоживання як в сторону збільшення так
і в сторону зменшення  граничних  величин,  оскільки  наведене  не
передбачено п.5.3 Правил.
     Колегія погоджується  з  висновком  місцевого  господарського
суду  про  порушення  порядку  визначення  перевищення  договірних
(граничних) величин  та  обумовлену  цим  недоведеність  існування
такого перевищення, оскільки  відповідний  акт,  як  того  вимагає
п.7.26 Правил, ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" не складався.
     До  того  ж,  пунктом  6.2  договору  №  118   від   02.04.99
передбачено, що в разі порушення споживачем  п'ятиденного  терміну
сплати спожитої електроенергії нараховується пеня у  розмірі  0,2%
вказаної в рахунку  суми  за  кожну  добу  прострочення,  а  також
споживач повідомляється про дату та час припинення  або  обмеження
електроспоживання.
     Апеляційним господарським судом  при  прийнятті  оскаржуваної
постанови не спростовано  недотримання  ВАТ  "ЕК  "Одесаобленерго"
вимог п. 7.26  Правил,  а  висновок  суду  про  доведеність  факту
перевищення  договірних  величин  електроспоживання  на   підставі
оперативних  документів   ВАТ   "Мікрон"   (рапорт   про   спожиту
електроенергію за грудень 2003р.  та  платіжні  доручення  за  цей
період) не відповідає фактичним обставинам по справі.
     З огляду на те, що підставою скасування первісного рішення  в
частині відмови в зустрічному позові стало помилкове  застосування
судом апеляційної інстанції норм ч.5  ст.26  Закону  України  "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        , п.п.7, 11, 13  Порядку  та  п.п.
5.3, 7.26, 7.27 Правил, а встановлений судом першої інстанції факт
відсутності   перевищення   ВАТ   "Мікрон"   договірної   величини
споживання  електроенергії  за  грудень  2003р.   не   спростовано
апеляційним господарським судом, то колегія  вбачає  підстави  для
зміни оскаржуваної постанови.
     Разом з тим, касаційна інстанція погоджується з викладеним  в
мотивувальній    частині    постанови    висновком    апеляційного
господарського суду  про  необхідність  припинення  провадження  у
справі в частині первісного позову на підставі п.1 ч.1  ст.80  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
          у  зв'язку  з  непідвідомчістю  господарським
судам справ у спорах про визнання неправомірними дій  підприємств,
господарських товариств тощо.
     Адже, оскарження  дій  органів  державної  влади  та  органів
місцевого   самоврядування   (суб'єктів    владних    повноважень)
здійснюється в  порядку  адміністративного  судочинства  (п.1  ч.1
ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ),
а оскарження дій посадових осіб господарюючих суб'єктів -в порядку
цивільного судочинства.
     Господарські суди можуть визнавати  неправомірними  лише  дії
органів державної виконавчої служби за результатами оскарження дій
цих  органів  в  порядку,  передбаченому  ст.121-2   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Проте, всупереч вимогам ч.8 ст.84 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          в
резолютивній частині постанови від 10.08.2004 не вказано результат
розгляду  первісного  позову,  а  зазначено  лише  про  скасування
рішення від 10.06.2004 в цій частині.
     З матеріалів  справи  не  вбачається  також  прийняття  судом
апеляційної інстанції додаткової постанови в порядку,  визначеному
п.1 ч.1 ст.88 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     У  зв'язку  з  цим,  оскаржувану  постанову   слід   змінити,
доповнивши  її  резолютивну  частину  вказівкою   про   припинення
провадження у справі в частині первісного позову.
     Зважаючи  на  вищенаведене,  колегія  вбачає   підстави   для
часткового задоволення касаційної скарги.
     Враховуючи   викладене   та   керуючись   ст.ст.80,    111-5,
111-7-111-11   Господарського   процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
                           ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну   скаргу   ТОВ   "Холдінгова   компанія    "Мікрон"
задовольнити частково.
     Постанову  Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
10.08.2004 у  справі  №4-5/53-04-1264  змінити,  виклавши  п.2  її
резолютивної частини в наступній редакції:
     "Пункти 1, 2, 3 резолютивної частини  рішення  господарського
суду Одеської області від 10.06.2004 скасувати.
     Провадження у справі в частині первісного позову припинити.
     В решті рішення залишити без змін.
     Витрати ВАТ "Мікрон" по сплаті держмита за подання касаційної
скарги у даній справі покласти на ВАТ "ЕК "Одесаобленерго".
     Доручити господарському суду Одеської  області  видати  наказ
згідно ст..122 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Головуючий, суддя Н.Кочерова
     Судді : Б.Грек
     М.Черкащенко