ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2007 р.
№ 2-8/15628-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін котрі
позивача
відповідачів
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційні скарги
Головко I.В. керівник (паспорт)
Маслюк I.В. дов. від 16.05.07
1.Мельниченко Т.С. дов. від 20.02.07 №1/2
2. не з'явився
3. Стадний Ю.В. дов. від 01.04.07 №27/1
4. Дьоміна Л.В. дов. від 09.11.06 №197/2
5.Галіченко Л.В. дов. від 28.12.06 №02-04/1541
Закритого акціонерного товариства "Златоуст"
Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Еней" ЛТД"
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду
від
07.02.2007 року
у справі
господарського суду
№ 2-8/15628-06
Автономної Республіки Крим
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю фірма
"Еней" ЛТД"
до
Закритого акціонерного товариства "Златоуст"
Виробничого об'єднання "Златоустівський машино-будівельний
завод"
Закритого акціонерного товариства "Українське республіканське
об'єднання "Експрес"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпос ЛТД"
Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку
"Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії
про
визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еней" ЛТД"
звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з
позовом, в якому просило визнати недійсним прийняте 12.08.1999
року загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного
товариства "Златоуст" рішення про виключення зі складу засновників
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Еней" ЛТД";
визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Еней" ЛТД
власником 30 акцій, що складають 10% загальної кількості акцій
Закритого акціонерного товариства "Златоуст", номінальною вартістю
30,00 грн. кожна, на загальну суму 900,00 грн.; зобов'язати
реєстратора власників акцій Кримську республіканську філію
Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"
внести до реєстру власників іменних цінних паперів Закритого
акціонерного товариства "Златоуст" відомості про Товариство з
обмеженою відповідальністю "Фірма "Еней" ЛТД " як власника 30
акцій, що складають 10% загальної кількості акцій, номінальною
вартістю 30,00 грн. кожна, на загальну суму 900,00 грн. від
загального статутного фонду у сумі 8940,00 грн. із 298 акцій.
Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від
21.12.2006 року (суддя Чумаченко С.А.) позов Товариства з
обмеженою відповідальністю "Фірма "Еней" ЛТД" до Закритого
акціонерного товариства "Златоуст", Виробничого об'єднання
"Златоустівський машинобудівельний завод", Закритого акціонерного
товариства "Українське республіканське об'єднання "Експрес",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпос ЛТД",
Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в
особі Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного
банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" задовольнив частково, а
саме: визнав недійсним рішення загальних зборів акціонерів
Закритого акціонерного товариства "Златоуст" від 12 серпня 1999
року в частині виключення Товариства з обмеженою відповідальністю
"Фірма "Еней ЛТД" зі складу засновників акціонерного Закритого
акціонерного товариства "Златоуст", визнав Товариство з обмеженою
відповідальністю "Фірма "Еней ЛТД" власником 30 акцій номінальною
вартістю 30,00 грн. кожна на загальну суму 900,00 грн. В частині
зобов'язання реєстратора власників акцій акціонерно-комерційного
банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" внести до реєстру
власників іменних цінних паперів Закритого акціонерного товариства
"Златоуст" відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю
"Фірма "Еней ЛТД" як власника 30 акцій у позові відмовив.
Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від
07.02.2007 року (судді Прокопанич Г.К., Горошко Н.П., Гонтар В.I.)
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
21.12.2006 року скасував в частині задоволення позовних вимог
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Еней ЛТД" про
визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого
акціонерного товариства "Златоуст" від 12 серпня 1999 року про
виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Еней
ЛТД" зі складу засновників та в частині визнання Товариства з
обмеженою відповідальністю "Фірма "Еней ЛТД" акціонером Закритого
акціонерного товариства "Златоуст", власником 30 акцій, на
загальну суму 900,00 грн., повністю відмовивши Товариству з
обмеженою відповідальністю "Фірма "Еней ЛТД" в задоволенні
позовних вимог за недоведеністю.
Закрите акціонерне товариство "Златоуст" та Товариство з
обмеженою відповідальністю "Фірма "Еней ЛТД" звернулися до Вищого
господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять
скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 07.02.2007 року, залишивши без змін рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2006
року. Закрите акціонерне товариство "Златоуст" посилається на те,
що постанову ухвалено з порушенням норм матеріального та
процесуального права, а саме статті 261 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, статей 36, 38, 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Товариство з обмеженою
відповідальністю "Фірма "Еней ЛТД" зазначає, що Севастопольським
апеляційним господарським судом неповно з'ясовано обставини, які
мають значення для вирішення справи, зокрема, не досліджено
доказів участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма
"Еней ЛТД" в створенні та діяльності Закритого акціонерного
товариства "Златоуст", не розглядалося питання законності та
правомірності виключення скаржника зі складу засновників Закритого
акціонерного товариства "Златоуст".
Закрите акціонерне товариство "Українське республіканське
об'єднання "Експрес" та Товариство з обмеженою відповідальністю
"Віпос ЛТД" надали відзиви на касаційні скарги, в яких зазначили,
що оскаржувана постанова прийнята у відповідності до вимог чинного
законодавства, а відтак підлягає залишенню без змін.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення
представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності застосування норм матеріального та
процесуального права судом першої та апеляційної інстанцій,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками
процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі
яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює
наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і
заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для
правильного вирішення господарського спору (стаття 32
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
За приписами статті 34 цього ж Кодексу, господарський суд
приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини
справи, які повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами
доказування. Наведена норма містить принципи належності та
допустимості доказів на яких грунтуються вимоги та заперечення
учасників господарського процесу. Вимоги щодо письмових доказів
закріплені у статті 36 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. За приписами наведеної норми, письмовими
доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини,
що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази
подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо
для вирішення спору має значення лише частина документа, подається
засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли
обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені
тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу
господарського суду.
Предметом позову у цій справі є матеріально -правова вимога
позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів
акціонерів Закритого акціонерного товариства "Златоуст" в частині
виключення зі складу засновників Товариства з обмеженою
відповідальністю "Фірма "Еней" ЛТД"; визнання Товариства з
обмеженою відповідальністю "Фірма "Еней" ЛТД" акціонером Закритого
акціонерного товариства "Златоуст" власником 30 акцій, що
складають 10 % статутного фонду загальною вартістю 900,00 грн. та
зобов'язання власників акцій внести до реєстру власників іменних
цінних паперів Закритого акціонерного товариства "Златоуст"
відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю "Еней" ЛТД",
як власника цих акцій.
Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження,
Севастопольський апеляційний господарський суд встановив, що копія
Статуту акціонерного товариства "Златоуст", затвердженого рішенням
загальних зборів акціонерів від 15 жовтня 1992 року, копія
Договору про створення акціонерного товариства від 15 жовтня 1992
року, на які посилався позивач, належним чином не засвідчені,
оригінали в суд надані не були. Не був наданий на вимогу суду і
оригінал протоколу №14 від 12 серпня 1999 року загальних зборів
Закритого акціонерного товариства "Златоуст" про виключення
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Еней" ЛТД" з числа
засновників.
З огляду на встановлені обставини апеляційний суд дійшов
висновку, що вказані письмові документи не можуть бути допустимими
доказами у справі у розумінні статей 32, 36 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, апеляційний господарський суд встановив, що 11
жовтня 1992 року між Виробничим об'єднання "Златоустівський
машинобудівельний завод" та ТОВ "Фірма "Еней ЛТД" було укладено
договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони
зобов'язувалися об'єднати майно та зусилля для завершення
будівництва і подальшої експлуатації МЦТ "Южний Урал" у місті
Алупка Автономної Республіки Крим. Платіжним дорученням №72
позивач перерахував пансіонату "Южний Урал" 84000000 руб. з метою
фінансування будівельних і пусконалагоджувальних робіт за
договором від 17 жовтня 1992 року. Сплата зазначених коштів не є
внеском позивача до статутного фонду Закритого акціонерного
товариства "Златоуст", оскільки підставою для їх перерахування,
яка зазначена у платіжному дорученні є "Фінансування будівельних
робіт за договором без номеру від 17 жовтня 1992 року". Тобто суд
дійшов висновку щодо недоведеності позивачем факту сплати внеску
до статутного фонду Закритого акціонерного товариства "Златоуст".
За приписами статті 71 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої
порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Перебіг
строку позовної давності починається з дня виникнення права на
позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або
повинна була дізнатися про порушення свого права (стаття 76
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
). Наслідки закінчення строку
позовної давності унормовані статтею 80 цього ж Кодексу, за
приписами якої закінчення строку позовної давності до пред'явлення
позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або
третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної
давності, порушене право підлягає захистові.
Севастопольський апеляційний господарський суд встановив, що
позивач пропустив встановлений Цивільним кодексом УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
строк позовної давності, що також є підставою для відмови у
позові.
Твердження позивача про те, що він дізнався про порушення
свого права у зв'язку з прийняттям рішення загальними зборами
акціонерів Закритого акціонерного товариства "Златоуст" від
12.08.1999 року лише у 2004 році спростовується матеріалами
справи.
З огляду на положення статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно з якими
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, колегія суддів вважає, що постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2007
року відповідає фактичним обставинам справи та приписам чинного
законодавства.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 07.02.2007 року у справі № 2-8/15628-06 -залишити без змін.
Касаційні скарги Закритого акціонерного товариства "Златоуст"
та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Еней" ЛТД" -без
задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич