Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Перепічая В.С. (головуючий),

Вовка I.В.,

Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006р. та на рішення господарського суду м. Києва від 20.06.2006р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Автомобільна група "ВIПОС" до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" про стягнення сум

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд

У С Т А Н О В И В :

У липні 2004р. ЗАТ "Автомобільна група "ВIПОС" пред'явило в господарському суді позов до ЗАТ "Страхова компанія "АКВ Гарант" про стягнення 575381,70 грн. страхового відшкодування та 27418,22 грн. пені відповідно до договору страхування наземного транспортного засобу №400151 від 02.04.2003р.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 20.06.2006р. (суддя Жирнов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006р. (судді Корсак В.А. -головуючий, Авдеєв П.В., Коршун Н.М.), позов було задоволено.

У касаційній скарзі, уточненій відповідачем в касаційній інстанції, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 20.06.2006р. та залишити без змін постанову Вищого господарського суду України від 31.05.2005р., посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 02.04.2003р. між сторонами було укладено договір страхування наземного транспорту № 400151 (далі -Договір), об'єктом страхування якого був автотранспортний засіб - автомобіль марки/модель AUDI А8 4,2, 2003 року випуску, реєстраційний номер 01500 ОО, чорного кольору, номер кузова/шасі WAUZZZ4E33N003163, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КIС 1333855.

Відповідно до положень пунктів 4, 5.1 "г", п. 7.1.3, 8.5, 7.5, абз. 4 п. 5.1.7 Договору строк дії Договору встановлено з 02.04.2003р. до 01.04.2004р.

Відповідач взяв на себе ризик від незаконного заволодіння автотранспортним засобом, в т.ч. угону чи викрадення та при настанні страхового випадку зобов'язався здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором термін.

При незаконному заволодінні автотранспортним засобом (угон або викрадення) виплати здійснюються в розмірі 30% від тільки після порушення кримінальної справи. По закінченню розслідування (припиненні чи зупиненні провадження по справі), у термін не пізніше 6 місяців з цього моменту, позивачу виплачується 70% страхової суми за винятком безумовної франшизи та з урахуванням амортизації на дату угону.

За несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором страховик несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період несвоєчасної виплати страхового відшкодування, але не більше 5% суми боргу.

Автотранспортний засіб може знаходитись під керуванням осіб, які мають на це законні підстави.

26.12.2003р. між Шпаком Олександром Iвановичем та ЗАТ "Автомобільна група "ВIПОС" було укладено договір купівлі-продажу товарів у розстрочку № К-2003/26/12, а саме автотранспортний засіб -автомобіль марка/модель AUDI А8 4,2, 2003 року випуску, реєстраційний номер 01500 ОО, чорного кольору, номер кузова/шасі WAUZZZ4E33N003163 з розстрочкою платежу на (три) місяці.

Також було підписано графік проведення платежів по погашенню заборгованості, який є додатком №1 до договору купівлі-продажу № К-2003/26/12.

29.12.2003р. між позивачем та громадянином Шпаком О.I. був підписаний акт прийому-передачі, за яким останній прийняв зазначений у договорі купівлі-продажу у розстрочку № К-2003/26/12 від 26.12.2003р. автомобіль AUDI А8 4,2, 2003 року випуску, реєстраційний номер 01500 ОО, чорного кольору, номер кузова/шасі WAUZZZ4E33N003163, на умовах розстрочки платежу на 3 місяці.

18.01.2004р. приблизно у 19 год.45 хв. біля будинку №5 по пер. Щорса у м. Києві невстановлені особи із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я, незаконно заволоділи транспортним засобом, який був придбаний Шпаком О.I. на умовах розстрочки платежу у ЗАТ "Автомобільна група "ВIПОС".

За даним фактом, згідно довідки Печерського районного управління головного управління МВС України в м. Києві від 23.01.2004р. №062814, 19.01.04 Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 289 ч. 3 Кримінального кодексу України (2341-14) .

20.01.2004р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому зазначив, що застрахований автомобіль AUDI А8 4,2, 2003 року випуску, чорного кольору, номер кузова/шасі WAUZZZ4E33N003163 угнаний.

Листом від 12.03.2004р. №118 відповідач відмовив у страховій виплаті посилаючись на те, що власник застрахованого автомобіля AUDI А8 4,2, 2003 року випуску, реєстраційний номер 01500 00, змінився і його не було повідомлено про зміну власника об'єкту страхування, зміну державних номерних знаків застрахованого автомобіля та про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

(а.с. 19 т. 1)

Втім, судом було обгрунтовано відхилені дані посилання відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР (1540-06) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

За приписами п.10 Правил торгівлі у розстрочку, затверджених Постановою КМУ від 01.07.1998р. №997 (997-98-п) , право власності на товари, передані згідно з договором у розпорядження покупця, переходить до нього після кінцевого розрахунку.

В договорі купівлі - продажу №К-2003/26/12 від 26.12.2003 року та акті прийому - передачі від 29.12.2003 року зазначено, що автомобіль переходить у власність громадянина Шпака О.I. після повного розрахунку за вищевказаним договором.

Громадянином Шпаком О.I. здійснено перший платіж за договором №К-2003/26/12 від 26.12.2003р. в сумі 188 640,00 грн.

Таким чином, оскільки кінцевого розрахунку за договором купівлі-продажу товарів у розстрочку №К-2003/26/12 від 26.12.2003р. між Шпаком О.I. та позивачем не відбулося, то, право власності на зазначений автомобіль не перейшло до Шпака О.I., а залишилось за ЗАТ "Автомобільна група "ВIПОС".

Отримання ж Шпаком О.I. довідки-рахуноку не спростовує вищевикладеного, оскільки остання, в розумінні п. 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою КМУ від 17.09.1998 р. №1388 (1388-98-п) , є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, і в сукупності з іншими документами дає підстави для державної реєстрації транспортного засобу, та не є документом, що встановлює право власності в розумінні цивільного законодавства України.

Крім того, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2004р., було зобов'язано УДАI ГУ МВС України в м. Києві внести зміни до реєстрації автомобіля AUDI А8 4,2, 2003р. випуску, чорного кольору, номер кузова/шасі WAUZZZ4E33N003163, зазначивши про те, що власником вказаного автомобіля є ЗАТ "Автомобільна група "ВIПОС", а також встановлено, що власником автомобіля AUDI А8 4,2, 2003 року випуску, чорного кольору, номер кузова/шасі WAUZZZ4E33N003163 є ЗАТ "Автомобільна група "ВIПОС".

Що ж стосується самого факту передачі застрахованого автомобіля Шпаку О.I., то це відповідає положенням абз. 4 п. 5.1.7 Договору.

Всім цим і іншим доказам по справі в їх сукупності суд, у порядку виконання припису ст. 43 ГПК України (1798-12) , дав належне юридичне обгрунтування і прийшов до правильного висновку про необгрунтованість підстав, з якими страховик пов'язував невиплату страхового відшкодування, а тому мав підстави задовольнити заявлений позов.

Правильно з таким висновком погодилась і апеляційна інстанція.

Стосовно ж постанови Вищого господарського суду України від 31.05.2005р., яку відповідач в уточненій касаційній скарзі просив залишити без змін, то постановою Вищого господарського суду країни від 28.02.2006р. її було скасовано за нововиявленими обставинами і справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду України від 13.04.2006р. у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2006р. було відмовлено, а тому вона набрала законної сили і на час розгляду касаційної скарги, яка є предметом даного розгляду, ніким не скасована, ні змінена.

(а.с. 69-72; 145-147; 155-155 звор. т.2)

Доводи касаційної скарги не спростовують обгрунтованості і законності ухвалених судових рішень.

Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АКВ Гарант" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 20.06.2006р. без змін.