26/378/06 Про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави внаслідок невірного пропорційного розподілу ліквідаційної маси - Текст документа

Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України в Запорізькій області

третя особа

Громадська організація "Вкладники банку "Наш банк", м. Запоріжжя

стягнення 567,03 грн.

в судовому засіданні взяв участь представник:

Бордюг О.В., ліквідатор

АТ "Наш банк" (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України в Запорізькій області (далі - відповідач) про стягнення 567,03 грн., що належать позивачу, та які були без достатніх правових підстав отримані відповідачем з ліквідаційної маси ЗАТ "Запоріжтехкомплект".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.11.2006 р. (суддя Зубкова Т.П.) у позові відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.02.2007 р. (судді: Кричмаржевський В.А. - головуючий, Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М.) апеляційну скаргу АТ "Наш банк" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 14.11.2006 р. -без змін.

Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, АТ "Наш банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.02.2007 р. і рішення господарського суду Запорізької області від 14.11.2006 р. та прийняти нове рішення, яким позовну заяву АТ "Наш банк" задовольнити у повному обсязі.

На думку заявника касаційної скарги, судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, зокрема ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі - Закон).

Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 25 Закону до повноважень ліквідатора належить здійснення задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону, у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивач та відповідач у даній справі є кредиторами ЗАТ "Запоріжтехкомплект"у справі № 18/29 про банкрутство останнього.

Ухвалою за результатами попереднього засідання суду від 08.07.2003 р. у справі № 18/29 затверджений реєстр вимог кредиторів, до якого включені кредиторські вимоги позивача у розмірі 1 101 418,80 грн. та відповідача у розмірі 9 037,08 грн.

Порядок розподілу ліквідаційної маси банкрута - ЗАТ "Запоріжтехкомплект", який передбачав часткове задоволення вимог кредиторів, був затверджений комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів № 10 від 15.09.2005 р.).

Відповідно до пропорційного розподілу ліквідаційної маси позивач отримував 362 887,85 грн., а відповідач - 2 157,60 грн.

20.09.2005 р. ліквідатором ЗАТ "Запоріжтехкомплект"на підставі зазначеного рішення комітету кредиторів було перераховано відповідачу 2 157,60 грн.

Однак, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.02.2006 р. у справі № 18/29-19/52 грошові вимоги позивача до ЗАТ "Запоріжтехкомплект"були збільшені та визнані у розмірі 2 562 378,12 грн.

Позовні вимоги позивача до відповідача грунтувалися на тому, що останній повинен перерахувати банку 567,03 грн., як такі, що отримані без достатньої правової підстави внаслідок невірного пропорційного розподілу ліквідаційної маси.

Втім, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вказані твердження позивача не можуть бути визнані обгрунтованими.

На час здійснення розрахунків ліквідатор ЗАТ "Запоріжтехкомплект"діяв правомірно та кредитори (позивач та відповідач у даній справі) отримали свою частку грошових вимог згідно з реєстром вимог кредиторів у відповідності до приписів ст. 31 Закону.

У разі зміни реєстру вимог кредиторів відповідальною особою є ліквідатор, який зобов'язаний звернутися з позовом до кредитора про стягнення надмірно отриманих останнім коштів з метою здійснення перерозподілу ліквідаційної маси банкрута.

Враховуючи те, що погашення вимог кредиторів забезпечує ліквідатор банкрута, кредитори позбавлені права самостійно встановлювати належну їм частку та здійснювати взаєморозрахунки між собою.

За таких обставин доводи касаційної скарги позивача не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.

У зв'язку з чим, прийняті у справі судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 15, 25, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу АТ "Наш банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.02.2007 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 14.11.2006 р. у справі № 26/378/06 залишити без змін.