Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Волковицької Н.О. -головуючого Гоголь Т.Г., Рогач Л.I.

за участю представників сторін:

позивача

не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

відповідача

не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Донецькій області

на постанову

від 08.11.2006 року Донецького апеляційного господарського суду

у справі

№ 7/93 господарського суду Донецької області

за позовом

Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Донецькій області

до

СПД -фізичної особи ОСОБА_1

про

стягнення фінансових санкцій у сумі 186302,92 грн.

ВСТАНОВИВ

Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Донецькій області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до СПД -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у сумі 186302,92 грн.

СПД -фізичною особою ОСОБА_1 було подано зустрічний позов до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Донецькій області про визнання недійсним рішення НОМЕР_1 від 26.12.2003 року про застосування штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.06.2004 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог Регіональному управлінню Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Донецькій області до СПД -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у сумі 186302,92 грн. та припинено провадження у справі за зустрічним позовом.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2004 року зазначене рішення господарського суду Донецької області скасовано частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2004 року вказані судові рішення скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

При новому розгляді справи господарський суд Донецької області рішенням від 01.09.2005 року позовні вимоги Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Донецькій області задовольнив частково.

Зустрічні позовні вимоги СПД -фізичної особи ОСОБА_1 також задовольнив частково.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2006 року судове рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2005 року скасоване частково з прийняттям нового рішення, яким:

"У задоволенні позовних вимог Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Донецькій області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції у вигляді штрафу 186302,92грн. -відмовлено.

Позовні вимоги за зустрічним позовом СПД - фізичної особи ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Донецькій області про визнання недійсним рішення НОМЕР_1 від 26.12.2003 року про застосування штрафних санкцій у сумі 186302,92грн. -задоволено.

Визнано недійсним рішення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області НОМЕР_1 від 26.12.03р. про застосування штрафних санкцій у сумі 186302,92грн. Стягнуто з Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області відповідні судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2005 року та залишення рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2005 року без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.01.2006 року касаційна скарга була передана до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 31.05.2007 року відмовив у відкритті касаційного адміністративного провадження за скаргою Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області з огляду на відсутність у нього компетенції на перегляд в касаційному порядку рішень, які після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України розглянуті за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , у зв'язку з чим повернув касаційну скаргу до Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи і повноти їх встановлення в рішенні та постанові суду, а також правильність застосування господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , касаційна інстанція рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача за первісним позовом про стягнення фінансових санкцій, а за зустрічним позовом визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що:

рішення господарського суду Житомирської області від 01.09.2005 року прийнято на підставі вимог Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ;

Донецьким апеляційним господарським судом 08.11.2005 року відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (1798-12) прийнята постанова про часткове скасування рішення місцевого суду, з прийняттям нового рішення.

При цьому, судом апеляційної інстанції не враховано, що з 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Пунктом 1 статті 3 цього Кодексу визначено поняття справи адміністративної юрисдикції - як переданого на вирішення адміністративного суду публічно -правового спору, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До компетенції адміністративних судів відповідно до пункту 1 статті 17 названого Кодексу віднесені, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відтак, суб'єктний склад та характер правовідносин у цій справі свідчить про те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

У відповідності з пунктом 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) в редакції Закону України від 06.10.2005 року №2953-IV "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" (2953-15) , після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання) в таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій припустилися порушень, не врахувавши наведених норм та не застосувавши перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , розглянувши справу за нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Донецької області та постанова Донецького апеляційного господарського суду у даній справі підлягають скасуванню, а справа - передачі до господарського суду Донецької області для розгляду за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2006 року у справі № 7/93 господарського суду Донецької області -скасувати.

Справу передати до господарського суду Донецької області.

Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Донецькій області -задовольнити частково.