2-235/07 Про визнання недійсними змін до установчих документів та скасування їх державної реєстрації - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року у справі № 2-235/07 Деснянського районного суду міста Києва за позовом ОСОБА_2 до: 1) ОСОБА_1, 2) Державного реєстратора при Деснянській районній державній адміністрації м. Києва, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Повітряно-очисні пристрої" про визнання недійсними змін до установчих документів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2;

ОСОБА_3. (дов. від 11.08.2006р. НОМЕР_1);

відповідача:ОСОБА_3. (дов. від 14.05.2007р. б/н),

В С Т А Н О В И В:

У липні 2006 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1, Державного реєстратора при Деснянській районній державній адміністрації м. Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю "Повітряно-очисні пристрої" про визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ "Повітряно-очисні пристрої" та скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Вказував, що він є учасником ТОВ "Повітряно-очисні пристрої", обіймав посаду директора, і належна йому частка у статутному капіталі товариства становить 45,5 %, а 54,4 % статутного капіталу належали другому учаснику товариства -ОСОБА_5., який помер IНФОРМАЦIЯ_1 та спадкоємцям якого він згоди на вступ до товариства не надавав.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1. -дружина померлого, без його, позивача, згоди та відома, всупереч ст. 147 ЦК України (435-15) , ст. 60 Закону України " Про господарські товариства" (1576-12) , ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (755-15) , внесла та зареєструвала зміни до Статуту товариства які стосуються кворуму учасників при скликанні зборів, що становить 50 % голосів учасників, посвідчила нову редакцію Статуту в нотаріальній конторі без його участі, призначила на посаду директора іншу особу та зареєструвала зміни до Статуту, позивач просив визнати недійсними зміни до Статуту товариства та державну реєстрацію цих змін.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2007 року (суддя Колегаєва С.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що зміни у редакції Статуту товариства "Повітряно-очисні пристрої" прийняті на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 4 травня 2006 року, що відбулися у відповідності з вимогами чинного законодавства та за участю позивача, яким ОСОБА_1 було прийнято до складу учасників товариства з часткою у Статутному фонді 54,4 %, затверджено нову редакцію Статуту та прийнято рішення про державну реєстрацію змін до Статуту товариства, тому підстав до задоволення вимог позивача суд не вбачав.

Постановою київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року (колегія суддів у складі: Андрієнко В.В.- головуючий, Малетич М.М., Студенець В.I.) рішення скасоване. Постановлене нове рішення про задоволення вимог позивача: визнання недійсними змін до Статуту товариства, що зареєстровані 30 червня 2006 року Державним реєстратором Деснянської районної державної адміністрації м. Києва.

Постанова мотивована посиланнями на відсутність доказів про вчинення позивачем підпису під текстом нової редакції Статуту ТОВ "Повітряно-очисні пристрої", відсутністю волевиявлення позивача на внесення змін до Статуту товариства, невідповідністю прийнятих змін до вимог ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) та порушенням відповідачем ОСОБА_1 норм чинного законодавства під час нотаріального посвідчення нової редакції Статуту.

У касаційній скарзі відповідач ОСОБА_1., посилаючись на невідповідність постанови апеляційного господарського суду до вимог норм матеріального та процесуального законодавства, а саме: ст. 203 ЦК України (435-15) , просить скасувати постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції, що постановлене з дотриманням вимог закону.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, а постанова апеляційного суду господарського суду постановлена з порушенням зазначених вимог, оскільки не грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно п.5 ст. 147 ЦК України (435-15) частка у статутному капталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи -учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та ОСОБА_6 входили до складу засновників ТОВ "Повітряно-очисні пристрої", розмір часток кожного з них у Статутному фонді становили відповідно 45,5 % та 54,5 %.

Після смерті ОСОБА_5IНФОРМАЦIЯ_1 відкрилася спадщина на майно, в тому числі й на 54,5 % Статутного фонду ТОВ "Повітряно-очисні пристрої", спадкоємцями майна померлого за законом є дружина- ОСОБА_1. та донька -ОСОБА_6.

Згідно п. 10.9 Статуту ТОВ "Повітряно-очисні пристрої", затвердженого Загальними зборами учасників, оформлених протоколом № 11 від 26 липня 2004 року при ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, учасника товариства, їх спадкоємці, правонаступники мають першочергове право на частку у статутному капіталі Товариства при згоді інших учасників.

Отже, перехід прав і обов"язків учасника товариства до іншої особи відбувається за рішенням загальних зборів товариства, про що зазначено в п. 9.7., 9.8 Статуту товариства.

Судом першої інстанції встановлено, що збори учасників товариства з питань вступу до складу учасників товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_6 та затвердження нової редакції Статуту товариства відбулися 4 травня 2006 року за участю позивача ОСОБА_2, на яких прийнято рішення про прийняття ОСОБА_1 до складу учасників товариства та про передачу їй частки у Статутному фонді розміром 54,5 %. ОСОБА_6. відмовлено у задоволенні заяви про вступ до складу учасників товариства та затверджено нову редакцію Статуту товариства.

Дане рішення оформлене протоколом НОМЕР_3 Загальних зборів учасників (засновників) ТОВ"Повітряно-очисні пристрої", що підписаний позивачем та відповідачем ОСОБА_1 власноруч (т.1, а.с. 104)., що не заперечував позивач під час вирішення справи та не спростовував дані обставини належними доказами у відповідності з вимогами ст. 33 ГПК України (1798-12) .

Згідно протоколу НОМЕР_2 Загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "Повітряно-очисні пристрої" від 30 червня 2006 року (т.1, а.с. 103), ОСОБА_2 звільнений з посади директора товариства, а ОСОБА_7 призначено на цю посаду.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини даної справи, правильно встановив, і виходив з того, що підставою до внесення змін до установчих документів ТОВ "Повітряно-очисні пристрої" є рішення загальних зборів учасників товариства про прийняття до складу учасників товариства та передачу частки розміром 54,5 % у статутному капіталі ОСОБА_1, що прийняте з дотриманням вимог ч.5 ст. 147 ЦК України (435-15) , п. 10.9 та п. 10.10 Статуту товариства, відповідно до яких відбулася передача останній цієї частки та проведена реєстрація цих змін до установчих документів згідно вимог ст. 29 закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" .

Дані висновки суду відповідають встановленим судом обставинам, вимогам закону та грунтуються на матеріалах справи.

Згідно ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) збори учасників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють більш як 60 відсотками голосів.

За змістом ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) товариство з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, які повинні містити передбачені даною статтею відомості, а також до установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.

Дослідивши обставини щодо внесення змін до п.9.5, 9.9 Статуту товариства в частині, що стосуються порядку прийняття рішень загальними зборами, а саме встановлення кількості голосів, необхідних для проведення зборів та прийняття рішень в обсязі 50 % загальної кількості голосів, суд першої інстанції виклав у своєму рішенні належні висновки та зазначав про те, що вказані зміни відповідають положенням ст. 6, 203 ЦК України (435-15) оскільки відповідають волевиявленню учасників правочину, вчинені у встановленій законом формі та не суперечать цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Закріплення установчими документами такого порядку прийняття рішень загальними зборами учасників товариства, до складу якого входять дві особи, не можна вважати обмеженням прав учасників у прийнятті рішень, оскільки учасники товариства при підписанні установчих документів та змін до них є вільними у волевиявленні і такі їх дії не суперечать чинному законодавству, зокрема ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) .

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків. Змістом договору є ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов"язань. Установчий договір є видом цивільного договору і тягне за собою виконання зобов"язань для кола осіб, що його п ідписали.

З огляду на викладене висновки суду першої інстанції щодо дотримання сторонами вимог закону при внесенні змін до Статуту товариства слід вважати правильними, а висновки суду апеляційної інстанції з цих питань - необгрунтованими, такими що зроблені без повного та всебічного дослідження обставин справи, які стосуються прийняття до складу учасників товариства відповідачки -спадкоємця померлого учасника товариства та внесення змін до Статуту товариства щодо порядку прийняття рішень загальними зборами товариства, та є наслідками неправильного застосування положень ст. 215 ЦК України (435-15) , якою передбачено недодержання стороною в момент вчинення правочину вимог ст. 203 ЦК України (435-15) у якості підстав недійсності правочину.

Згідно ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" підставами до скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи є судове рішення щодо скасування рішення засновників (часників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

Не встановивши передбачених законом підстав до скасування державної реєстрації змін до установчих документів, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив позивачеві і у задоволенні вимог про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Оскільки судом першої інстанції всебічно і повно з'ясовані всі фактичні обставини, належно оцінені докази, що мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, а постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимовам не відповідає і тому підлягає до скасування з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.