ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     06 червня 2007 р.
     № 1/234-06-5706
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого судді
     Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
     суддів:
     Жаботиної Г.В.,
     Уліцького А.М.,
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Управління охорони здоров'я Одеської міської ради
     на постанову
     Одеського апеляційного  господарського  суду  від  15.02.2007
року
     у справі
     №1/234-06-5706 господарського суду Одеської області
     за позовом
     ТОВ "Будівельна фірма"
     до
     Управління охорони здоров'я Одеської міської ради
     третя особа
     Комунальна установа "Міська клінічна інфекційна лікарня"
     про
     стягнення суми,
     за участю представників сторін від:
     позивача: Сіра Є.В. -за довіреністю від 05.06.2007р.
     відповідача: не з'явились
     третьої особи: не з'явились
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням   господарського   суду   Одеської    області    від
27.11.2006р. (суддя Гарник Л.Л.) в позові відмовлено.
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
15.02.2007р. (судді Шевченко В.В. -головуючий, Бєляновський  В.В.,
Мирошниченко М.А.) рішення господарського  суду  Одеської  області
від 27.11.2006р. скасовано частково та викладено в новій редакції:
позов задоволено частково; стягнуто з Управління охорони  здоров'я
Одеської міської ради на користь ТОВ "Будівельна фірма" 127394грн.
боргу, 17135,59грн. збитків від інфляції, 5465,73грн. 3% річних та
2285,85грн. судових витрат; в решті позову відмовлено.
     В касаційній скарзі відповідач  просить  скасувати  постанову
апеляційного   господарського   суду,    а    рішення    місцевого
господарського суду залишити без змін,  посилаючись  на  порушення
апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
     Представники відповідача та третьої особи в судове  засідання
не з'явилися, хоча про  дату,  час  та  місце  судового  засідання
повідомлені   заздалегідь   належним    чином.    Оскільки    явка
представників  сторін  обов'язковою  не   визнавалася,   додаткові
документи   від   сторін   не   витребовувались,   з   врахуванням
особливостей   розгляду   скарги   судом   касаційної   інстанції,
передбачених ст. 111-7 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія  суддів
вважає, що неявка представників відповідача та  третьої  особи  не
перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно  до
ст. 75, 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Колегія  суддів,  перевіривши  наявні   матеріали   (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм
матеріального  та  процесуального  права,   заслухавши   пояснення
представника  позивача,  дійшла  висновку,  що  касаційна   скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
     Відповідно   до    вимог    статті    111-7    Господарського
процесуального кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          касаційна  інстанція
виходить з встановлених у даній справі обставин.
     Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.04.2004 р. між
Комунальною  установою  "Міська  клінічна   інфекційна   лікарня",
відповідачем та ДП "Будівельна фірма",  правонаступником  якого  є
позивач, був  укладений  договір  підряду,  за  умовами  якого  ДП
"Будівельна фірма" на замовлення  лікарні  зобов'язалася  виконати
роботи з капітального ремонту пральні лікарні  загальною  вартістю
405000грн., а відповідач - оплатити виконані роботи в  порядку  та
на умовах передбачених цією угодою. Перелік  та  об'єми  робіт  за
окремі  періоди  (місяці)  визначаються  за  погодженням   сторін.
Відповідно до п.4.1 договору розрахунки між сторонами здійснюються
переважно у формі 30% попередньої оплати  на  підставі  виставлено
рахунку,  а  при  наступній  оплаті  строк  оплати   не   повинний
перевищувати 7 банківських днів  з  моменту  підписання  сторонами
акту прийому виконаних робіт за формою КБ-2в.
     При цьому судом апеляційної інстанції  встановлено,  що  акти
виконаних  робіт  за  формою  КБ-2в  за  квітень  2004р.  на  суму
51095грн., за травень 2004р.  на  суму  20860грн.  та  за  червень
2004р. на суму 55439грн., на загальну суму  127394грн.,  підписані
Комунальною  установою  "Міська  клінічна   інфекційна   лікарня",
відповідачем та ДП "Будівельна  фірма"  в  наступних  місяцях,  що
слідують  за  звітними,  що  підтвердили  представники  сторін   в
апеляційному суді.
     Відповідно до умов  укладеного  договору  відповідач  повинен
оплатити виконані ДП  "Будівельна  фірма"  роботи  за  зазначеними
актами на протязі 7 банківських  днів  з  моменту  їх  підписання,
тобто ці роботи повинні були бути оплачені відповідачем не пізніше
серпня 2004 року.
     Майнові   зобов'язання,   які   виникають   між    учасниками
господарських  відносин,  регулюються  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
           з
урахуванням особливостей, передбачених ГК України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,  що
визначено ст.175 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        .
     Відповідно до п.1  ст.193  ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,  суб'єкти
господарювання та інші  учасники  господарських  відносин  повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно  до
закону,  інших  правових  актів,  договору,   а   за   відсутності
конкретних вимог  щодо  виконання  зобов'язання  -  відповідно  до
вимог, що у певних  умовах  звичайно  ставляться.  При  цьому,  до
виконання  господарських   договорів   застосовуються   відповідні
положення  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          з  урахуванням   особливостей,
передбачених ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        .
     Так, в силу ст.526 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  зобов'язання  має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та  вимог
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , інших актів цивільного законодавства, а  за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв  ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
     Згідно п.1 ст.530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , якщо у  зобов'язанні
встановлений строк  (термін)  його  виконання,  то  воно  підлягає
виконанню у  цей  строк  (термін);  зобов'язання,  строк  (термін)
виконання якого визначений вказівкою на подію,  яка  неминуче  має
настати, підлягає виконанню з настанням  цієї  події.  Якщо  строк
(термін)  виконання  боржником  обов'язку  не   встановлений   або
визначений  моментом  пред'явлення  вимоги,  кредитор  має   право
вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен  виконати
такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення  вимоги,
якщо обов'язок негайного виконання не  випливає  із  договору  або
актів цивільного законодавства.
     Таким чином, суд апеляційної інстанції, дослідивши  обставини
неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вказаного
договору, та з  урахуванням  вказаних  норм  законодавства  дійшов
законного і обгрунтованого  висновку,  що  сума  боргу  в  розмірі
127394грн. доведена позивачем на підставі вказаних актів виконаних
робіт за формою КБ-2в, підписаних сторонами та третьою особою.
     Згідно  приписів  частини  2  статті   111-7   Господарського
процесуального   кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           до   юрисдикції
касаційної інстанції не відноситься  повторна  оцінка  доказів  та
встановлення обставин відхилених господарським судом при  розгляді
спору.
     Оскільки  факт  заборгованості  Управління  охорони  здоров'я
Одеської міської ради перед позивачем  підтверджений,  апеляційний
господарський  суд,  відповідно  до  ст.ст.526,  625  ЦК   України
( 435-15 ) (435-15)
        , дійшов правильного висновку про  обов'язок  Управління
охорони здоров'я Одеської міської ради сплатити  основний  борг  в
зазначеній сумі, збільшений на річні та індекс інфляції.
     Разом з тим акти виконаних робіт за формою  КБ-2в  за  липень
2004р. на суму 139268грн., за серпень 2004р. на суму 49241грн., за
вересень 2004р. на суму  14928грн.,  за  жовтень  2004р.  на  суму
77135грн. та за листопад 2004р. на суму 4147грн., на загальну суму
284719грн. підписані  лише  ДП  "Будівельна  фірма",  тоді  як  за
умовами укладеного договору відповідач повинен  оплатити  виконані
роботи на протязі 7 банківських днів з  моменту  підписання  актів
виконаних робіт за формою КБ-2в, а  тому  в  цій  частині  позовні
вимоги відхилено цілком правомірно.
     Доводи   скаржника,   викладені   у   касаційній   скарзі   є
безпідставними, оскільки їм  була  надана  вичерпна  оцінка  судом
апеляційної інстанції. Окрім  того,  вони  фактично  зводяться  до
оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією
касаційної інстанції з огляду на  вимоги  ст.ст.111-5,  111-7  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     За   таких   обставин,   переглянута   у   справі   постанова
апеляційного  господарського  суду  відповідає  приписам   чинного
законодавства,   а    доводи    касаційної    скарги    визнаються
непереконливими.
     Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9,  ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України, -
                       П О С Т А Н О В И В:
     Постанову  Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
15.02.2007р.  у  справі  №1/234-06-5706  залишити  без   змін,   а
касаційну скаргу -без задоволення.
     Головуючий суддя Д.Кривда
     Судді Г.Жаботина
     А.Уліцький