ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р.
№ 38/399-06
Колегія суддів Вищого господарського суду України у
складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака I.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства "Дворічанський райагропостач" на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 13.04.2007р. та рішення
господарського суду Харківської області від 05.03.2007р.
у справі №38/399-06 господарського суду Харківської області
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
"Дворічанський райагропостач"
про стягнення 326 459,27грн.
за участю представників:
СПД ОСОБА_1-не з'явилися;
ВАТ "Дворічанський райагропостач" -Джумалієв М.Д.
в с т а н о в и л а :
суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до
господарського суду Харківської області з позовом та просить суд
стягнути з відповідача -Відкритого акціонерного товариства
"Дворічанський райагропостач" 326 459,27грн. заборгованості за
передані протягом 2005-2006рр. у власність відповідно до умов
договору купівлі-продажу НОМЕР_1. бензин та дизельне пальне.
В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не
виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині сплати
коштів за переданий згідно умов договору товар (а.с.2-3)
Рішенням господарського суду Харківської області від
05.03.2007р. заявлені позовні вимоги задоволені. Відповідно до
рішення суду з відповідача на користь позивача стягнуто 326
459,27грн. основної заборгованості (а.с.70).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції
виходив з того, що відповідач не виконав взяті на себе
зобов'язання за умовами договору НОМЕР_1. в частині оплати
переданого йому товару. При цьому, заборгованість за поставлений
товар становить 326 459,27грн., що підтверджується двостороннім
актом звірки заборгованості.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
13.04.2007р. рішення господарського суду Харківської області від
05.03.2007р. залишено без змін (а.с.118-121).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ
"Дворічанський райагропостач" звернувся до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги поданої касаційної скарги обгрунтовані порушенням
судами норм процесуального права, а саме ст.ст.20,33,43,77,101 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст.4-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, однією з засад
судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед
законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у
встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх
процесуальних прав і виконання обов'язків.
В силу ст.22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, сторони користуються
рівними процесуальними правами. До прав сторін, зокрема, належать
право брати участь в господарських засіданнях; подавати докази,
брати участь у дослідженні доказів.
При вирішенні даного спору по суті, господарський суд першої
інстанції допустив порушення вищенаведених норм процесуального
права, оскільки не забезпечив позивачу можливості реалізувати
вказані процесуальні права, а саме розглянув справу за відсутності
повноважного представника позивача. При цьому, сторону не було
належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою
господарського суду Харківської області від 26.02.2007р. поновлено
провадження у справі та призначено справу до розгляду у засіданні
на 05.03.2007р.(а.с.48)
В судове засідання 05.03.2007р. представник відповідача не
з'явився. При цьому, не зважаючи на відсутність доказів про те, що
відповідач повідомлений про час та місце засідання суду, суд
першої інстанції, не з'ясувавши чи отримав відповідач копію
відповідної ухвали, вирішив спір по суті.
На зазначене порушення суд апеляційної інстанції уваги не
звернув, хоча відповідачем надано довідку відділення зв'язку №1 м.
Дворічанка Харківської області від 13.03.2007р. про те, що у
період з 26.02.2007р. на адресу відповідача не надходило
кореспонденції з господарського суду Харківської області.
Однак, в силу п.2 ч.3 ст.104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку
підставою для скасування рішення місцевого господарського суду,
якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю
будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце
засідання суду.
За таких обставин суд апеляційної інстанції допустив
порушення вищенаведеної норми процесуального права.
Крім того, як встановлено судами першої та апеляційної
інстанцій, 05.01.2005р. між сторонами у справі -СПД ОСОБА_1 та ВАТ
"Дворічанський райагропостач" укладено договір НОМЕР_1, предметом
якого є оплатна передача у власність відповідача бензину
А-76,А-95,А-92 та дизельного пального.
Даний договір є підставою для виникнення у його сторін
господарських зобов'язань, а саме майново-господарських
зобов'язань.
Так, ст.173 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, господарським визнається
зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим
учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,
передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт
(зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити
певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру
на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно,
сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних
дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор)
має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її
обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання,
згідно ст.174 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів
господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що
виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні
господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна
вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або
утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати
від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За умовами зазначеного договору позивач взяв на себе
зобов'язання передати у власність відповідача, а останній прийняти
та оплатити товар.
Спір у даній справі виник у зв'язку з не виконання
відповідачем взятих на себе зобов'язань за цим договором в частині
оплати.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками
господарських відносин, регулюються ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з
урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, що
визначено ст.175 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, суб'єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до
закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до
виконання господарських договорів застосовуються відповідні
положення ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням особливостей,
передбачених ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Так, в силу ст.526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п.1 ст.530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо у зобов'язанні
встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає
виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін)
виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має
настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами договору, кількість товару узгоджується додатково
заявкою, а ціна встановлюється додатковими угодами. При цьому
договором визначено, що відвантаження товару здійснюється протягом
5 днів з моменту попередньої оплати (п.2.1 договору), розмір якої
визначено п.2.2.2 договору -100%.
Отже, договором передбачений порядок виконання зустрічних
зобов'язань, згідно якого виконання зобов'язання відповідача по
оплаті товару передує виконанню позивачем зобов'язання по передачі
такого товару.
Зазначеному порядку виконання зобов'язань суди оцінки не
надали.
Крім того, приймаючи рішення у даній справі, суд першої
інстанції виходив з того, що відповідачем не здійснена оплата за
переданий йому товар згідно видаткових накладних, долучених до
матеріалів справи, у сумі 326459,27грн. При цьому, розмір
заборгованості відповідача встановлений на підставі акта звірки
взаєморозрахунків.
Під час перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку,
відповідачем надано до суду апеляційної інстанції довідку
Харківської обласної дирекції АППБ "Аваль" від 20.03.2007р. №370,
відповідно до якої з рахунку відповідача на рахунок позивача
перераховано 427 400грн. у період з 01.10.2005р. по 01.07.2006р.
При цьому, у довідці зазначено, що розрахунки проводились за
договором НОМЕР_1.
Відхиляючи зазначену довідку в якості доказу погашення
заборгованості, яка є предметом спору, суд апеляційної інстанції
виходив з того, що з довідки не вбачається, що оплата здійснена
саме за продукцію, поставлену згідно витратних накладних, що
додані до матеріалів справи.
Між тим, для з'ясування підстав оплати суд апеляційної
інстанції не був позбавлений можливості витребувати платіжні
доручення або виписку з банківського рахунку відповідача на
підставі яких визначити підстави платежу.
Зазначені докази також мають значення для встановлення часу
оплати, що має значення для вирішення спору у справі, враховуючи
встановлений сторонами у договорі порядок виконання зустрічних
зобов'язань.
Неповне встановлення обставин, що мають значення для справи є
порушенням норм процесуального права.
Враховуючи наведене, прийняті у справі судові акти підлягають
скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського
суду Харківської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Дворічанський райагропостач" задовольнити.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 13.04.2007р. та рішення господарського суду Харківської
області від 05.03.2007р. у справі №38/399-06 скасувати.
3.Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Харківської області.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак I.М.
Палій В.М.