ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р.
№ 34/30-07
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака I.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного
товариства "Криворіжаглобуд" на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 29.03.2007р. та рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2007р.
у справі №34/30-07 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
до відповідача Закритого акціонерного товариства
"Криворіжаглобуд"
про стягнення 25 892,74грн.
за участю представників:
ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" -Сокуренко
А.Ю.;
ЗАТ "Криворіжаглобуд" -Чапала Ю.О.
в с т а н о в и л а :
Відкрите акціонерне товариство "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом та просило суд стягнути з
відповідача -Закритого акціонерного товариства "Криворіжаглобуд"
25 982,74грн., у т.ч. 20 622грн. основної заборгованості за
поставлений щебінь кварцитний, 4 108грн. збитків від інфляції, 1
162,74грне. річних.
В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те,
що відповідачем не здійснено оплату поставленого йому згідно листа
від 15.12.2004р. щебеню кварцитного (а.с.2-3).
Відповідач у справі - ЗАТ "Криворіжаглобуд" у відзиві на
позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на відмову від
отримання продукції у зв'язку з не досягненням згоди щодо її ціни
(а.с.24-25).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
02.02.2007р. позов задоволено частково. Відповідно до рішення суду
з відповідача на користь позивача стягнуто 20 622грн. основної
заборгованості, 1567,27грн. збитків від інфляції та 288,14грн.
річних; в іншій частині позову відмовлено (а.с.34-35).
Вимоги позивача в частині основної заборгованості задоволені
з огляду на те, що:
- дії сторін свідчать про виникнення між сторонами цивільних
прав та обов'язків, зокрема: відповідача, який звернувся з
проханням відпустити йому товар з гарантією його оплати та
фактичне отримання товару його представником; позивача, який
виконав таке прохання відповідача;
- відповідач не здійснив оплату відпущеного йому товару
протягом семи днів з моменту звернення позивача до нього з вимогою
про оплату.
Заявлені вимоги в частині стягнення збитків від інфляції та
трьох процентів річних задоволені частково, оскільки:
- строк виконання зобов'язання з оплати відпущеного товару у
відповідача виник з моменту закінчення семиденного строку з дня
направлення йому вимоги про оплату;
- проценти та збитки від інфляції підлягають нарахуванню за
період з дня фактичного прострочення виконання зобов'язання
відповідачем.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 29.03.2007р. рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 02.02.2007р. залишено без змін
(а.с.54-55).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ЗАТ
"Криворіжаглобуд" звернулося до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволені
позову відмовити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм
процесуального права, порушенням та невірним застосуванням норм
матеріального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час вирішення спору у даній справі та перегляді
прийнятого рішення в апеляційному порядку судами обох інстанцій
встановлено наступне.
Відповідач -ЗАТ "Криворіжаглобуд" звернувся до позивача -ВАТ
"Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з листом №11/545 від
10.12.2004р., який надійшов до позивача 15.12.2004р., з проханням
відпустити щебінь кварцитний фр.5*20 у кількості 500м-3 та щебінь
кварцитний фр.20*80 у кількості 1000м-3. При цьому, гарантував
здійснення оплати.
Зазначений товар відпущений представнику відповідача на
підставі довіреності ЯКБ №384007 від 15.12.2004р. відповідно до
накладної №517 від 16.12.2004р., у якій зазначена ціна товару.
В силу с.111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, суди, встановивши, що відповідач замовив та
отримав продукцію, а позивач відпустив її, дійшли правильного
висновку про те, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини.
Отже, позивачем було прийнято пропозицію, яка адресована йому
відповідачем шляхом вчинення певних дій, а саме передачі
відповідачу обумовленої у листі продукції, яку відповідач
гарантував оплатити.
Так, в силу ст.4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(чинному на момент
виникнення спірних відносин), цивільні права і обов'язки
виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод,
хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Зобов'язання, згідно ч.2 ст.151 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, виникають з
договору або інших підстав, зазначених у ст.4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до ст. 41 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, угодами (договір є
багатосторонньою угодою) є дії громадян і організацій, спрямовані
на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або
обов'язків.
За загальним правилом, визначеним ст.44 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
угоди між юридичними особами укладаються в письмовій формі. Разом
з тим, в силу ст.45 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, недодержання форми угоди,
якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі,
якщо такий наслідок прямо зазначено в законі. При цьому, за
змістом ст.46 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, недодержання простої письмової
форми, що вимагається законом (ст.44 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
),
позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження
угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у
законі, тягне за собою недійсність угоди з наслідками,
передбаченими ч.2 ст.48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Отже, недотримання сторонами у даному випадку простої
письмової форми угоди не тягне за собою її недійсність і така
угода, що вірно визначено судами, є підставою для виникнення у
сторін певних прав та обов'язків, у т.ч. обов'язку відповідача
оплатити отриманий товар. При цьому, неправильне застосування
судами норм ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, який не набрав чинності в
момент виникнення спірних правовідносин, не вплинуло на
правильність висновку судів.
Посилання скаржника на те, що продукція отримана його
представником поза межами строку дії довіреності обгрунтовано не
взято до уваги судами, оскільки ними встановлено, що згідно
накладної №517 така продукція отримана представником відповідача
16.12.2004р. -до закінчення строку дії довіреності. Порушення
строків виписки податкової накладної, недостовірність даних
документів податкової звітності не впливає на обставини, які
встановлені судами на підставі належних та допустимих доказів у
відповідності з ст.34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В силу ст.161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(чинному на момент
виникнення правовідносин), зобов'язання повинні виконуватися
належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок
закону, акту планування, договору, а при відсутності таких
вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, відповідно до ст.165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо
строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений
моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а
боржник вправі провести виконання в будь-який час; боржник повинен
виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення
вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає
із закону, договору або із змісту зобов'язання.
Такий же обов'язок визначений і діючими на момент звернення
до суду з позовом та порушення зобов'язання відповідачем нормами.
Так, відповідно до п.1 ст.193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, суб'єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до
закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до
виконання господарських договорів застосовуються відповідні
положення ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням особливостей,
передбачених ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
В силу ст.526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо строк (термін)
виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений
моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його
виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий
обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо
обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів
цивільного законодавства.
07.06.2006р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про
оплату відпущеного згідно вказаної накладної товару, що
встановлено судами. Під час вирішення спору по суті заявлених
вимог, відповідач не довів виконання ним вимоги про оплату товару.
Враховуючи зазначене, суди дійшли правильного висновку про
обгрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача на користь
позивача основної заборгованості.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом, що визначено ч.2
ст.625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Таким чином, судами правильно визнані обгрунтованими вимоги
позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції та
трьох процентів річних, однак, лише нарахованих у період з моменту
прострочення виконання вимоги відповідачем.
За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прийнятих
у справі судових актів не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 29.03.2007р. у справі №34/30-07 господарського суду
Дніпропетровської області залишити без змін, а касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Криворіжаглобуд" -без
задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак I.М.
Палій В.М.