ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р.
№ 29-12/299-06-6940
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача
Омельяновича Р.А. дов. від 14.12.06 р.
Ткаченко Л.Л. дов. від 15.02.07 р.
Відповідачів
не з'явився, про час місце слухання справи повідомлений
належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний
комбінат "Запоріжсталь"
на рішення
від 29.01.2007року господарського суду Одеської області
у справі
№ 29-12/299-06-6940 господарського суду Одеської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний
комбінат "Запоріжсталь"
до
про
Державного підприємства "Одеська залізниця"
стягнення 1273736 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний
комбінат "Запоріжсталь" звернулось до господарського суду Одеської
області з позовом до Державного підприємства "Одеська залізниця"
про стягнення 12737 грн. 36 коп. вартості нестачі прокату чорних
металів, відвантаженого позивачем по залізничній накладній №
45511520.
Рішенням від 08.09.2006 року господарського суду Одеської
області позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду від 05.12.06 року
рішення від 08.09.2006року було скасовано, а справа направлена на
новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Рішенням від 29.01.2007 року господарського суду Одеської
області у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення суд виходив з того, що вантаж прибув у
непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами
відправника та те, що за комерційним актом серії БК № 012469*8 від
13.01.2006 року вина Одеської залізниці у нестачі відсутня.
ВАТ "Запоріжсталь" подало до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу на рішення господарського суду Одеської
області, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи касаційну
скаргу доводами про порушення судом норм матеріального права, а
саме: статей 308, 314 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
статей 110, 113, 114 Статуту залізниць України.
Заслухавши суддю -доповідача та присутніх в судовому
засіданні представників позивача, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних
господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Відповідно статті 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
вказівки, що містяться у постанові
касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції
під час судового розгляду справи.
Скасовуючи рішення господарського суду Одеської області від
08.09.2006року Вищий господарський суд України в постанові від
05.12.2006 року зазначив, що для вирішення даного спору по суті
суду, насамперед, необхідно було дослідити наявні в матеріалах
справи докази та встановити обставини з якими діюче законодавство
пов'язує настання відповідальності в зв'язку з нестачею вантажу.
Однак ці вимоги судом при винесенні даного рішення не
виконані
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з
матеріалів справи 07.01.2006 року між сторонами було укладено
угоду на перевезення вантажу в вагоні № 53485272. Відповідно до
угоди по залізничній накладній № 45511520 ВАТ "Запоріжсталь"
відправило 15 пачок прокату чорних металів загальною масою
"брутто" 69070 кг, загальною вартістю 15473,25 доларів США за
платіжною вимогою №225746 від 10.01.2005 року.
При видачі вантажу одержувачу у вагоні була виявлена нестача
вантажу в кількості 11210 кг, про що складено комерційний акт від
13.01.2006 року БК № 012469*8. Актом також встановлено, що
середина між пачками верхнього ярусу вільна, прокладки відсутні,
пачки верхнього ярусу не прикріплені до пачок нижнього ярусу,
зверху пачки покриті сніжним інеєм.
В результаті виявленої недостачі, за розрахунком позивача,
одержувачу вантажу заподіяний матеріальний збиток у сумі 12737, 36
грн., який позивач просить стягнути з відповідачів.
Приймаючи рішення суд виходив з того, що вищевказаний
комерційний акт не містить доказів вини Одеської залізниці у
нестачі, оскільки вантаж прибув у непошкодженому відкритому
рухомому складі, завантаженому засобами відправника.
Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком з
огляду на таке:
Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний
транспорт" ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
передбачено, що обставини, які можуть
служити підставою для майнової відповідальності перевізників,
відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу,
пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття
129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть
бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці,
вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час
залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або
актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За
правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для
засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць
вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних
документах.
Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок
складання комерційних актів та актів загальної форми
встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені
наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334.
Таким чином, визнаючи комерційний акт допустимим доказом щодо
обставин, які є підставою для покладення відповідальності на
суб'єкта відносин перевезення вантажів, суд повинен перевірити
дотримання порядку складання комерційного акту відповідно до вимог
законодавства. Крім того, відповідно до частини другої статті 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
ніякі
докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої
сили. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом.
Згідно пункту 9 Правил складання актів, у комерційному акті
детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких
виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути
причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи
вантажобагажу. У комерційному акті зазначається, чи правильно
навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про
наявність та стан захисного маркування для вантажів, що
перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного
завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається,
яке порушення було допущено.
Приймаючи рішення суд зазначив, що згідно комерційного акту
від 13.01.2006 року БК № 012469*8 середина між пачками верхнього
ярусу вільна, але будь-яких висновків з цього приводу не зробив
(якого розміру порожнина між пачками та яка кількість вантажу
могла поміститись у цю порожнину).
Відповідно до статті 111 Статуту залізниць України, -
Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу,
псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у
непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами
відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено
Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому
рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає
ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час
перевезення.
Як встановлено судом, комерційним актом засвідчений факт
нестачі, тому для вирішення спору по суті суду необхідно було
надати оцінку обставинам, викладеним в акті з огляду на те чи
підтверджують вони втрату вантажу під час перевезення чи навпаки,
доводять неможливість настання втрати під час перевезення.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарським
судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті рішення не
взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам
у справі в їх сукупності, що враховуючи суть спору, свідчить про
не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для
правильного вирішення господарського спору. Відповідно до
роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1
Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення"
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі
обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення
для справи, дає підстави для скасування ухваленого у справі
рішення та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази, рішення підлягає скасуванню з
передачею справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно
врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі
фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають
юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в
залежності від встановленого, правильно визначити норми
матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних
правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 3 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 29.01.2007року господарського суду Одеської
області у справі №29-12/299-06-6940 господарського суду Одеської
області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Одеської області.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" задовольнити
частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л.Рогач