ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р.
№ 20-5/180-12/346
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Т.Б. Дроботової,
суддів :
Н.О. Волковицької,
Л. I. Рогач
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Ленінському районі
м.Севастополя
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
09.02.2006р.
у справі
№ 20-5/180-12/346
господарського суду
м. Севастополя
за позовом
Приватного підприємства "Фірма "Блексі-Скат"
до
Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.
Севастополя
про
визнання недійсним податкового рішення
за участю представників:
позивача
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені
належно)
відповідача
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені
належно)
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Фірма "Блексі-Скат" звернулося до
господарського суду м.Севастополя з позовом до Державної
податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про
визнання недійсним податкового рішення №00005326000/0 від
28.07.2005р. щодо застосування до позивача штрафних санкцій сумі
182175,00 грн. за порушення норм по регулюванню обігу готівки в
національній валюті.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на
безпідставне застосування відповідачем штрафних санкцій на
підставі податкового рішення №00005326000/0 від 28.07.2005р. за
порушення вимог законодавства, виявлених під час проведення
документальної перевірки позивача, на підставі якої ДПI у
Ленінському районі м. Севастополя згідно статі 11 Закону України
"Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
встановлено
порушення вимог пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій
у національній валюті України, затвердженого постановою Правління
Національного банку України від 19.01.2001р. № 72.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 09.12.2005р.
(суддя Харченко I.А.) позов задоволено: визнано недійсним
податкове рішення ДПI у Ленінському районі м. Севастополя
№00005326000/0 від 28.07.2005р. про застосування до ПП "Фірма
"Блексі-Скат" штрафних санкцій сумі 182175,00 грн.; стягнуто з ДПI
у Ленінському районі м.Севастополя на користь ПП "Фірма
"Блексі-Скат" 85,00 грн. -державного мита, 118,00 грн. -витрати по
інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Судове рішення вмотивоване приписами статті 5 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, пункту 1
Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм по регулюванню обігу готівки" та відсутністю
доказів порушення позивачем пункту 2.10 Положення про ведення
касових операцій у національній валюті України, затвердженого
постановою Правління Національного банку України від 19.01.2001р.
№ 72.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 09.02.2006р. (судді: Фенько Т.П. -головуючий, Градова О.Г.,
Дугаренко О.В.) рішення господарського суду м. Севастополя від
09.12.2005р. залишено без змін з огляду на повноту встановлення
обставин справи, відповідність його висновків обставинам справи та
нормам чинного законодавства.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач -ДПI у
Ленінському районі м. Севастополя - звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову апеляційного господарського суду та прийняти
нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Скаргу мотивовано доводами про порушення апеляційною
інстанцією норм матеріального права, а саме пункту 1 Указу
Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм по регулюванню обігу готівки", статті 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, статті 9 Закону
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, статті 8 Закону
України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні" ( 996-14 ) (996-14)
.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав. Сторони у
справі не скористалися правом на участь представників в судовому
засіданні.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з таких підстав.
Позовні вимоги про визнання недійсним податкового рішення
щодо застосування штрафних санкцій сумі 182175,00 грн. за
порушення норм по регулюванню обігу готівки в національній валюті
обгрунтовані посиланням на статті 34, 10, 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, пункт 2.10
Положення про ведення касових операцій у національній валюті
України, затвердженого постановою Правління Національного банку
України від 19.01.2001р. № 72 та пункт 1 Указу Президента України
"Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по
регулюванню обігу готівки".
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з
відсутності порушення ПП "Фірма "Блексі-Скат" пункту 2.10
Положення про ведення касових операцій у національній валюті
України, затвердженого постановою Правління Національного банку
України від 19.01.2001р. № 72 та пункту 1 Указу Президента України
"Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по
регулюванню обігу готівки" та статті 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Разом з тим поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій
залишився той факт, що в з 1 вересня 2005 року набрав чинності
Кодекс адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, і,
приймаючи судові акти у справі, суди попередніх інстанцій не
врахували наступне.
Відповідно статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в
установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності (далі -підприємства та організації), мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для
вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до
господарського суду мають право звертатися державні та інші
органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
визначена підвідомчість справ господарським судам.
Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті 3 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт
владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт,
який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства,
в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою
адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
Таким чином, у контексті зазначених норм Кодексу, справою
адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення
адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних
відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких
хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений здійснювати
управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших) суб'єктів,
а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та
приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 4 статті 10 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
визначено, що Державні податкові
інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у
містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції
здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням
порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у
встановленому законом порядку.
Відповідно статей 2, 3 Указу Президента України "Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню
обігу готівки" штрафні санкції, передбачені цим Указом,
застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу,
органами державної податкової служби на підставі матеріалів
проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної
служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх
справ України в установленому законодавством порядку та в
розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день
одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього
Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в
національній валюті, що встановлюються Національним банком
України, здійснюють органи державної податкової служби, державної
контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ
України та фінансові органи, а банками - Національний банк
України.
Таким чином, відповідач, який є органом державної податкової
служби, виступає у даних правовідносинах не як суб'єкт
господарської діяльності, а як суб'єкт владних повноважень, що у
відповідності із підпунктом 4 пункту 1 статті 17 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, надає йому
право звертатись з адміністративними позовами у випадках,
встановлених законом.
Отже, державні податкові інспекції в районах у містах є
суб'єктами владних повноважень, які у відповідності із підпунктом
4 пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
мають право звертатись з адміністративними позовами у
випадках, встановлених законом.
Суди попередніх інстанцій повинні були, проаналізувавши
суб'єктний склад та характер правовідносин, встановити, до
юрисдикції яких судів (господарських чи адміністративних)
віднесено спір за позовом Приватного підприємства "Фірма
"Блексі-Скат" до Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Севастополя щодо визнання недійсним податкового рішення
про застосування штрафних санкцій сумі 182175,00 грн. за порушення
норм по регулюванню обігу готівки в національній валюті, як
підстави застосування пункту 2.10 Положення про ведення касових
операцій у національній валюті України, затвердженого постановою
Правління Національного банку України від 19.01.2001р. № 72 та
пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних
санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки".
Проте, даний спір розглянуто за правилами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
без встановлення
належної юрисдикції.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VII "Прикінцеві
та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
до початку діяльності окружних та апеляційних
адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі
господарським судам відповідно до Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішують у першій та
апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні
господарські суди за правилами Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
На порушення цих вимог суди першої та апеляційної інстанцій
розглянули справу та переглянули рішення суду у даній справі,
керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Розгляд справи у невірно обраній
процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг
прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.
У відповідності із частиною 1 статті 111-10 Господарського
процесуального Кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права.
Враховуючи передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції, рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
Керуючись статтями 43, 111-5, 111-7, пунктом 3 частини 1
статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Севастополя задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 09.02.2006р. у справі № 20-5/180-12/346 господарського суду м.
Севастополя та рішення господарського суду м. Севастополя від
09.12.2005р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
м.Севастополя.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач