ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р.
№ 20-3/158
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача
- Вертій Н.А.,
відповідача
- Ягунов В.П.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
ТОВ "Iнвест-буд-Севастополь"
на постанову
від 24.10.2005 Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі
№20-3/158
за позовом
ТОВ "Iнвест-буд-Севастополь"
до
ДПI у Ленінському районі м.Севастополя
про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
від 14.03.2005 №0000882310/0
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Севастополя від 18.07.2005
(суддя Гоголь Ю.М.) позов задоволено у зв'язку з невідповідністю
оспорюваного податкового повідомлення-рішення податковому
законодавству.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 24.10.2005 (судді: Фенько Т.П., Голик В.С., Черткова I.В.),
рішення скасовано, в позові відмовлено з мотивів правомірного
прийняття відповідачем оспорюваного податкового
повідомлення-рішення.
ТОВ "Iнвест-буд-Севастополь" в поданій касаційній скарзі
просить постанову скасувати, рішення залишити без змін,
посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом
п.п.1.20.1, 1.26 ст.1, п.п.7.4.1-7.4.3 ст.7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п.4.1 ст.4
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
ст.632 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на
предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм
процесуального права і заслухавши пояснення присутніх у засіданні
представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова -
скасуванню з передачею справи до Севастопольського апеляційного
господарського суду для здійснення апеляційного перегляду рішення
від 18.07.2005 за правилами Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, з 01.02.2005 по 04.03.2005
року Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста
Севастополя провела комплексну перевірку з питань дотримання
позивачем вимог податкового законодавства, про що складено акт
№37/23-1/32561456/3495/10 від 10.05.2005, на підставі якого
прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 14.03.2005
№0000882310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на
прибуток в сумі 349783,20 грн.
Скасовуючи рішення від 18.07.2005 суд апеляційної інстанції
керувався нормами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та нормами податкового законодавства.
Разом з тим, поза увагою суду апеляційної інстанції залишився
той факт, що з 1 вересня 2005 року вже набрав чинності Кодекс
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, і при прийнятті
постанови від 24.10.2005 суд не врахував наступне.
Відповідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в
установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності (далі -підприємства та організації), мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для
вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до
господарського суду мають право звертатися державні та інші
органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
визначена підвідомчість справ господарським судам.
Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 ст. 3 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт
владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт,
який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства,
в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою
адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
Таким чином, у контексті зазначених норм Кодексу, справою
адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення
адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних
відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких
хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений здійснювати
управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших) суб'єктів,
а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та
приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Згідно з п.3 ст.10 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
на Державні податкові інспекції в
районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні
та об'єднані державні податкові інспекції покладено, зокрема,
функцію щодо контролю своєчасності подання платниками податків
бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій,
розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням
податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих
документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і
обчислення податків, інших платежів.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
платники податків і зборів
(обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до
державних податкових органів та інших державних органів відповідно
до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і
відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів
(обов'язкових платежів).
Отже, державні податкові інспекції в районах у містах є
суб'єктами владних повноважень, оскарження рішень яких відноситься
до компетенції адміністративних судів (п.1 ч.1 ст.17 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
).
Суд апеляційної інстанції, не надавши належної правової
оцінки суб'єктному складу та характеру спірних податкових
правовідносин, що виникли з приводу оскарження акта ДПI у
Ленінському районі м.Севастополя, якими позивачу визначено
податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток, розглянув
даний спір за правилами Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
без встановлення належної юрисдикції.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VII "Прикінцеві
та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
до початку діяльності окружних та апеляційних
адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі
господарським судам відповідно до Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішують у першій та
апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні
господарські суди за правилами Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
На порушення цих вимог суд апеляційної інстанції переглянув
рішення суду першої інстанції у даній справі, керуючись
положеннями Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Розгляд справи у невірно обраній процесуальній
судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов'язків
учасників процесу на будь-яких його стадіях.
Касаційна інстанція враховує, що наведеної правової позиції
дотримується також Верховний Суд України при здійсненні
касаційного перегляду рішень у справах, помилково розглянутих
судами першої та апеляційної інстанцій в порядку господарського
судочинства (постанова ВСУ від 27.02.2007 у справі №44/38-06).
У відповідності із частиною 1 статті 111-10 Господарського
процесуального Кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права.
Враховуючи наведене, оскаржувана постанова підлягає
скасуванню, а справа -направленню до Севастопольського
апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного
перегляду рішення господарського суду м.Севастополя від 18.07.2005
за правилами Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.111-5, 111-7-111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Iнвест-буд-Севастополь" задовольнити
частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 24.10.2005 у справі №20-3/158 скасувати з передачею справи до
Севастопольського апеляційного господарського суду для здійснення
апеляційного перегляду рішення господарського суду м.Севастополя
від 18.07.2005 за правилами Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун