ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р.
№ 16/313-06-8197
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Комунального підприємства "Асорті"
на постанову
від 30.01.07 Одеського апеляційного господарського суду
у справі
№16/313-06-8197 господарського суду Одеської області
за позовом
СПД- фізичної особи ОСОБА_1
до
Комунального підприємства "Асорті"
3-ті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійні
вимоги
СПД- фізична особа ОСОБА_2 СПД- фізична особа ОСОБА_3 СПД-
фізична особа ОСОБА_4
про
стягнення 66550 грн.
за участю представників
позивача: не з'явилися
відповідача: Пивоварова Н.В., Пиковська Л.М., довір. у справі
3-іх осіб: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.11.2006
в задоволенні позовних вимог про відшкодування комунальним
підприємством "Асорті" неодержаних доходів за договорами
тимчасового платного користування приміщеннями у торговому центрі
"Наталі", укладеними з суб'єктами підприємницької діяльності
ОСОБА_3, ОСОБА_2., ОСОБА_4 з підстав створення КП "Асорті"
перешкод для виконання зазначених договорів оренди шляхом
незаконного влаштування торгівельних лотків, - відмовлено. Рішення
мотивоване відсутністю правових підстав для застосування до КП
"Асорті" цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення
упущеної вигоди у розмірі 66550 грн. (суддя С. Желєзна).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
30.01.2007 рішення місцевого суду скасовано. Позов задоволений
частково в розмірі 54450 грн. шкоди, 3272 грн. 80 коп. витрат на
адвоката, 544 грн. 51 коп. витрат по сплаті держмита та 96 грн.
55 коп. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення
судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. Апеляційним
судом встановлені обставини, що свідчать про протиправну поведінку
відповідача, наявність всіх елементів складу цивільного
правопорушення, що є підставою відшкодування шкоди за 9 місяців
дії відповідних договорів оренди, що становить 54450 грн. (колегія
суддів: О.Журавльов, В. Тофан, М. Михайлов).
Відповідач КП "Асорті" в поданій касаційній скарзі просить
скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення
місцевого суду. Вважає, що судом апеляційної інстанції порушені
вимоги ст. ст. 1, 44, 48 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо стягнення витрат на адвоката і
відсутності належного підтвердження суду статуту 3-х осіб, як
суб'єктів підприємницької діяльності.
Судом в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не об'єктивно встановлені обставини
справи. На час розгляду справи у позивача були відсутні документи,
що дозволяли йому будівництво об'єкта та документи про прийом в
експлуатацію завершеного об'єкта. З постанови суду вбачається, що
у позивача відсутні документи, відповідно до закону, які
підтверджують право власності на будівлю, на використання її у
сфері господарської діяльності.
Судом порушені норми земельного законодавства, зокрема ст.
125 ЗК України. В матеріалах справи відсутній документ, що
посвідчує право користування позивача земельною ділянкою. Акт
встановлення меж земельної ділянки не є таким документом. Цей акт
виданий на ім'я СПД-ФО ОСОБА_1, а будівля незакінчена будівництвом
куплена громадянином ОСОБА_1 А Державний актНОМЕР_1 на право
користування землею виданий ТОВ фірмі "Бессарабія". Земельна
ділянка повинна бути оформлена СПД-ФО ОСОБА_1 відповідно до вимог
ст. 12 ЗК України та ст. 26 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, але суд ці норми при
винесенні постанови не застосував.
СПД-ФО ОСОБА_1 не звертався до суду з причини порушення його
прав землекористувача КП "Асорті" щодо розміщення кіосків на
земельній ділянці, яка належить позивачу на праві користування. В
матеріалах справи відсутнє відповідне рішення суду про порушення
КП "Асорті" законних прав СПД ОСОБА_1
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст.111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у справі у
встановленому порядку не набув права користування земельною
ділянкою; акт прийому в експлуатацію торговельного центру "Наталі"
відсутній і тому позивач не мав права використовувати його в
господарській діяльності, тобто здавати приміщення в оренду.
Встановлено, що 8 торгівельних місць відповідача було споруджено
ще в 2003 році і суб'єкти підприємницької діяльності -фізичні
особи, підписуючи договори оренди приміщень знали про їх
наявність, але не заперечували проти того, що ці торгові місця
перешкоджатимуть їм користуватися орендованими приміщеннями.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що наявний в
матеріалах справи договір купівлі-продажу від 31.10.2002 свідчить,
що позивач купив недобудовану будівлю магазину, готовністю 43%,
розташовану АДРЕСА_1, вартістю 50000 грн. і разом з тим прийняв на
себе всі зобов'язання забудовника щодо недобудованої будівлі
магазину, тобто позивач набув право власності на недобудовану
будівлю.
На підставі наданого в апеляційний суд позивачем висновку
Управління містобудування та архіте ктури НОМЕР_2 (арк. 143)
встановлено, що позивач завершив будівництво магазину АДРЕСА_1
З посиланням на згадані вище договір купівлі-продажу,
висновок та акт встановлення в натурі меж земельної ділянки
позивача від 16.06.2004, суд апеляційної інстанції дійшов висновку
про правомірність використання позивачем земельної ділянки, яка
зайнята будівлею магазину та частиною земельної ділянки, яка
необхідна для його обслуговування. КП "Асорті" розмістило 8
торгівельних кіосків на під'їзній дорозі шириною 3,5 м., яка
проектом передбачена для обслуговування магазину позивача і
розташована за межами земель КП "Асорті". Відповідач був
зобов'язаний демонтувати зазначені 8 кіосків ще в 2003 році.
Власник торговельного центру "Наталі", позивач у справі,
уклав договори оренди приміщень, розташованих у цокольному поверсі
центру з СПД ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4 (НОМЕР_3, НОМЕР_4,
НОМЕР_5) і здав ці приміщення в оренду по актам від 15.10.2005
(а.с. 65, 68, 71).
На підставі претензій орендарів приміщень судом встановлено,
що орендарі не можуть користуватися орендованими приміщеннями,
оскільки торгівельні кіоски відповідача роблять неможливим
завезення товару у орендовані приміщення і з цих підстав вони
відмовилися від сплати позивачу орендної плати за приміщення по
договорам оренди. По розрахунку суду позивач не отримав з вини
відповідача за 9 місяців 54450 грн. орендної плати. Відсутність
своєї вини у спричиненій позивачу шкоді відповідач суду не довів.
Дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла
висновку про їх обгрунтованість на підставі наступного.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
,
право власності або право постійного користування на земельну
ділянку виникає після одержання її власником або користувачем
документа, що посвідчує право власності чи право постійного
користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її
меж в натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї, та
державної реєстрації забороняється.
Судом першої інстанції встановлено і апеляційною інстанцією
не спростовано відсутність державного акту на землю на ім'я
позивача. Оскільки позивач у встановленому порядку не набув право
на землю АДРЕСА_1 судом першої інстанції правильно вказано, що СПД
ОСОБА_1 ще не є належним землекористувачем. Акт погодження в
натурі меж земельної ділянки можуть підписувати лише
землекористувачі, що отримали право на землю у встановленому
порядку.
Право власності на недобудовану будівлю позивач придбав на
підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2002, який недійсним
не визнавався, як встановлено судом апеляційної інстанції. В
договорі від 31.10.2002 не вказано, яка земельна ділянка
передається покупцю.
Відповідно ст. 377 ч.1 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
до особи, що
придбала споруду, будівлю переходить право власності на земельну
ділянку, на якій будівля розміщена. Якщо договором про відчуження
будівлі розмір земельної ділянки не визначений, до набувача
переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка є
необхідною для обслуговування будівлі (магазину). Таким чином, в
матеріалах справи відсутній Державний акт на земельну ділянку, що
знаходиться під будівлею та необхідна для її обслуговування,
виданий на ім'я позивача.
За таких обставин суд апеляційної інстанції безпідставно
дійшов висновку, що законні права позивача порушені.
Судом першої інстанції встановлено, що будівля магазину
АДРЕСА_1.Державною комісією у експлуатацію не прийнята. Акт цієї
комісії в матеріалах справи відсутній.
Відповідно до вимог ст. 101 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна інстанція повторно
розглядає справу за наявними і додатково поданими доказами.
Додаткові докази приймаються судом якщо заявник обгрунтував
неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не
залежали від нього.
Апеляційний суд виніс постанову з врахуванням висновку
Управління архітектури і містобудування НОМЕР_2, яке було залучено
до справи в апеляційній інстанції.
В порушення вимог ст. 101 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний суд не з'ясував причини
неможливості подання висновку від 19.06.2005 в судове засідання
місцевого суду 15 листопада 2006 року.
Натомість, суд першої інстанції при винесенні рішення прийняв
до уваги лист Управління містобудування та архітектури НОМЕР_6, в
якому повідомляється, що акт приймання в експлуатацію об'єкта
АДРЕСА_1 не готувався і не видавався (арк. 44).
Крім цього, місцевим судом встановлено, що орендарі СПД
ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 при підписанні договорів оренди
приміщень з позивачем знали про наявність павільйонів КП "Асорті"
на дорозі біля магазину і усвідомлювали, що вони створюють
перешкоди для проходу в торговельний центр. З огляду на це
місцевий суд критично оцінив акти приймання приміщень в оренду від
06.09.2005 (а.с. 66, 68, 71) орендарями і їх претензії на адресу
позивача від 11.10.2005 (арк. 64), від 18.11.2005 (арк. 67) та від
15.102005 (арк. 69) про те, що вони відмовляються сплачувати
орендну плату у зв'язку з тим, що павільйони відповідача заважають
їм завезти до своїх приміщень обладнання та товари.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що
суд першої інстанції правильно вказав в рішенні, що позивач не
довів в суді, що він є належним землекористувачем і власником
введеного в експлуатацію торговельного центру і що його законні
права порушені відповідачем. Колегія суддів погоджується з
доводами касаційної скарги про те, що апеляційний суд не
об'єктивно дослідив обставини справи, не застосував ст. 125 ЗК
України, порушив вимоги процесуального законодавства, зокрема, ст.
43 та ст. 101 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
і тому постанова апеляційної інстанції від 30.01.2007
підлягає скасуванню. Рішення місцевого суду від 15.11.2006
залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,10,11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу комунального підприємства "Асорті" м.
Білгород-Дністровський задовольнити.
Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 30.01.2007 і залишити в силі рішення господарського суду
Одеської області від 15 листопада 2006 року у справі №
16/313-06-8197.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун