ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р.
№ 10/255
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Ходаківська I.П.
розглянувши
касаційну скаргу
Державного підприємства "Донецька обласна дирекція з
ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств
"Донвуглереструктуризація"
на
постанову від 20.02.2007 р. Донецького
апеляційного господарського суду
у справі
№ 10/255 господарського суду Донецької області
за позовом
Державного підприємства "Донецька обласна дирекція з
ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств
"Донвуглереструктуризація"
До
Державного відкритого акціонерного товариства
"Макіїввуглебуд"
про
стягнення 16 410,60 грн.
За участю представників сторін:
позивача -не з'явились,
відповідача - не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.11.2006
р. (суддя -Приходько I.В.) задоволено позовні вимоги Державного
підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових
вугледобувних та вуглепереробних підприємств
"Донвуглереструктуризація" та стягнуто з Державного відкритого
акціонерного товариства "Макіїввуглебуд" штрафні санкції в сумі 16
410,60 грн. за договором № 1059/04 від 07.06.2004 р. Стягнуто з
Державного відкритого акціонерного товариства "Макіїввуглебуд" на
користь Державного підприємства "Донецька обласна дирекція з
ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств
"Донвуглереструктуризація" витрати по сплаті державного мита в
сумі 164,10 грн. та витрати по сплаті по інформаційно-технічному
забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
20.02.2007 р. (судді -Скакун О.А., Колядко Т.М., Мирошниченко
С.В.) рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2006
р. скасовано. В позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 20.02.2007 р., Державне підприємство
"Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та
вуглепереробних підприємств "Донвуглереструктуризація" звернулось
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить її скасувати, а рішення господарського суду Донецької
області від 23.11.2006 р залишити без змін, мотивуючи скаргу
порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським
судом норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду
України від 04.06.2007 р. у зв'язку з відпусткою суддів Фролової
Г.М. та Коробенко Г.П. для перегляду в касаційному порядку справи
№ 10/255, призначеної до розгляду на 05.06.2007 р. утворено
колегію суддів в наступному складі: головуючий -Муравйов О.В.,
судді - Полянський А.Г., Ходаківська I.П.
Сторони не скористались наданим процесуальним правом участі у
суді касаційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити
постанову апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної
скарги, перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було укладено
договір будівельного підряду № 1059 від 07.06.2004 р., згідно
якого відповідач зобов'язався усунути наслідки надзвичайної
ситуації на шахті "Міуська", а позивач зобов'язався сумісно з
відповідачем комплектувати будівництво об'єктів обладнання,
прийняти та оплатити виконані роботи.
В подальшому сторони укладали додаткові угоди до договору №
1059 від 07.06.2004 р., якими продовжили строк виконання робіт.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що
згідно додаткової угоди № 9-692 від 22.05.2006 р. до договору,
строк виконання робіт за графіком був встановлений до 30.06.2006
р. На думку місцевого господарського суду, відповідач в порушення
умов договору роботи по скиду- вальному колектору не виконав у
встановлений строк і відповідно до п. 15.2 договору повинен був
сплатити пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт за кожний день
прострочення в сумі 16 410,60 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, суб'єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до
закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Разом з цим, як підставно було зазначено апеляційним
господарським судом, сторони уклали додаткові угоди до договору
підряду № 9-962 від 22.05.2006 р. та № 10-869 від 28.07.2006 р.,
за якими погодили продовжити строк виконання робіт та строк дії
договору.
Відповідно до п. 1 додаткові угоди № 10-869 встановлено, що у
зв'язку з необхідністю продовження терміну виконання робіт і дії
договору у договір № 1059 від 07.06.2004 р. вносяться відповідні
зміни, зокрема строк виконання робіт продовжений до жовтня 2006
року.
Графіки виконання підрядних робіт узгодженні та були
підписані сторонами.
Враховуючи, що позивач погодився на більш пізній строк
виконання закінчення робіт, ним безпідставно було нараховано
штрафні санкції за порушення первісних строків виконання договору.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, відповідно до
ч. 1 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглядаючи справу,
повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного
розгляду поданої апеляційної скарги, з'ясував дійсні права і
обов'язки сторін, правильно застосував матеріальний закон, що
регулює спірні правовідносини та обгрунтовано скасував рішення
місцевого господарського суду.
Висновки апеляційного суду грунтуються на доказах, наведених
в постанові суду, та відповідають положенням чинного
законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським
судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи
перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька обласна
дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних
підприємств "Донвуглереструктуризація" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
20.02.2007 року у справі № 10/255 залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Ходаківська I.П.