Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Удовиченко О.С.-головуючого

Панової I.Ю.,

Хандуріна М.I.

розглянувши касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Львові

на ухвалу та на постанову

господарського суду Львівської області від 08.11.2006 Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2007

у справі

№6/95-8/165 господарського суду Львівської області

за заявою

Львівського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії

до

ВАТ "Пасатавтопром"

про

банкрутство

арбітражний керуючий

ОСОБА_1

за участю представників сторін:

від ДПI у м. Львові - Мазан О.I.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.11.2006р. у справі № 6/95-8/165 (суддя Гутьєва В.В.) про банкрутство ВАТ "Пасавтопром" відмовлено ДПI у м.Львові у визнанні кредиторських вимог до боржника на суму 140 619 933,51 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2006 у справі № 6/95-8/165 (судді: Михалюк О.В., Новосад Д.Ф., Мирутенко О.Л. ) ухвалу господарського суду Львівської області від 08.11.2006 у справі № 6/95-8/165 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами Державна податкова інспекція у м. Львові звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 08.11.2006р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2006 у справі № 6/95-8/165, прийняти нове рішення, яким визнати вимоги ДПI у м. Львові у сумі 140 619 933,51 грн. конкурсними.

Касаційна скарга мотивована порушенням з боку судів попередніх інстанцій норм ст.ст.43, ч.1, ст.79 ГПК України (1798-12) , а також посиланням на те, що відмовляючи ДПI у м. Львові у визнанні конкурсним кредитором по справі № 6/95-8/165 ( окрім узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку, орендній платі за землю та нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання), господарський суд Львівської області виходив з того, що всі заявлені грошові вимоги ДПI у м. Львові не є податковим боргом у розумінні Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) але, всі суми податкових зобов'язань ВАТ " Пасавтопром" перед податковим органом виникли ще до порушення провадження у справі про банкрутство даного платника податків, а тому, відповідно до вимог ст.1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

- як вбачається з матеріалів справи, ДПI у м. Львові було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог ВАТ "Львівський автобусний завод" податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2002р. по 30.06.2004р.

За результатами перевірки ДПI у м. Львові прийнято податкові повідомлення-рішення №172320/0/4150 від 09.03.2005р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 43 794 400,00 грн. (осн.платіж-21 897 200,00грн, штрафна санкція - 21 897 200,00 грн.), та податкове повідомлення-рішення №182320/0/4151 від 09.03.2005р., яким до підприємства застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 107 808,48 грн.

ДПI у м. Львові за результатами комплексної планової документальної перевірки ВАТ "Львівський автобусний завод" за період з 01.07.2004р. по 01.01.2006 прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення №0000042201/0/9046 від 31.05.2006р., яким до підприємства застосовано штрафну санкцію за порушення валютного законодавства в розмірі 2 040,00грн.; податкове повідомлення-рішення №0000032201/0/9047 від ЗI.05.2006р., яким до підприємства застосовано штрафну санкцію за порушення валютного законодавства в розмірі 237 276,69грн.; податкове повідомлення-рішення №202301/0/9049 від 31.05.2006р., яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 7 781 595,00грн. (в т.ч. основний платіж - 4 504 800,00грн. та штрафна санкція - 3 276 795,00грн.); податкове повідомлення-рішення №212301/0/9050 від 31.05.2006р., яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 53 614 416,00грн. (в т.ч. основний платіж - 26 807 208,00грн. та штрафна санкція - 26 807 208,00грн.). В результаті адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень, прийнято нові податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення №0000042201/1/11379 від 06.07.2006р., яким до підприємства застосовано штрафну санкцію за порушення валютного законодавства в розмірі 2 040,00грн.; податкове повідомлення-рішення №0000032201/1/11378 від 06.07.2006р., яким до підприємства застосовано штрафну санкцію за порушення валютного законодавства в розмірі 237 276,69грн.; податкове повідомлення-рішення №202301/1/11377 від 06.07.2006р., яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 7 781 595,00грн. (в т.ч. основний платіж - 4 504 800,00грн. та штрафна санкція - 3 276 795,00 грн.); податкове повідомлення-рішення №212301/1/11376 від 06.07.2006р., яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 53 614 416,00грн. (в т.ч. основний платіж - 26 807 208,00грн. та штрафна санкція - 26 807 208,00грн.). ВАТ "Пасавтопром" 12.07.2006р. за № 248 оскаржено вищезгадані податкові повідомлення-рішення до ДПА у Львівській області. Рішенням ДПА у Львівській області від 17.08.2006р. за №12898/10/25-005/722 повторну скаргу ВАТ "Пасавтопром" залишено без розгляду.

Розглядаючи грошові вимоги ДПI у цієї частині, господарський суд дійшов висновку про те, що наведені податкові зобов"язання станом на день порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ " Пасавтопром" не були узгоджені платником податків чи встановлені судом, а отже не були податковим боргом.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами перевірки ВАТ "Пасавтопром" з питань правомірності декларування податку на додану вартість за період вересень, жовтень 2003 року ДПI у м.Львові оформлено акт перевірки №37/23-4/05808787 від 24.07.2006р., на підставі якого прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення №352301/0/13734 від 15.08.2006р., яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 6 271 015,50 грн. (в т.ч. основний платіж - 4 180 677,00грн. та штрафна санкція - 2 090 338,50грн.); податкове повідомлення-рішення №362301/0/13738 від 15.08.2006р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 8 815 323,00грн., та застосовано штрафні санкції в розмірі 4 407 661,50 грн.

Судами встановлено, що за результатами перевірки звітності ВАТ "Пасавтопром"ДПI у м.Львові оформлено акт перевірки №3/15-0 від 07.06.2006р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0000351511/0/10344 від 20.06.2006р., яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1 161 195,00грн. (в т.ч. основний платіж - 1 105 900,00грн. та штрафна санкція -55 295,00 грн.). В результаті адміністративного оскарження вищезазначеного повідомлення-рішення ДПI у м.Львові прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000351511/1/11745 від 13.07.2006р., яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 161 195,00грн. (в т.ч. основний платіж - 1 105 900,00грн. та штрафна санкція -55 295,00 грн.).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вказані податкові зобов'язання станом на день порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Пасавтопром" не були узгоджені платником податків чи встановлені судом, а отже не були податковим боргом.

Господарським судом Львівської області в ухвалі від 08.11.2006 встановлено, що Постановою господарського суду Львівської області від 18.05.2006 у справі № А5/74-12/28 позовні вимоги ДПI у м. Львові про визнання недійсним договору купівлі-продажу № ЛIТ-04-29 від 28.01.2004, укладеного між ВАТ " Львівський автобусний завод" та ПТВП " Марс" задоволено та постановлено стягнути з ВАТ " Львівський автобусний завод" в дохід державного бюджету України -30000000,00 грн. Станом на момент звернення кредитора з майновими вимогами до боржника у справі про банкрутство ВАТ " Пасавтопром", справа знаходилась на розгляді у Львівському апеляційному господарському суді. Кредитором не подано, відповідно до вимог ч.1 ст.14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) доказів, які обгрунтовують вимогу.

Суди попередніх інстанцій в своїх рішеннях посилаються на те, що пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. А згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відтак податковим боргом визнається узгоджене платником податків або встановлене судом податкове зобов'язання.

Відповідно до ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

А отже, суди дійшли висновку, що наведені у заяві кредитора -ДПI у м.Львові податкові зобов'язання станом на день порушення провадження у справі не були узгоджені платником податків чи встановлені судом, отже не можуть бути майновими вимогами, на підставі яких кредитор може звернутись до суду про визнання його конкурсним кредитором.

Однак, Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками, вважає, що ухвала та постанова прийняті при неповному з'ясуванні обставин які мають значення для справи а також при невірному застосуванні норм Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Поточні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог п.15 ст.11 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст.14 цього Закону.

Згідно з вимогами ч.1 ст.14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що виходячи зі змісту ст.14 Закону, при зверненні до суду з заявою про грошові вимоги до боржника, кредитор не повинен надавати докази безспірного характеру грошових вимог.

В даному випадку ДПI має право звернутися до господарського суду з заявою на підставі грошових вимог, які мають характер неузгодженого податкового зобов'язання платника податків - боржника, та яке виникло до порушення провадження у справі про банкрутство.

Стаття 14 Закону не передбачає зобов'язання Державної податкової Iнспекції звертатися з грошовими вимогами до боржника лише у зв'язку з наявністю податкового боргу платника податків, цей факт має значення при порушенні провадження у справі про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора - Державної податкової інспекції, виходячи зі змісту ч.1 ст.14 Закону, конкурсний кредитор зобов'язаний звернутися до господарського суду з заявою, яка містить усі грошові вимоги кредитора до боржника у повному обсязі.

Ухвала та постанова господарських судів попередніх інстанцій прийняті без врахування вимог вказаних норм Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , суди попередніх інстанцій фактично, в порушення вимог ст.ст.4-7,43 ГПК України (1798-12) , не здійснили розгляд грошових вимог ДПI по суті, в зв'язку з чим справу належить направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 08.11.2006 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2006 у справі № 6/95-8/165 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області .