2-5/663-2006А Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень якими визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ - Текст документа

Державне унітарне підприємство "Трест "Шахтспецбуд" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень №002812301/0 № 002842301/0 від 01.12.2005 року, прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Алушта щодо структурного підрозділу підприємства - Пансіонат "Рибаче" Тресту "Шахтспецбуд", розташованого у місті Алушта, с. Рибаче, вул. Новоселів, б. 1а.

Доповідач Гоголь Т.Г.

Позовні вимоги, в частині визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість, мотивовані тим, що при обрахуванні суми оподатковуваних

операцій слід враховувати часовий проміжок, починаючи з 31.03.2005 року по 30.06.2005 року. Оскільки саме з цієї дати Законом України №2505 від 25.03.2005 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2505-15) та деяких інших законодавчих актів України" на постійні представництва нерезидентів, що не мають статусу юридичної особи поширена дія Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Господарський суд Автономної Республіки Крим, постановою від 02.02.2006 року (суддя Гаврилюк М.П.) позовні вимоги задовольнив. Визнав не чинними податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта №002812301/0 № 002842301/0 від 01.12.2005 року. Витрати по сплаті державного мита поклав на відповідача. Справа розглядалася за правилами Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) .

Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Фенько Т.П., Волкова К.В., Дугаренко О.В.), постановою від 06.04.2006 року залишив постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.02.2006 року без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушта без задоволення. Справа розглядалася за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Державна податкова інспекція у м. Алушта звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.02.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року, відмовивши у задоволенні позову. Свої вимоги скаржник мотивує неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій пунктів 10.1, 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Державне унітарне підприємство "Трест "Шахтспецбуд" не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм процесуального законодавства в постанові господарського суду Автономної Республіки Крим та постанові Севастопольського апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Державне унітарне підприємство "Трест "Шахтспецбуд" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень №002812301/0 № 002842301/0 від 01.12.2005 року прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Алушта щодо структурного підрозділу підприємства - Пансіонат "Рибаче" Тресту "Шахтспецбуд", розташованого у місті Алушта, с. Рибаче, вул. Новоселів, б. 1а.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) . Як випливає зі статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що органи державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі, застосовують до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом. Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - визначають податкові зобов'язання у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Статтею 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) визначено перелік контролюючих органів. За приписами підпункту 2.1.4, пункту 2.1 статті 2 цього ж Закону податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) визначено компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) компетенція адміністративних судів поширюється на, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи, що позивач є суб'єктом владних повноважень і Законами України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) та "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на нього покладено функцію донарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) то відповідно до приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) даний спір є компетенцією суду адміністративної юрисдикції.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Севастопольський апеляційний господарський суд наведеного не врахував та помилково вирішив дану справу за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Враховуючи, що даний спір є адміністративним та підлягає розгляду господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року у справі підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до апеляційного господарського суду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111 -9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року у справі № 2-5/663-2006А скасувати, справу скерувати для здійснення апеляційного провадження за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .