1001.28050.1
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
( скасовано постановою Верховного Суду України від 02.10.2007 )
05 червня 2007 р.
№ 2-2/2966-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
розглянувши касаційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 червня 2007 року у справі № 2-2/2966-2005 господарського суду АР Крим
за позовом Виробничо-комерційної фірми "ОЛВИКрим"
до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради
про визнання договору недійсним
В С Т А Н О В И  В:
Рішенням господарського суду АР Крим від 20.01.2005 (суддя: В.Толпиго) позовні вимоги про визнання недійсним договору від 09.08.2004 "Про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста" задоволені, договір визнано недійсним з підстав порушення вимог закону.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що зобов'язання позивача про перерахування ним відповідачу коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста є за своєю суттю благодійним пожертвуванням і не можуть включатися в загальний бюджетний фонд, оскільки це суперечить приписам ст.ст. 9, 13 Бюджетного кодексу України (2542-14) .
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 (судді: Л.Заплава, О.Латиніна, В.Лисенко) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з аналогічних мотивів та підстав.
Відповідач просить в касаційній скарзі рішення та апеляційну постанову скасувати з підстав порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити.
Скаржник вважає, що господарськими судами неправильно застосовано норми ст.ст. 626, 627 ЦК України (435-15) щодо того, що спірний договір є одностороннім, та не враховано принцип свободи договору, не взято до уваги норму ст. 27 Закону України "Про планування і забудову територій" (1699-14) відповідно до якої до відання виконавчих органів рад належить, зокрема, залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території.
Сторони не скористалися правом наданим процесуальним законом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи між виконкомом Сімферопольської міської ради та Виробничо-комерційною фірмою "ОЛВИКрим" було укладено договір від 09.08.2004 про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста.
П. 2.1.1 договору передбачено, що позивач зобов'язується протягом місяця з дня укладення договору перерахувати кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста в сумі 34000 грн. у місцевий (міський) бюджет на відповідний рахунок.
Дохід по платежам, визначений відповідачем у договорі по коду бюджетної класифікації доходів як "інші надходження" (24060300) у підрозділі 24060000 "інші надходження" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) відноситься до загального бюджетного фонду.
Відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України (2542-14) бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.
Загальний фонд бюджету включає:
1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;
2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;
3) фінансування загального фонду бюджету.
Спеціальний фонд бюджету включає:
1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;
2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;
3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.
Частиною восьмою цієї ж статті передбачено, що створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.
Фонд розвитку інженерної та соціальної інфраструктури створений відповідно до рішення Сімферопольської міської ради № 177 від 15.07.2003 "Про затвердження Положення про порядок формування фонду розвитку інженерної і соціальної інфраструктури Сімферопольської міської ради".
Відповідно до пункту сьомого ст.70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами є джерелом формування спеціального фонду місцевого бюджету.
Таким чином зазначений фонд розвитку інженерної та соціальної інфраструктури може розглядатися як цільовий фонд у складі місцевого бюджету, що включається до спеціального фонду бюджету.
Відповідно до додатку №1 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) інші надходження по коду доходів 24060300 включаються до загального бюджетного фонду.
Таким чином, надходження, передбачені спірним договором по зазначеному коду бюджетної класифікації доходів "інші надходження" (24060300) включаються до загального бюджетного фонду.
За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про суперечність зазначеного договору вимогам закону.
Відповідно до ст. 203 ЦК України (435-15) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно вимог ст.215 ЦК України (435-15) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Враховуючи викладене касаційна інстанція дійшла висновку, що господарськими судами попередніх інстанцій дана правильна юридична оцінка обставинам справи, рішення та апеляційна постанова відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 та рішення господарського суду АР Крим від 20.01.2005 у справі № 2-2/2966-2005 господарського суду АР Крим залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий  В. Овечкін
судді  Є. Чернов
В. Цвігун