ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р.
№ 1/448-26/134 (1/1126-28/384)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.
судді Васищака I.М.
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю
"Євронафта-С"
на рішення господарського суду Львівської області від
03.10.2006р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
20.02.2007р.
у справі №1/448-26/134 (№1/1126-28/384)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Євронафта-С"
до 1) Відділу ДВС м.Стрий Стрийського міськрайонного
управління юстиції
Львівської області;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісінвест";
3) Відкритого акціонерного товариства
"Будівельно-монтажна фірма "Стрийбуд"
про визнання права власності на майно і звільнення майна
з-під арешту,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: не з'явився,
від відповідача 3: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальності "Євронафта -С"
звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до
Відділу ДВС м.Стрий Стрийського міськрайонного управління юстиції
Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю
"Укрсервісінвест", Відкритого акціонерного товариства
"Будівельно-монтажна фірма "Стрийбуд" і просило суд визнати за
позивачем право власності на незавершене будівництва кафе-мотелю
по вулиці Нижанківського, 53 в місті Стрию Львівської області та
звільнити це майно з-під арешту, а також зобов'язати ДВС у
Стрийському районі Львівської області негайно повернути позивачу
вказане майно та усунути перешкоди в користуванні цим майном.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що майно, яке є предметом
спору, належать позивачу на тій підставі, що попередник
відповідача 2 -ТОВ "Зорепад" у 1999 році передало вказане майно
позивачу в якості внеску учасника до статутного фонду
господарського товариства.
Зокрема, 29.10.1999 року засновниками позивача -ТОВ
"Євронафта-С" було прийнято рішення про затвердження статуту ТОВ
"Євронафта-С" (протокол №1).
02.11.1999 року засновниками було підписано установчий
договір та статут ТОВ "Євронафта-С".
03.11.1999 року комісія від ТОВ "Зорепад" (одного із
засновників ТОВ "Євронафта-С"), правонаступником якого є ТОВ
"Укрсервісінвест", провела передачу незавершеного будівництва
кафе-мотелю по вул.Нижанківського, 53 у м.Стрию, що належало ТОВ
"Зорепад", як внесок до статутного фонду ТОВ "Євронафта-С".
Підтвердженням того, що позивач став власником вказаного майна, є
акт прийому-передачі та додаток №2 до акта передачі від
03.11.1999р.
04.11.2005р. позивачу стало відомо, що 03.12.1999р. ВДВС
Стрийського МУЮ було складено акт опису майна ТОВ "Зорепад", а
07.12.1999р. винесено постанову про арешт майна боржника та
оголошення заборони на його відчуження. Дані дії вчинені щодо
майна, яке знаходиться у м.Стрию по вул.Нижанківського, 53
(мотель, кафе, бензоколонки).
Позивач вважає, що зазначене майно належить йому, а не ТОВ
"Зорепад", а тому має місце порушення його прав та законних
інтересів, у зв'язку з чим він просить суд визнати за ним право на
це майно та звільнити його з-під арешту.
Справа у господарських судах розглядалася неодноразово.
Рішенням господарського суду Львівської області від
03.10.2006р. (суддя Деркач Ю.Б.), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р.
(головуючий, суддя Гнатюк Г.М., судді Кравчук Н.М., Мирутенко
О.Л.), в частині позовних вимог до Відділу державної виконавчої
служби м.Стрия Стрийського міськрайонного управління юстиції
Львівської області провадження у справі припинено; в частині
позовних вимог про звільнення майна (незавершеного будівництва
кафе-мотелю по вул.Нижанківського, 53 м.Стрий Львівської області)
з-під арешту провадження у справі припинено; в решті позовних
вимог відмовлено.
Вказані судові акти мотивовані відсутністю спірних
правовідносин, пов'язаних з арештом майна; відсутністю доказів, що
новостворена юридична особа - ДВС у Стрийському районі є
правонаступником ВДВС м.Стрия Стрийського міськрайонного
управління юстиції Львівської області; належності спірного майна
на праві власності відповідачу 3 - ВАТ БМФ "Стрийбуд".
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та
постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм
матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення
про задоволення позову.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування
судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні
оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що
підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.86 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, право власності - це
врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння,
користування і розпорядження майном.
Підстави набуття права власності визначені Цивільним кодексом
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, Законом України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
та
іншими нормативно правовими актами.
В силу ст.12 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
товариство є власником майна, переданого йому
засновниками і учасниками у власність.
Статтею 13 названого Закону передбачено, що вкладами
учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди,
обладнання та інші матеріальні цінності.
Стверджуючи, що спірне майно (не житлові будівлі, незавершені
будівництвом (кафе-мотель) по вул.Нижанківського, 53 у м.Стрию) з
1999р. є власністю ТОВ "Євронафта-С", останнє посилається на те,
що це майно згідно акта прийому-передачі та додатку №2 до нього
від 03.11.1999р. було передано ТОВ "Зорепад" (правонаступником
якого є ТОВ "Укрсервісінвест") в якості внеску учасника до
статутного фонду ТОВ "Євронафта-С".
Згідно пункту 1.1 розпорядження міського Голови міста Стрия
від 28.12.1999р. №324 було зареєстровано ТОВ "Євронафта-С" за
адресою: м.Стрий, вул.Нижанківського, 53 (а.с.29).
Між тим, з'ясовуючи питання набуття позивачем права власності
на спірне майно, судами двох інстанцій встановлено, що рішенням
господарського суду Львівської області в іншій справі
№4/2445-30/230 за позовом ВАТ "Укрсервісінвест" до ТОВ
"Євронафта-С", Виконавчого комітету Стрийської міської ради
Львівської області, ЗАТ "Господарська спілка "Галичина" про
визнання недійсним розпорядження встановлено, що розпорядження
міського голови №324 від 28.12.1999р. в частині реєстрації ТОВ
"Євронафта-С" прийнято з порушенням вимог чинного законодавства,
зокрема ч.2 ст.52 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
та ст.8 Закону України "Про підприємництво"
( 698-12 ) (698-12)
, так як засновниками останнього на день державної
реєстрації товариства "Євронафта-С" не внесено встановлених
законом 30 відсотків вкладу до статутного фонду товариства, у
зв'язку з чим пункт 1 вказаного розпорядження "Про реєстрацію
товариства з обмеженою відповідальністю "Євронафта-С" було визнано
судом недійсним (а.с.83-87 т.2).
Зокрема, рішенням господарського суду у вказаній справі
№4/2445-30/230 замінено позивача: ВАТ "Укрсервісінвест", його
правонаступником ТОВ "Укрсервісінвест" та встановлено, що
товариством "Укрсервісінвест" до моменту державної реєстрації ТОВ
"Євронафта-С" не було внесено 30 відсотків вказаного в установчих
документах вкладу в статутний фонд товариства, а саме 30 відсотків
від 400 000,0 грн. -частки ВАТ "Укрсервісінвест" в статутному
фонді ТОВ "Євронафта-С", як це передбачено ст.52 Закону України
"Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та п.3.1. рішення
Загальних зборів засновників товариства від 29.10.1999р.
Відповідно до ст.35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти
встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї
справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких
беруть участь ті самі сторони.
Отже, твердження скаржника відносно того, що ТОВ "Зорепад",
як засновник ТОВ "Євронафта-С", внесло 30 відсотків вкладу в
статутний фонд останнього, є безпідставними та свідчать про
намагання надати іншу оцінку обставинам справи.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що спірне
майно належить на праві власності ВАТ БМФ "Стрийбуд", яке у нього
виникло на підставі акта державного виконавця від 01.04.2004р. про
передачу майна стягувачеві та свідоцтва Стрийської державної
нотаріальної контори від 05.04.2004р. №1-1604 про передачу майна
стягувачеві (а.с.72-77 т.2).
Факт належності зазначеного майна саме ВАТ БМФ "Стрийбуд"
підтверджується рішенням господарського суду Львівської області в
іншій справі №1/157-26/66 за позовом ВАТ БМФ "Срийбуд" до ТОВ
"Укрсервісінвест" про усунення перешкод у здійсненні права
користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення,
залишеним без змін постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 26.07.2005р. та постановою Вищого
господарського суду України від 22.12.2005р. (а.с.65-69 т 1,
а.с.77-80 т.2). Зокрема, у вказаній справі №1/157-26/66
встановлено, що ВАТ БМФ "Срийбуд" внаслідок виконання судового
рішення в іншій справі №4/182-13/13 набуло право власності на не
житлові будівлі незавершені будівництвом по вул.Нижанківського, 53
у м.Стрию Львівської області. Зазначене судове рішення у справі
№4/182-13/13 набрало законної сили, а дії ВДВС щодо його
виконання, а саме щодо передачі майна ТОВ "Укрсервісінвест"
стягувачу - ВАТ БМФ "Стрийбуд" в рахунок погашення боргу, не
визнані неправомірними.
Також, судами двох інстанцій встановлено, що рішенням
господарського суду Львівської області від 08-09.08.2002р. у
справі №4/969-38/93, залишеного без змін постановою Вищого
господарського суду України від 19.12.2002р. (а.с.86-87 т.2),
установчий договір ТОВ "Євронафта-С" (позивача), укладений його
засновниками, і який був правовою підставою для здійснення внесків
до статутного фонду позивача, визнаний недійсним з 27.02.2002р.,
Відповідно до ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом
доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та
обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав
позову та фактів, якими відповідач обгрунтовує заперечення проти
позову. При цьому, в силу ст.34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обставини
справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими
засобами доказування.
Проте, належність спірного майна позивачу -ТОВ "Євронафта-С"
спростовується обставинами справи, встановленими судами двох
інстанцій, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з
висновками судів про відсутність підстав для задоволення
заявленого у даній справі позову про визнання за ТОВ "Євронафта-С"
права на спірне майно.
Погоджується колегія суддів й з висновком судів про наявність
підстав для припинення провадження у справі в частині позову про
звільнення спірного майна з-під арешту, оскільки виконавче
провадження, в якому було складено акт опису майна від
03.12.1999р. та винесено постанова про арешт майна боржника та
оголошення заборони на його відчуження від 07.12.1999р., закінчено
у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення суду, про що
державним виконавцем винесено постанову від 21.09.2005р. (а.с.74
т.2).
Окрім того, як встановлено судами та підтверджується
матеріалами справи, факт відсутності арешту на спірне майно
підтверджується витягом з єдиного реєстру заборон відчуження
об'єктів нерухомого майна №8425060 від 24.07.2006р. (а.с.75 т.2).
В силу ст.ст.4-2, 4-3, 4-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
правосуддя
у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх
учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші
особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і
заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється
суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Судами двох інстанцій використано у повному обсязі свої
повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та
всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом
доказування у даній справі, а тому не можна погодитись з доводами
касаційної скарги про зворотнє.
Посилання скаржника на неврахування судом апеляційної
інстанції рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської
області від 13.12.2006р., яким за позивачем визнано право
власності на незавершений будівництвом кафе-мотель, що знаходиться
по вул.Нижанківського, 53 в м.Стрию, колегія суддів вважає
безпідставним, оскільки рішення суду першої інстанції у даній
справі, яке було предметом перегляду судом апеляційної інстанції,
ухвалено раніше, а саме 03.10.2006р., а тому рішення міськрайнного
суду від 13.12.2006р. не могло бути предметом дослідження у суді
апеляційної інстанції враховуючи межі перегляду справи в
апеляційній інстанції, визначені ст.101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються
вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції
(ч.3).
Разом з тим, колегія суддів вважає передчасним висновок судів
двох інстанцій про те, що Державна виконавча служба у Стрийському
районі не є правонаступником ліквідованого Відділу Державної
виконавчої служби м.Стрия Стрийського міськрайонного управління
юстиції Львівської області, а тому провадження у справі відносно
першого відповідача підлягає припиненню з мотивів недоведеності
правонаступництва.
Проте, враховуючи, що відповідачами за позовами про визнання
права власності і звільнення майна з-під арешту можуть бути
боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в
необхідних випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було
реалізоване (п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від
27.08.1976р. №6 ( v0006700-76 ) (v0006700-76)
"Про судову практику в справах про
виключення майна з опису"), то Відділ Державної виконавчої служби
м.Стрий Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської
області не є належним відповідачем у даній справі, незалежно від
того, чи є Державна виконавча служба у Стрийському районі його
правонаступником, чи ні.
У зв'язку з цим, рішення суду першої інстанції про припинення
провадження у справі за позовом до ВДВС м.Стрий Стрийського
міськрайонного управління юстиції Львівської області, та постанова
суду апеляційної інстанції щодо залишення рішення в цій частині
без змін, підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про
відмову у позові до відповідача 1.
Iнші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, колегія
суддів відхиляє, з огляду на те, що касаційна інстанція перевіряє
на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права, тобто діє виключно в рамках
юридичної оцінки обставин справи. Адже, згідно імперативних вимог
ст.ст.111-5, 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судова колегія не
вправі в касаційному провадженні піддавати сумніву правильність
оцінки доказових матеріалів в їх сукупності, встановленої судами
першої та апеляційної інстанцій. Зауваження скаржника, викладені у
касаційній скарзі, грунтуються на переоцінці ним доказів у справі
на свою користь.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Євронафта-С" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від
03.10.2006р. в частині припинення провадження у справі за позовом
до Відділу Державної виконавчої служби м.Стрий Стрийського
міськрайонного управління юстиції Львівської області та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. у
справі №1/448-26/134 (№1/1126-28/384) щодо залишення рішення суду
в цій частині без змін, скасувати з ухваленням нового рішення про
відмову у позові до відповідача 1.
3. В іншій частині постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 20.02.2007р. залишити без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя I.М.Васищак
Суддя В.М.Палій