ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2007 р.
№ 26/293
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Ковтонюк Л.В..,
Чабана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної
скарги
Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Шевченківської районної у м. Києві ради
на
постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.02.2007р.
у справі
господарського суду м. Києва № 26/293
за позовом
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі
Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до
Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Шевченківської районної у м. Києві ради
про
стягнення 89 841,26грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Шевчук А.С.;
від відповідача - не з'явилися.
У С Т А Н О В И В:
У червні 2006р. Акціонерна енергопостачальна компанія
"Київенерго" звернулася до господарського суду з позовом про
стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового
господарства Шевченківської районної у м. Києві ради 77 331,70грн.
за поставлену на умовах договору №8242147 від 01.11.2003 року
теплову енергію, 9 792,80грн. на відшкодування втрат від
знецінення коштів внаслідок інфляції, 2 716,76грн. 3% річних та
судові витрати.
07.09.2006р. рішенням господарського суду м. Києва (суддя
Пінчук В.I.) позов задоволено повністю.
12.02.2007р. постановою Київського апеляційного
господарського суду (судді: Капацин Н.В. -головуючий, Зеленін
В.О., Ропій Л.М.), у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми
основного боргу, резолютивну частину рішення змінено та викладено
в іншій редакції (змінено лише суму стягнення основного боргу -72
415,09грн.).
У касаційній скарзі Комунальне підприємство по утриманню
житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради
посилались на неправильне застосування попередніми судовими
інстанціями норм матеріального і процесуального права, неправильну
правову оцінку обставин справи та просили скасувати зазначені
судові рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних
відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, судова колегія, вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що виконуючи
договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №8242147 від
01.11.2003 року, позивач поставив відповідачу теплову енергію
вартістю 77 331,70 грн., за яку останній не розрахувався у
порушення взятих на себе зобов'язань.
Визначивши тарифи на послуги та зазначивши, що, за
відсутності приладів обліку, обсяги спожитої теплової енергії
визначаються як величина годинного теплового навантаження
перемножена на загальну кількість годин споживання теплової
енергії, відповідач за спожиту з листопада 2004 року по квітень
2006 року теплову енергію не розрахувався, доводів, які б
спростовували правильність визначення позивачем обсягу поставленої
теплової енергії та її вартості, зокрема, і у касаційній скарзі,
не наводить, а тому, за наведених у скарзі мотивів, підстав для
зміни чи скасування судових рішень, у частині стягнення суми
боргу, судова колегія не вбачає.
Проте, з рішенням суду у частині стягнення відсотків та суми
на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції,
погодитися не можна, оскільки, безпосереднім споживачем послуг є
громадяни, а відповідно до статті 5 Закону України "Про
реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за
житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"
( 554-15 ) (554-15)
, на суму реструктуризованої заборгованості не
нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх
заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших
матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується
пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям
та підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.
Передбачені цим законом особливості регулювання грошових
відносин у житлово-комунальній сфері, а також та обставина, що
положення ст.625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
про індексацію
заборгованості по грошовому зобов'язанню і нарахування відсотків є
правовим наслідком порушення зобов'язань і на ці відносини
розповсюджується ст.614 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, яка передбачає, що
відповідальність за порушення зобов'язання настає у разі наявності
вини (умислу або необережності) з боку особи, яка порушила
зобов'язання, зобов'язувало суд з'ясувати чи мав відповідач
необхідні кошти для розрахунків за спірним договором та чи було
користування чужими коштами неправомірним.
Але, на зазначені обставини суди належної уваги не звернули,
висновків щодо неправомірності користування чужими коштами не
зробили, доводів, які б спростовували доводи відповідача про
відсутність своєї вини не навели, а тому, судові рішення, у
частині відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок
інфляції та стягнення відсотків, нарахованих на суму
заборгованості, не можуть залишатися без змін і підлягають
скасуванню, з направленням матеріалів справи для нового судового
розгляду.
При новому розгляді справи, суду необхідно врахувати
наведене, повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи,
дати належну правову оцінку правам та обов'язкам сторін, і, у
залежності від встановленого, постановити законне і обгрунтоване
рішення.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України,
керуючись ст.ст.111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради
задоволити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.02.2007р. у частині стягнення 9 792,80грн. на відшкодування
втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 2 716,76грн. 3%
річних скасувати, а справу № 26/293 у цій частині направити до
господарського суду м. Києва для нового судового розгляду.
У решті постанову Київського апеляційного господарського суду
від 12.02.2007р. залишити без змін.
Головуючий суддя В.Я. Карабань
Суддя Л.В. Ковтонюк
Суддя В.В. Чабан