ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 р.
№ 32/396пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддів
Кота О.В.,
Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу
Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою
відповідальністю "Фірма "Лія"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
14 березня 2007 року
у справі №32/396пд
за позовом
Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою
відповідальністю "Фірма "Лія" (далі -Фірма)
до
Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації"
(далі -БТI)
про
Визнання дійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання
здійснити державну реєстрацію права власності
за участю представників:
позивача: Бойко М.Ю.;
відповідача: не з'явились;
встановив:
Рішенням господарського суду Донецької області (суддя
Сковородіна О.М.) від 16 січня 2007 року у справі № 32/396пд позов
задоволено; зобов'язано БТI зареєструвати право власності за
Фірмою, придбані за договором купівлі-продажу від 27 грудня 2001
року; припинено провадження у справі в частині визнання дійсним
договору купівлі-продажу будівель від 27 грудня 2001 року у
зв'язку з відмовою.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14
березня 2007 року (судді Стойка О.В., Діброва Г.I., Дзюба О.М.)
рішення місцевого господарського суду скасовано в частині
задоволення позовних вимог Фірми до БТI про зобов'язання здійснити
державну реєстрацію права власності та розподілу судових витрат та
в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних
вимог про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права
власності відмовлено.
Фірма звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
апеляційного господарських судів, оскільки ним при винесенні
оскаржуваного судового акту порушено норми матеріального та
процесуального права, та залишити в силі рішення місцевого
господарського суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
повноту встановлення господарським судом обставин справи та
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Господарськими судами встановлено, що 27 грудня 2001 року між
Фірмою та ТОВ "Східно-Український альянс" укладено договір
купівлі-продажу будівель, згідно з яким ТОВ "Східно-Український
альянс" зобов'язаний передати у власність Фірми, а Фірма прийняти
та оплатити будівлі продовольчої бази: літ.Б-1 -побутове
приміщення цегляне, площею 42,30кв.м.; літ 3-1 караульне
приміщення шлакоблочне, площею 20,5кв.м.; літ.И-1 -адміністративна
будівля шлакоблочна, площею 44,5кв.м; літ.Л -убиральня
шлакоблочна, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана,
18.
Відповідно до п. 1.2 договору право власності на об'єкти
переходять до позивача з моменту підписання акту прийому-передачі
об'єктів. При цьому, 27 грудня 2001 року між Фірмою та ТОВ
"Східно-Український альянс" підписаний акт прийому-передачі до
договору купівлі-продажу будівель від 27 грудня 2001 року.
Листом від 24 жовтня 2006 року № 915 позивач звернувся до
відповідача з вимогою зареєструвати право власності на придбані
приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2001
року.
Позивачу рішенням відповідача від 6 жовтня 2006 року було
відмовлено в державній реєстрації на підставі ст. 19, абз. 4 п. 1
ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на
нерухоме майно та їх обмежень" ( 1952-15 ) (1952-15)
, п. 1 ст. 220, ст. 657
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Виходячи з викладеного, позивачем і було заявлено позов до
БТI про зобов'язання здійснити державну реєстрацію.
Виносячи постанову та відмовляючи в задоволенні позовних
вимог, апеляційний господарський суд зазначив, що спірне майно
зареєстровано на праві власності за ТОВ "Східно-Український
альянс", проте, вказана особа до участі у справі не залучалась.
В порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарськими
судами не дано оцінку договору купівлі-продажу від 27 грудня 2001
року, не встановлено відповідність вказаного договору вимогам
закону та доцільність залучення ТОВ "Східно-Український альянс",
оскільки господарські суди приймали рішення та постанову, що
стосується прав і обов'язків останнього.
Крім того, господарськими судами не дано оцінку предмету
спору з врахуванням наступних норм права.
Згідно п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
справа адміністративної юрисдикції (далі -
адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного
суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є
орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня
посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Не враховано, що реєстрація прав власності згідно п. 1.3
Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на
нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України
від 28 січня 2003 року № 615, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 28 січня 2003 року № 66/7387 ( z0066-03 ) (z0066-03)
здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації
(далі - БТI).
Вказане свідчить про те, що БТI на основі законодавства
делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин,
пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації
прав власності на нерухоме майно.
Приймаючи оскаржувані рішення, господарські суди зазначеного
не врахували, що призвело до порушення норм матеріального та
процесуального права, а тому рішення місцевого та постанова
апеляційного господарських судів підлягає скасуванню, а справа -
направленню на новий розгляд.
Під час нового розгляду господарським судам необхідно
уточнити позовні вимоги позивача та врахувати положення п. 7
розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, відповідно до якого після набрання чинності цим
Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з
адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційній
скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим
Кодексом.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу малого підприємства у вигляді товариства з
обмеженою відповідальністю "Фірма" Лія" задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14
березня 2007 року та рішення господарського суду Донецької області
від 16 січня 2007 року у справі № 32/396пд скасувати, а справу
передати до господарського суду Донецької області на новий розгляд
в іншому складі суду.
Головуючий суддя О. Кот
судді С. Владимиренко
С. Шевчук