ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     31 травня 2007 р.
     № 32/191
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Кота О.В.,
     Шевчук С.Р. (доповідач),
     Владимиренко С.В.
     розглянувши касаційну скаргу і додані до них документи
     Державного підприємства "Ровенькиантрацит"
     на постанову
     Донецького апеляційного
     у справі
     господарського суду
     за позовом
     до
     про
     від 20.02.2007 року
     господарського суду
     № 32/191
     Донецької області
     Державного підприємства
     "Ровенькиантрацит"
     Державного підприємства "Укренерговугілля" в особі  Донецької
філії державного підприємства "Укренерговугілля"
     стягненя 10060,78 грн.
     В судовому засіданні приймали участь представники:
     · скаржника (позивача): не з'явився;
     · відповідача: Павлов О.С. (дов. № 54 від 06.10.2006 р.).
                       В С Т А Н О В И В :
     Рішенням господарського суду Донецької області від 06.11.2006
року (суддя Сковородіна О.М.) відмовлено  у  задоволення  позовних
вимог  державного  підприємства  "Ровенькиантрацит"  м.   Ровеньки
Луганської області (далі по тексту  -  ДП  "Ровенькиантрацит")  до
державного  підприємства  "Укренерговугілля"  м.  Київ  (далі   по
тексту - ДП "Укренерговугілля") про стягнення 10 060 грн. 78 коп.
     В обгрунтування рішення суд першої інстанції послався на  те,
що вимоги позивача не доведені належним чином.
     Постановою Донецького апеляційного господароського  суду  від
20.02.2007 р. (колегія суддів у складі головуючого  -Скакун  О.А.,
судді Колядко Т.М., Мирошниченко С.В.) рішення господарського суду
Донецької області від 06.11.2006 року у справі №  32/191  залишено
без змін.
     Державне підприємство "Ровенькиантрацит" звернулось до Вищого
господарського суду України  з  касаційною  скаргою  на  постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2007 р..,  в
якій просить постанову  скасувати  та  передати  справу  на  новий
розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим,
що судові рішення у  справі  прийнятті  з  порушенням  і  невірним
застосуванням норм матеріального та процесуального права, а  саме:
ст. 11  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          та  ст.ст.  32,  33  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         .
     В судове засідання 31.05.2007  р.  представник  скаржника  не
з'явився. Враховуючи, що про час, дату та  місце  розгляду  справи
сторони  були  повідомлені  своєчасно  та  належним  чином,  Вищий
господарський суд України вважає за можливе  розглянути  касаційну
скаргу у його відсутності.
     Відповідач не скористався правом, наданим 111-2  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         та відзиву на касаційну  скаргу  не  надіслав,  що  не
перешкоджає   касаційному   перегляду    постанови    апеляційного
господарського суду, яка оскаржується. -
     Заслухавши   суддю-доповідача,    присутнього    представника
відповідача, обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  перевіривши
юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх  встановлення,
дослідивши застосування судами  першої  та  апеляційної  інстанцій
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна  скарга  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
     Судами    попередніх    інстанцій    встановлено,    що    ДП
"Ровенькиантрацит" звернулось  до  господарського  суду  Донецької
області  з  позовом  про   стягнення   з   ДП   "Укренерговугілля"
заборгованості в сумі 10 060 грн. 78 коп.
     В  обгрунтування  своїх  вимог  позивач  посилався   на   акт
прийому-передачі вугілля від 27.07.2000 року, угоду № 1 про  залік
зустрічних  однородних  вимог  від   28.07.2000   року,   платіжні
доручення-вимоги, лист від 07.12.2004  року  №  6851,  акт  звірки
взаєморозрахунків станом на 15.01.2004 року,  вимогу  про,  оплату
вугільної  продукції  від  22,05.2006  року  №  678  та  лист  від
14.06.2006 року № 4369.
     Відповідач, у свою чергу, проти заявлених вимог заперечував і
вказував на те, що заборгованості перед позивачем в нього не  має,
оскільки вона погашена згідно з Угодою №1 від 23.07.2000 року  про
залік зустрічних однорідних вимог (а.с. 10).
     Суд  першої  інстанції   відмовив   у   задоволенні   позову,
посилаючись  на  те,  що  позивач  не  довів  належними   доказами
наявність підстав виникнення спірної заборгованості.
     З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції.
     Відмовляючи позивачу в позові, господарський суд  не  звернув
увагу на те, що відповідач в запереченнях на позов не  заперечував
факту виникнення правовідносин у сторін  щодо  поставки  вугільної
продукції  та  відсутності  узгодженості   вартості   вугілля,   а
обгрунтовував свої  заперечення  лише  спливом  загального  строку
позовної давності встановленого ст. 257 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
     Висновки судів про відмову позивачу в позові  колегія  суддів
Вищого господарського суду України вважає передчасними з огляду на
те, що господарськими судами не взято до уваги,  що  звернення  до
суду з позовом  є  способом  захисту  порушеного  чи  оспорюваного
суб'єктивного права. У зв'язку з  цим,  господарським  судам  слід
було з'ясувати відсутність чи  наявність  правовідносин  у  сторін
щодо поставки  спірної  партії  вугілля  та  їх  правову  природу,
встановити чи порушувалось або оспорювалось відповідачем  цивільне
право позивача на захист, вичерпно з'ясувати обставини,  пов'язані
з фактичною поставкою (чи не  поставкою)  відповідачеві  вугільної
продукції  і  в  залежності  від  цього  вирішувати  питання   про
задоволення чи відмову у  позові.  З  цією  метою  названі  судові
інстанції мали належними засобами доказування перевірити зазначені
обставини, витребувати у сторін первинні бухгалтерські  документи,
зокрема, книги  продажу  та  придбання  товарів  (робіт,  послуг),
податкові накладні, тощо.
     Судовим інстанціями не  перевірені  доводи  відповідача  щодо
спливу загального строку  позовної  давності  згідно  ст.  257  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        .
     Неповне з'ясування всіх обставин справи, які  мають  значення
для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових
рішень та передачі справи на новий розгляд.
     Оскільки  передбачені   процесуальним   законодавством   межі
перегляду  справи  в  касаційній  інстанції  не  дають  їй   права
встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини,  що  не   були
встановлені попередніми судовими інстанціями  чи  відхилені  ними,
вирішувати питання про достовірність того чи  іншого  доказу,  про
перевагу  одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або
додатково  перевіряти  докази,  рішення  та  постанова  у   справі
підлягають скасуванню з  передачею  справи  на  новий  розгляд  до
господарського суду першої інстанції.
     Під час нового розгляду справи господарському суду  необхідно
врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і  перевірити  всі
фактичні обставини справи, об'єктивно  оцінити  докази,  що  мають
юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті,  і  в
залежності   від   встановленого,   правильно   визначити    норми
матеріального  права,  що  підлягають  застосуванню   до   спірних
правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове рішення.
     Керуючись   ст.ст.111-5,    111-7,    111-9,    111-10-111-12
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
                       П О С Т А Н О В И В:
     1. Касаційну       скаргу       Державного       підприємства
"Ровенькиантрацит" задовольнити.
     2. Рішення  господарського   суду   Донецької   області   від
06.12.2006р. та постанову Донецького  апеляційного  господарського
суду від 20.02.2007р. у справі №32/191 скасувати.
     3. Справу   №32/191   направити   на   новий    розгляд    до
господарського суду Донецької області в іншому складі суду.
 
     Головуючий
     Кот О.В.
     Суддя
     Шевчук С.Р.
     Суддя
     Владимиренко С.В.