ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 р.
№ 22/274-05-7361
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів:
Глос О.I., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДПI у Суворовському районі м.Одеси
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2006 р.
у справі
№22/274-05-7361
господарського суду
Одеської області
за позовом
ДПI у Суворовському районі м.Одеси
до
СПД-ФО ОСОБА_1; ПП "Постачзбут"
про
визнання угоди недійсною та стягнення 1 649 114,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.10.2005
р. у справі №22/274-05-7361 (суддя Торчинська Л.О.) уточнені
позовні вимоги задоволено частково: визнано усну угоду, що
укладена між СПД-фізичною особою ОСОБА_1 та ПП "Постачзбут" на
загальну вартість 1 649 114,00 грн. недійсною; стягнуто з
СПД-фізичної особи ОСОБА_1 до Державного бюджету України 1 649
114,00 грн., витрати по держмиту в сумі 16 491,14 грн. та
припинено провадження в частині стягнення з ПП "Постачзбут" 1 649
114,00 грн. на користь СПД-фізичної особи ОСОБА_1
Не погоджуючись із рішенням господарського суду, СПД-фізичною
особою ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу до Одеського
апеляційного господарського суду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
19.01.2006 р. у справі №22/274-05-7361 (судді: Туренко В.Б.,
Бандура Л.I., Поліщук Л.В.) відновлено СПД-фізичній особі ОСОБА_1
пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги;
рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2005 р. у
справі №22/274-05-7361 скасовано в частині задоволених вимог, у
позові відмовлено; стягнуто з ДПI у Суворовському районі м.Одеси
на користь СПД-фізичної особи ОСОБА_1 витрати по держмиту в сумі 8
288,07 грн. за розгляд апеляційної скарги.
У касаційній скарзі ДПI у Суворовському районі м.Одеси
просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 19.01.2006 р. у справі №22/274-05-7361, прийняти нове
рішення, яким залишити в силі рішення господарського суду Одеської
області від 28.10.2005 р. у справі №22/274-05-7361 та накласти
арешт на майно, яке належить СПД-фізичній особі ОСОБА_1,
посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 4,
ст.ст. 23, 26 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 4, 4-2,
38, ч. 1 ст. 83, ст. 99, ч. 2 ст. 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь
своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування
норм процесуального права господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо
угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, то при наявності умислу у обох сторін -в разі
виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все
одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною
з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все
належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При
наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за
угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою
або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход
держави.
За змістом п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, державні податкові
інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у
містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції
подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та
громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави
коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших
випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав.
Таким чином, Державна податкова інспекція у Суворовському
районі м.Одеси є суб'єктом владних повноважень, який у
відповідності із пп. 4 п. 1 ст. 17 Кодексу Адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
має право звертатись з
адміністративними позовами у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
справа адміністративної юрисдикції -це
переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий
спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа
або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень.
Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин
свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а
в розумінні п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
Державна податкова інспекція у Суворовському
районі м.Одеси є суб'єктом владних повноважень.
Кодекс адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
набрав чинності з 01 вересня 2005 року. У відповідності з п.п. 6
та 7 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу до
початку діяльності окружного адміністративного суду
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, а заяви
і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових
відносин, а також апеляційні та касаційні скарги (подання)
розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
На порушення цих вимог суди першої та апеляційної інстанцій
розглянули справу та переглянули рішення суду у даній справі у
порядку господарського судочинства після набрання чинності
Кодексом адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
, що
унеможливлює здійснення касаційної перевірки судових рішень у
порядку адміністративного судочинства.
У відповідності із ч. 1 ст. 111-10 Господарського
процесуального Кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права.
За таких обставин рішення господарського суду Одеської
області від 28.10.2005 р. та постанова Одеського апеляційного
господарського суду від 19.01.2006 р. у справі №22/274-05-7361
підлягають скасуванню, а справа -передачі до господарського суду
Одеської області на розгляд за правилами Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,-
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПI у Суворовському районі м.Одеси на
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
19.01.2006 р. у справі №22/274-05-7361 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2005
р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
19.01.2006 р. у справі №22/274-05-7361 скасувати.
Справу №22/274-05-7361 направити на новий розгляд до
господарського суду Одеської області.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна