15/102-62 Про стягнення штрафу за неправильне зазначення у накладній коду вантажоодержувача - Текст документа

розглянув касаційне подання Заступника прокурора м. Києва на постанову від 07.02.2007р. Донецького апеляційного господарського суду у справі № 15/102-62 господарського суду Донецької області

за позовом Київського транспортного прокурора м.Київ в інтересах держави в особі Міністерства транспорту і зв'язку України, Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м.Київ

до ВАТ "Краматорський цементний завод "Пушка"

про стягнення штрафу за неправильне зазначення у накладній коду вантажоодержувача у сумі 9830 грн.

За участю представників сторін:

від позивача -Лагода О.А., за довіреністю

від відповідача -Халецький О.В., за довіреністю

від Генеральної прокуратури України -Шумко Г.В., прокурор відділу

Київський транспортний прокурор м. Київ в інтересах держави в особі Міністерства транспорту і зв'язку України, Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Краматорський цементний завод "Пушка" м.Краматорськ Донецької області штрафу за неправильне зазначення у накладній коду вантажоодержувача у сумі 9830грн.00коп.

Ухвалою від 27.12.2006р. господарський суд Донецької області, як залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2007р., відмовлено у прийнятті позовної заяви Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства транспорту і зв'язку України, Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" м.Київ про стягнення штрафу у сумі 9830 грн. 00 коп. за неправильне зазначення у накладній коду вантажоодержувача, на підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Заступник прокурора м. Києва звернувся з касаційним поданням до Вищого господарського суду України, в якому просить скасувати постанову від 07.02.2007 р. Донецького апеляційного господарського суду та ухвалу від 27.12.2006 р. господарського суду Донецької області з підстав неправильного застосування норм процесуального права, а справу передати для розгляду по суті до господарського суду Донецької області.

Відповідно до розпорядження в.о. Заступника Голови Вищого господарського суду України Овечкіна В.Е. від 31.05.2007р. у зв'язку з відрядженням судді Першикова Є.В. справа розглядається колегією суддів у наступному складі: головуючий -Ходаківська I.П., судді -Савенко Г.В., Шаргало В.I.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Прийняті у справі ухвала та постанова мотивовані тим, що Київським транспортним прокурором фактично подано позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності, тому згідно частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) позов не підлягає розгляду у господарських судах України.

Колегія суддів вважає зазначений висновок місцевого та апеляційного господарського суду таким, що не відповідає нормам процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України (254к/96-ВР) на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 2 ГПК України (1798-12) передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.99 визначено, що під органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Iнтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Указом Президента України від 27.08.2004 № 1009/2004 (1009/2004) Міністерство транспорту та зв'язку України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство транспорту та зв'язку України є головним провідним органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення впровадження державної політики в галузі автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту, у сферах навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України.

Прокурором вірно зазначено, що Мініс терство транспорту та зв'язку України є центральним органом виконавчої влади та відповідно до статуту ДТГО "Південно-Західна залізниця" є органом управління майном залізниці, яка в свою чергу заснована на державній власності, створена відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) та належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що Київською транспортною прокуратурою правомірно пред'явлений позов в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця".

В позовній заяві прокурором зазначено в чому полягає порушення інтересів держави та є обгрунтування пред'явлення позову саме в інтересах Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця, тому підстави для відмови у прийнятті позовної заяви з посиланням на п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) були відсутні.

Отже, постанова від 07.02.2007 р. Донецького апеляційного господарського суду та ухвала від 27.12.2006 р. господарського суду Донецької області підлягають скасуванню, а справа -направленню для розгляду по суті до господарського суду Донецької області.

Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Заступника прокурора м. Києва задовольнити.

Постанову від 07.02.2007р. Донецького апеляційного господарського суду та ухвалу від 27.12.2006 р. господарського суду Донецької області у справі № 15/102-62 скасувати.