7/170/06 Про визнання права власності на житловий будинок - Текст документа

У серпні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Iвано-Франківської області з позовною заявою до Iвано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Галицького району Iвано-Франківської області про визнання права власності на квартиру №24 в будинку №2 по вул. Гнатюка в м. Бурштині, Галицького району Iвано-Франківської області за Закритим акціонерним товариством "СТМ". В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на втрату ним акту приймання-передавання квартири №24 у житловому будинку №2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин Галицького району Iвано-Франківської області.

Ухвалою господарського суду Iвано-Франківської області від 28.09.2006р. у справі №7/170 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" в особі Бурштинської ТЕС.

Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від 26.10.2006р. у справі №7/170 (суддя Кишинський М.I.) позов задоволено. Визнано право власності на квартиру №24 в будинку №2 по вул. Гнатюка в м.Бурштин, Галицького району Iвано-Франківської області за Закритим акціонерним товариством "СТМ", м. Бурштин-2, Галицький район, Iвано-Франківська область. Стягнуто з Виконавчого комітету Бурштинської міської ради, вул. С.Стрільців, 4, м. Бурштин, Галицький р-н, Iвано-Франківськ на користь Закритого акціонерного товариства "СТМ", м. Бурштин-2, Галицький район, Iвано-Франківська область 85грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. у справі №7/170 (колегія суддів у складі головуючого судді Гнатюк Г.М., суддів Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 26.10.2006р. по справі №7/170 залишено без змін, а апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бурштинської міської ради від 21.11.2006р. №323/09-06 - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Виконавчий комітет Бурштинської міської ради Галицького району Iвано-Франківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 26.10.2006р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. у даній справі, якими позов задоволено і визнано право власності на квартиру №24 в будинку №2 по вул. Гнатюка в м. Бурштині Галицького району Iвано-Франківської області за Закритим акціонерним товариством "СТМ" м.Бурштин-2 Галицького району Iвано-Франківської області та стягнуто з Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Галицького району Iвано-Франківської області на користь Закритого акціонерного товариства "СТМ", м. Бурштин-2, Галицький район, Iвано-Франківська область 85грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В судове засідання 31.05.2007р. представники Iвано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації та Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" в особі Бурштинської ТЕС не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце судового розгляду справи зазначені учасники судового процесу були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу у відсутності їх представників.

Позивач скористався правом, наданим ст.111-2 ГПК України (1798-12) , та надіслав відзив на касаційну скаргу, в якій просить залишити рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції по даній справі без змін, а касаційну скаргу -без задоволення, посилаючись на всебічне дослідження судами обставин даної справи та прийняття ними законних та обгрунтованих рішень, без порушення норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників позивача, Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Галицького району Iвано-Франківської області матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій у даній справі, 22.01.2001р. ЗАТ "СТМ" та Бурштинська ТЕС, що діяла від імені ВАТ "Західенерго", уклали договір на участь у частковому будівництві житла №КБ-01/2001, згідно умов якого Бурштинська ТЕС прийняла акціонерне товариство закритого типу "СТМ" у часткове будівництво 72-ох квартирного будинку в м. Бурштин по вул. Гнатюка на умовах пайової участі. По закінченні будівництва даного будинку та введення його в експлуатацію Бурштинська ТЕС була зобов'язана передати у власність акціонерного товариства "СТМ" квартиру №49 у даному житловому будинку.

05.02.2002р. Бурштинська ТЕС та акціонерне товариство закритого типу "СТМ" уклали додаткову угоду №1 до договору №КБ-01/2001 від 22.01.2001р. Даною додатковою угодою Бурштинська ТЕС та акціонерне товариство закритого типу "СТМ" змінили предмет договору №КБ-01/2001 від 22.01.2001р. та порядок його передачі, а саме акціонерне товариство "СТМ" було прийнято Бурштинською ТЕС у часткове будівництво іншого жилого будинку по вул. Гнатюка, 2 в м. Бурштин, а Бурштинська ТЕС зобов'язалася передати у власність акціонерного товариства "СТМ" квартиру №24 у даному житловому будинку протягом 10 днів з моменту оплати акціонерним товариством закритого типу "СТМ" вартості квартири.

З врахуванням приписів ст.41 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , який діяв на момент укладення вказаного вище договору та додатку до нього, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладенням додаткової угоди №1 від 05.02.2002р. до договору №КБ-01/2001 від 22.01.2001р. Бурштинська ТЕС та закрите акціонерне товариство "СТМ" правомірно змінили предмет договору №КБ-01/2001 від 22.01.2001р. та визначили інший порядок передачі Бурштинською ТЕС квартири №24 в будинку №2 по вул. Гнатюка в м.Бурштин Галицького району Iвано-Франківської області акціонерному товариству "СТМ", що свідчило, на думку суду апеляційної інстанції про безпідставність посилань виконавчого комітету Бурштинської міської ради на те, що укладений між ЗАТ "СТМ" та Бурштинською ТЕС договір на участь у частковому будівництві житла №КБ-01/2001 від 22.01.2001р. та додаткова угода №1 від 05.02.2002р. до даного договору не мають жодного відношення до спірної квартири №24 в будинку №2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин Галицького району Iвано-Франківської області.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що оплата акціонерним товариством "СТМ" повної вартості квартири №24 по вул. Гнатюка, 2 в м.Бурштин в сумі 54710грн. відбулася шляхом зменшення суми заборгованості Бурштинської ТЕС перед ЗАТ "СТМ" згідно довідки Бурштинської ТЕС №112/937 від 22.03.2006р., тобто внаслідок повної оплати акціонерним товариством "СТМ" вартості квартири №24 по вул. Гнатюка, 2 в м. Бурштин в сумі 54710грн., після введення даного будинку в експлуатацію, Бурштинська ТЕС мала всі правові підстави здійснити передачу ЗАТ "СТМ" квартири №24 в даному будинку по акту приймання-передачі.

Апеляційний господарський суд зазначив, що позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на втрату ним акту приймання-передавання квартири №24 у житловому будинку №2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин Галицького району Iвано-Франківської області, факт підписання якого підтвердив представник Бурштинської ТЕС, однак представити в судове засідання примірник акту приймання-передавання квартири, який знаходився у Бурштинської ТЕС, представник Бурштинської ТЕС не має змоги, оскільки даний документ був знищений у зв'язку із закінченням строку його зберігання.

Суди першої та апеляційної інстанції з посиланням на п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно від 18.02.2002р., згідно якого оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна юридичним особам здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування при представленні договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, акта про прийняття об'єкта в експлуатацію та акта приймання-передавання цього об'єкта, дійшли висновку, що втрата позивачем акту приймання-передавання квартири позбавляє його права звернутися до місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування з заявою про оформлення права власності на спірну квартиру у житловому будинку №2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин Галицького району Iвано-Франківської області.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на ст.392 Цивільного кодексу України (435-15) , якою передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, визнав цілком обгрунтованим звернення позивача з врахуванням ст.16 Цивільного кодексу України (435-15) за захистом свого майнового права та інтересу до суду з позовом про визнання права.

Однак вищезазначені висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки договору №КБ-01/2001 від 22.01.2001р. та додатковій угоді №1 від 05.02.2002р. до нього щодо сторін, які їх уклали, зокрема щодо: їх укладення між директором Бурштинської ТЕС (забудівником), діючим на підставі довіреності ВАТ "Західенерго", і Акціонерним товариством закритого типу "СТМ" без з'ясування наявності повноважень директора Бурштинської ТЕС на укладення зазначених договору та додаткової угоди до нього та без з'ясування статусу Бурштинської ТЕС.

Крім того, судами не враховано та не надано належної правової оцінки щодо визначення номеру будуємого житлового будинку в м.Бурштин по вул. С.Гнатюка, не зазначеного в договорі від 22.01.2001р. та визначеного в додатковій угоді до нього від 05.02.2002р. за адресою: м. Бурштин, вул.Гнатюка, 2.

Поряд з цим, суди не з'ясували виконання позивачем вимог п.3.2 договору та п.2.1 додаткової угоди до цього договору стосовно оплатити забудівнику попередньої базової вартості квартири у розмірі 54710грн. у визначений цим договором строк та остаточної вартості квартири визначеної після закінчення будівництва будинку після розрахунку фактичних затрат на будівництво квартири. Тоді як довідкою Бурштинської ТЕС від 22.03.2006р. №112/937 зазначено про оплату повної вартості квартири в сумі 54710грн., шляхом зменшення заборгованості Бурштинської ТЕС перед позивачем.

При цьому, судами не з'ясовано, які документи свідчать про наявність вказаної заборгованості Бурштинської ТЕС перед позивачем та її розмір, а також дати проведення зазначеного у довідці заліку та відповідно не з'ясовані документи, які свідчать про його проведення.

Не надано оцінки судами попередніх інстанцій й твердженням Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Галицького району Iвано-Франківської області щодо наявності збудовованого 108-ми квартирного житлового будинку за адресою: м. Бурштин по вул. Гнатюка, 2, прийнятого в експлуатацію в 1999р. згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом будинку від 30.11.1999р. та розпорядження Галицької районної державної адміністрації №522 від 24.12.1999р. та надання трьохкімнатної квартири №64 в цьому будинку рішенням виконкому Бурштинської міськради № 71 від 08.06.2000р. жилою площею 41,67м-2 голові позивача Андрієшину В.М.

Враховуючи суперечність тверджень сторін щодо кількості квартир у побудованому житловому будинку за адресою м. Бурштин по вул. Гнатюка, 2, судами не з'ясовано дійсну кількість квартир у збудованому будинку за вказаною адресою та не з'ясовано, під яким номером була передана Бурштинською ТЕС позивачу квартира по втраченому акту приймання-передавання.

А відтак суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків проте, що цей договір та додаткова угода до нього є правоустановлювальними документами на квартиру №24 в багатоквартирному будинку №2 по вул. Гнатюка в м. Бурштині Галицького району Iвано-Франківської області та відповідно визнання права власності на цю квартиру за позивачем.

Суди попередніх інстанцій повинні були у розгляді даної справи перевірити належними засобами доказування обставини, наведені у відзиві та в апеляційній скарзі Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Галицького району Iвано-Франківської області, однак відповідні доводи Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Галицького району Iвано-Франківської області перевірено не було, наявність чи відсутність доказів їх обгрунтованості в оскаржуваних судових рішеннях відображення не знайшли.

У зв'язку з цим попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 4-7 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судами першої та апеляційної інстанцій всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не надано ретельної правової оцінки.

Допущені порушення норм процесуального права призвели до неповного з'ясування обставин справи, які не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок.

Так, згідно імперативних вимог ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, касаційна інстанція на підставі ч.2 ст.111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, у зв'язку з чим прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції для достовірного з'ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове рішення.