ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 р.
№ 2-29/15513-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів :
Бакуліної С.В., Глос О.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
від 01.03.2007 року Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 2-29/15513-2006
господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом
Гурзуфської селищної Ради
до
СПД ФО ОСОБА_1
про
розірвання договору оренди
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача:
Куршев М.О. (довіреність від 06.02.2007р. № 02-24/188)
від відповідача:
ОСОБА_2 (довіреність від 17.10.2006р. НОМЕР_1)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим
(суддя Башилашвілі О.I.) від 30.11.2006 року, залишеним без змін
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
(головуючий суддя -Гонтар В.I., судді -Горошко Н.П., Плут В.М.)
від 01.03.2007 року, у справі № 2-29/15513-2006 позов задоволено;
розірвано договір оренди нежилих приміщень загальною площею 18,4
кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, укладений 29 січня 2004
року між Гурзуфською селищною радою та фізичною особою ОСОБА_1;
стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті
державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00
грн.
В касаційній скарзі СПД ФО ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені
по справі судові акти і прийняти нове рішення про відмову в
задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.34, 36, 43,
84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст.651, 652, 783 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст.188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на
касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання укладеного
29 січня 2004 року між Гурзуфською селищною радою та Суб'єктом
підприємницької діяльності ОСОБА_1 договору оренди комунального
майна - нежилих приміщень загальною площею 18,4 кв.м.,
розташованих за адресою: АДРЕСА_1, літ. Е, що входять до складу
цілісного майнового комплексу - Гурзуфскої дільничної лікарні, та
є власністю Гурзуфської територіальної громади в особі Гурзуфської
селищної ради. Підставою позову позивач зазначив порушення
позивачкою умов договору (пунктів 3.3., 3.4.10.) та приписів ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
(ст.ст.773, 783), а саме здійснення нею без
узгодження з орендодавцем перепланування предмету оренди та
прибудови складського приміщення, що в силу п.8.1.3 договору є
підставою для дострокового його розірвання за рішенням суду.
Задовольняючи позов суди виходили із доведеності того факту,
що відповідачкою порушені підпункти 3.3, 3.4.10 договору оренди
від 29.01.2004 року, що виразилося в самовільному переплануванні
приміщень, які орендуються, здійсненні будівництва на прилеглій
території складського приміщення за адресою АДРЕСА_1, літ. Е., що
підтверджується даними листа головного лікаря Гурзуфської
дільничної лікарні Дудник Ю.А. НОМЕР_2 від 08.05.2006 року,
адресованого на ім'я Гурзуфського селищного голови про самовільне
будівництво, здійснене відповідачем на території лікарні, де
відповідач орендує нежилі приміщення; дорученням Гурзуфського
селищного голови НОМЕР_3 від 15.05.2006 року і висновком постійної
депутатської комісії Гурзуфської селищної ради НОМЕР_4 від
20.05.2006 року про те, що в приміщенні, що орендується, здійснено
самовільне перепланування (убрана внутрішня стінка в приміщенні,
встановлений додатковий дверний отвір), що також підтверджується
копією генплану Гурзуфської дільничної лікарні, виданої
Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації міста Ялти
з відображенням самовільного будівництва на прилеглій території
прибудови літ. Е площею 16,5 кв.м., встановлених під час
реєстрації поточних змін 9 червня 2006 року.
В касаційній скарзі відповідачка посилається на недоведеність
встановлених судом обставин справи доказами на які є посилання в
ухвалених по справі судових актах. Такі доводи є слушними з огляду
на таке.
Згідно ст.13 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, передача об'єкта оренди
орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах,
визначених у договорі оренди.
Відповідно до п.7.1. спірного договору передача орендодавцем
орендарю майна та його повернення оформлюються двостороннім актом
встановленої форми.
Заперечуючи проти позову відповідачка стверджувала, що
перепланування та добудова предмету оренди були здійснені
орендарями, які орендували приміщення до укладення спірного
договору, про що надала докази, які містяться в матеріалах справи
але не оцінені ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції.
Позиція відповідачки не спростована і тому, що судами не
витребувано у сторін (відсутній в матеріалах справи) акт
приймання-передачі предмету оренди від орендодавця орендарю, з
дослідження якого мало б бути встановлено що саме сторони
зафіксували в момент передачі нежилого приміщення, тобто в якому
якісному стані останнє було передане позивачем відповідачці (ч.1
ст.767 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Касаційна інстанція звертає увагу і на те, що сам по собі
факт фіксування наявності змін, пов'язаних із переплануванням, в
приміщенні, яке орендує відповідачка, не є підставою для висновку,
що такі дії здійснені саме нею, за відсутності доведеності того в
якому стані предмет оренди було передано.
Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим
порушенням ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та виключає можливість
висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування судом
норм матеріального права при вирішенні спору. У зв'язку з цим
постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд. Під час нового розгляду справи
суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій
постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного,
повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і
обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.3 ч. 1 ст. 111-9, ч.1
ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарськи й суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу СПД ФО ОСОБА_1 від 16.03.2007 року на
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
01.03.2007 року у справі № 2-29/15513-2006 задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 01.03.2007 року та рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 30.11.2006 року у справі №
2-29/15513-2006 -скасувати.
Справу № 2-29/15513-2006 направити до Господарського суду
Автономної Республіки Крим на новий розгляд.
Головуючий-суддя
К.Грейц
С у д д і
С.Бакуліна О.Глос