ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 р.
№ 2-22/7583-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів:
Глос О.I., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
заявника
ДПI в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим
на рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2006
р.
у справі
№2-22/7583-2006
господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом
СПД ОСОБА_1
до
СПД ОСОБА_2
про
стягнення 152 065,03 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач -СПД ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з
позовом до відповідача -СПД ОСОБА_2 про стягнення 152 065,03 грн.
заборгованості, обгрунтовуючи позов тим, що відповідачем не
оплачена вартість продуктів харчування, одержаних згідно з
договорами купівлі-продажу від 01.01.2003 р., 01.01.2004 р. та
01.01.2005 р., умовами яких передбачено оплату вартості кожної
партії товару шляхом внесення готівкових коштів до каси продавця.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
11.04.2006 р. у справі №2-22/7583-2006 (суддя Яковлєв С.В.) позов
задоволено: стягнуто з СПД ОСОБА_2 на користь СПД ОСОБА_1 152
065,03 грн. суми боргу, 1 520,66 грн. держмита, 118,00 грн. витрат
на ведення процесу.
Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційну скаргу на рішення місцевого
господарського суду, що набрало законної сили, та постанову
апеляційного суду мають право подати сторони у справі, а також
особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв
рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
ДПI в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим
звернулася з касаційною скаргою на рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 11.04.2006 р. у справі
№2-22/7583-2006, в якій, посилаючись на незалучення її до участі у
справі, зазначила, що господарський суд прийняв рішення, що
стосується її прав та обов'язків, оскільки: по-перше, працівниками
ДПI за місяць до звернення СПД ОСОБА_1 до господарського суду з
позовною заявою у даній справі була проведена планова
документальна перевірка СПД ОСОБА_1 за період з 01.04.2003 р. по
30.09.2005 р., за результатами якої складено акт від 10.02.2006 р.
та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2006 р.
№НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій, у т.ч. за непроведення
через реєстратори розрахункових операцій одержаних за торговельні
операції з СПД ОСОБА_2 готівкових грошових коштів у сумі 147
465,02 грн. (штрафні санкції в розмірі 738 515,10 грн. до СПД
ОСОБА_1 було застосовано відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
);
по-друге, порушення вимог Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
підтверджено наданими самим
позивачем (СПД ОСОБА_1) при проведенні перевірки документами, а
саме: податковими накладними та прибутковими касовими ордерами,
які свідчать про оплату СПД ОСОБА_2 одержаних від СПД ОСОБА_1
продуктів харчування (стягнення заборгованості за неоплату яких є
предметом даного позову); по-третє, у даний час на розгляді в гос
подарському суді Автономної Республіки Крим знаходиться
адміністративна справа за позовом СПД ОСОБА_1 до ДПI у
Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання
недійсним вищезазначеного податкового повідомлення-рішення від
22.02.2006 р. №НОМЕР_1 про застосування до СПД ОСОБА_1 штрафних
санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів
розрахункових операцій, в обгрунтування позовних вимог у якій СПД
ОСОБА_1 посилається на рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим у даній справі, яким встановлено, що розрахунки за
одержані СПД ОСОБА_2 продукти харчування взагалі не проводилися, у
зв'язку з чим спірна сума і не могла бути проведена через
реєстратори розрахункових операцій.
Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь
своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої
інстанції виходив із того, що представник відповідача підтвердив
факт отримання від позивача продуктів харчування і визнав позовні
вимоги.
У підтвердження доводів касаційної скарги про те, що рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2006 р. у
справі №2-22/7583-2006 стосується прав та обов'язків ДПI у
Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, заявником
подано наступні документи: ухвалу господарського суду Автономної
Республіки Крим від 25.04.2006 р. у справі №2-25/7629-2006А; заяву
СПД ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог в адміністративній справі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
22.02.2006 р. №НОМЕР_1 ДПI у Сімферопольському районі Автономної
Республіки Крим, копії податкових накладних, виданих СПД ОСОБА_1
СПД ОСОБА_2, і квитанції до прибуткових касових ордерів, які
свідчать про оплату СПД ОСОБА_2 одержаних від СПД ОСОБА_1
продуктів харчування (стягнення заборгованості за неоплату яких є
предметом даного позову).
Зазначені вище докази не були предметом дослідження в
господарському суді першої інстанції.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,
що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом.
Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими
інша сторона обгрунтовує свої вимоги, для господарського суду не є
обов'язковим.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
З огляду на викладене, з врахуванням меж повноважень
касаційної інстанції, встановлених ст.ст. 111-5, 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
справа
підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі
передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного
та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків
сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з
вимогами закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст.
111-9,- ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПI в Сімферопольському районі Автономної
Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 11.04.2006 р. у справі №2-22/7583-2006
задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
11.04.2006 р. у справі №2-22/7583-2006 скасувати, а справу
передати на новий розгляд до господарського суду Автономної
Республіки Крим.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна