ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 р.
№ 2-1880/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Рогач Л.I.
за участю представників сторін позивача відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1- паспорт не з'явились, повідомлені належним чином
Товариства з обмеженою відповідальністю "Паленерго"
на рішення
Голосіївського районного суду м. Києва
від ухвалу від
29.03.2004 року апеляційного суду міста Києва 21.01.2005
року
у справі
№ 2-1880/16
за позовом
ОСОБА_1
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Паленерго"
Голосіївської районної державної адміністрації
третя особа
Державна податкова адміністрація у місті Києві
про
визнання документів недійсними
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Голосіївського районного суду
міста Києва. В позовній заві ОСОБА_1 зазначив, що після виклику до
управління податкової міліції ДПА у місті Києві йому стало відомо
про те, що невідомі особи, скориставшись його загубленим
паспортом, зареєстрували від його імені Товариство з обмеженою
відповідальністю "Паленерго" та оформляли бухгалтерські документи
товариства. Він особисто реєстрацією Товариства з обмеженою
Доповідач Гоголь Т.Г.
відповідальністю "Паленерго" не займався, ніяких документів
від імені підприємства не підписував. Враховуючи викладене просив
суд визнати статут та установчий документ Товариства з обмеженою
відповідальністю "Паленерго" недійсними з моменту його складання,
визнати недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість
Товариства з обмеженою відповідальністю " Паленерго" з моменту
його реєстрації, а також визнати його непричетність до
фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.
Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від
29.03.2004 року (суддя Коломеєць I.А.) в задоволенні позові
відмовив, з посиланням на те, що позивачем не наведено жодного
доказу на підтвердження своїх позовних вимог.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду міста Києва ухвалою від 25.01.2005 року рішення
Голосіївського районного суду міста Києва від 29.03.2004 року
скасувала, справу направила на новий розгляд до суду першої
інстанції, з посилання на те, що справу розглянуто за відсутності
позивача та третьої особи - Державної податкової адміністрації у
місті Києві, не повідомлених належним чином про час і місце
розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Паленерго"
звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій
просить скасувати ухвалу апеляційного суду міста Києва від
25.01.2005 року, залишивши без змін рішення Голосіївського
районного суду міста Києва від 29.03.2004 року. Скаржник
посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушення
норм матеріального та процесуального права, а в тому числі статей
15-1, 29, 30, 40, 85,89, 292, 306 Цивільного процесуального
кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Верховний Суд України листом від 09.02.2007 року № 6-4689 кс
05 передав справу для розгляду до Вищого господарського суду
України відповідно до пункту 6 Прикінцевих положень Закону України
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
визначення підсудності справ з питань приватизації та
корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутнього
в судовому засіданні позивача, перевіривши наявні матеріали справи
на предмет правильності застосування норм процесуального права в
ухвалі апеляційного суду міста Києва від 25.01.2005 року у даній
справі, Вищий господарський суд України зазначає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено колегією суддів судової палати в цивільних
справах апеляційного суду міста Києва судові засідання було
призначено двічі, але даних про належне повідомлення осіб, які
беруть участь в справі про час та місце розгляду справи - немає;
відсутні також і докази того, що судом вживалися відповідні заходи
до належного повідомлення осіб, які беруть участь в справі про
час та місце розгляду справи.
Апеляційним судом міста Києва встановлено, що рішення
Голосіївського районного суду міста Києва від 29.03.2004 року
було постановлено за відсутності позивача та 3-особи - Державної
податкової адміністрації у місті Києві а данні про отримання
Державною податковою адміністрацією у місті Києві судової повістки
на 29.03.2004 року в матеріалах справи відсутні.
У статтях 6, 10 Цивільного процесуального кодексу України
( 1618-15 ) (1618-15)
визначені принципи здійснення судочинства судами
України -процесуальна рівноправність сторін та гласність судового
процесу.
Зазначені принципи закріплені і у частині 4 статті 6 Закону
України "Про судоустрій в Україні", відповідно до якої ніхто не
може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у
визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого
рівня.
Згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України
( 1618-15 ) (1618-15)
судові виклики і повідомлення здійснюються повістками,
що надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам,
експертам, представникам громадських організацій і трудових
колективів за адресою, вказаною стороною, самими цими особами або
іншими учасниками справи. Повістки разом із зворотною розпискою
надсилаються рекомендованим листом або через розсильних (стаття 90
Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
).
Повістка про виклик до суду повинна бути завчасно вручена
особі, яка викликається, але, у всякому разі, не пізніше ніж за
п'ять днів до судового засідання (стаття 91 Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
).
Згідно з вимогами статті 94 повістки про виклик, адресовані
громадянам, вручаються їм під розписку. Зворотна розписка з їх
підписом підлягає поверненню до суду з зазначенням часу одержання.
Повістка, адресована державному підприємству, установі,
організації, колгоспу, іншій кооперативній організації, їх
об'єднанню, іншій громадській організації, вручається відповідній
службовій особі, яка розписується про одержання її на зворотній
стороні розписки.
Статтею 172 Цивільного процесуального кодексу України
( 1618-15 ) (1618-15)
визначено, що суд відкладає розгляд справи у разі
неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших
осіб, які беруть участь у справі, щодо яких немає відомостей про
вручення їм повісток. У разі неявки в судове засідання позивача
без поважних причин за викликом суду відповідно до частини третьої
цієї статті або його повторної неявки за викликом суду незалежно
від причин суд залишає заяву без розгляду
Згідно з вимогами статті 307 Цивільного процесуального
кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
, якою визначено підстави для
скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд,
рішення суду підляга є скасуванню з направленням справи на новий
розгляд, якщо праву розглянуто за відсутності будь-кого з осіб,
які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце
судового засідання.
Зважаючи на те, що апеляційним судом міста Києва встановлено,
що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від
29.03.2004 року було постановлено за відсутності позивача та
3-особи - Державної податкової адміністрації, не повідомленої
належним чином про час і місце розгляду справи, Вищий
господарський суд України вважає, що апеляційний суд міста Києва
правомірно рішення Голосіївського районного суду міста Києва від
29.03.2004 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду
першої інстанції, а відтак, підстави для скасування прийнятого у
справі судового акта відсутні.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу апеляційного суду міста Києва від 21.01.2005 року у
справі № 2-1880/16 залишити без змін, а касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Паленерго" - без
задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Рогач