ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 р.
№ 20-11/317-8/179
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка I.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства
"Енергетична компанія "Севастопольенерго"
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
01.03.2007 року
у справі за позовом
Відкритого акціонерного товариства
"Енергетична компанія "Севастопольенерго"
до
Державного комунального підприємства
"Ремонтно експлуатаційне підприємство № 17"
третя особа :
Севастопольське міське територіальне відділення
Антимонопольного комітету України
про
стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В :
У жовтні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
м.Севастополя з позовною заявою до відповідача про стягнення
заборгованості за позаоблікове споживання електроенергії.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач
уточнив розмір заявлених вимог і просив стягнути 54503,26 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням господарського суду м.Севастополя від 11.12.2006
року позов задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 01.03.2007 року зазначене рішення суду першої інстанції
скасовано та позов задоволено частково і стягнуто з відповідача на
користь позивача заборгованість в сумі 5000 грн.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом
порушено і неправильно застосовано норми матеріального та
процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову
скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що між сторонами було
укладено договір № 182 від 01.02.2002 року, за умовами якого
позивач зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач
зобов'язався прийняти та оплачувати спожиту електричну енергію.
Під час проведення перевірки дотримання відповідачем умов
користування електричною енергією позивачем протягом травня -липня
2005 року було складено акти про безоблікове споживання
електричної енергії за відсутності дозволу постачальника.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з
відповідача вартості позаобліково спожитої електричної енергії в
порушення договору та Правил користування електричною енергією.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 27 Закону
України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
правопорушенням в
електроенергетиці є, зокрема, споживання енергії без приладів
обліку.
Водночас, зробивши висновок про визначення обчисленого обсягу
електричної енергії, недоврахованої внаслідок її споживання без
приладів обліку, як штрафної санкції, апеляційний господарський
суд не звернув уваги на те, що ні Законом України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, а ні іншим законом не
встановлений такий вид штрафної санкції.
Тому в апеляційного суду не було підстав для застосування до
спірних правовідносин ст. 233 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
.
Разом з цим, висновок апеляційного суду про незастосування
Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої
внаслідок порушення споживачем -юридичною особою Правил
користування електричною енергією у зв'язку з відсутністю
самовільного підключення споживача до електричних мереж зроблений
без врахування поширення цієї Методики і на приєднання
токоприйомників до мереж поза обліком.
У той же час, в порушення вимог ст.ст. 43, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд
першої інстанції під час нового розгляду справи не виконав
вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції від
24.05.2006 року, та не перевірив обгрунтування розрахунків розміру
заявлених вимог і не навів розрахунків, з яких виходив суд,
задовольняючи грошові вимоги.
До того ж, зробивши висновок про стягнення заборгованості за
електричну енергію, яка спожита поза обліком, суд першої інстанції
не встановив правового змісту обсягу та вартості необлікованої
електричної енергії спожитої споживачем, і не з"ясував питання про
те, чи не є такі втрати збитками постачальника.
За таких обставин, судові рішення попередніх інстанцій не
можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають
скасуванню, з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати
наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Енергетична компанія "Севастопольенерго" задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 01.03.2007 року та рішення господарського суду м.Севастополя
від 11.12.2006 року скасувати, і справу № 20-11/317-8/179 передати
на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий суддя В.Перепічай
Судді I.Вовк
П.Гончарук