ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенко Г.П. -головуючого,
Костенко Т.Ф., Полянського А.Г.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Приватного підприємця ОСОБА_1
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2007р.
у справі
господарського суду Миколаївської області
за позовом
ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна
компанія "Автомобільні дороги України"
до
Приватного підприємця ОСОБА_1
про
стягнення 2899, 14 грн.
за участю представників:
позивача: Голобородько В.О. -дов. від 10.07.2006р. № Юр/1169,
відповідача: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна
компанія "Автомобільні дороги України" звернулось з позовною
заявою до господарського суду Миколаївської області про стягнення
з приватного підприємця ОСОБА_1 2899, 14 грн., з яких сума
основного боргу -2119, 30 грн., інфляційні -493, 73 грн., 3%
річних -137, 76 грн., штраф -148, 35 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що заборгованість ПП ОСОБА_1
за отримання паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 2119,
30 грн. за довіреністю серії НАБ №НОМЕР_1 від 26.06.2004р. по
накладній №НОМЕР_2станом на 01.10.2006р. не погашена.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
04.12.2006р. у справі №16/450/06, залишеним без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2007р. з
даної справи, позов задоволено.
Судові рішення мотивовані обгрунтованістю позовних вимог, з
посиланням на ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
Iнструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і
використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджену
наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 та
зареєстровану в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за
№293/1318 ( z0293-96 ) (z0293-96)
(далі Iнструкція).
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою у даній
справі, ПП ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить їх скасувати, а справу
направити на новий розгляд, мотивуючи скаргу тим, що постанова
винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права,
а саме, п.9, 12 Iнструкції від 16.05.1996р. №99 ( z0293-96 ) (z0293-96)
,
ст.ст. 4-3, 41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна
акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на касаційну
скаргу, останнє просить залишити судові рішення без змін, а
касаційну скаргу без задоволення.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь у
судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи
наступне.
Як встановлено господарським судом першої та апеляційної
інстанції, 26.06.2004р. ПП ОСОБА_1 виписана довіреність серії НАБ
№НОМЕР_1 на своє ім'я для отримання двох тонн дизельного пального,
яка була підписана керівником, головним бухгалтером та завірена
мокрою печаткою ПП ОСОБА_1
На підставі забірних відомостей на паливно-мастильні
матеріали за червень-липень 2004р. ПП ОСОБА_1отримав дизельне
пальне в кількості 970 л для використання його автомашиною Урал
марки НОМЕР_6, що також підтверджується накладною НОМЕР_3, згідно
якої останній отримав дизельне паливо кількістю 970 л на загальну
суму 2 199, 30 грн.
Виставлений рахунок НОМЕР_3 на оплату отриманого пального
відповідачем не оплачений, а претензія позивача про оплату
вартості товару від 05.07.2005р. №НОМЕР_4 залишена без відповіді.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, договір є
обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник не
звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним
грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання
грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь
час прострочення, а також три проценти річних від простроченої
суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або
законом.
Згідно з наявної в матеріалах справи довідки №НОМЕР_5
Головного управління статистики в Миколаївській області позивач є
суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору
економіки, в зв'язку з чим господарський суд першої та апеляційної
інстанції на підставі ч.2 ст. 231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
правомірно стягнули з відповідача пеню у розмірі 0, 1% від
вартості товару та 7% штрафу від суми боргу за прострочення
виконання зобов'язання понад тридцять днів.
Правомірними, також, вважає колегія суддів висновки
господарського суду першої та апеляційної інстанції щодо
легітимності довіреності відповідача від 26.06.2004р. серії НАБ
№НОМЕР_1, враховуючи приписи Iнструкції від 16.05.1996р. №99
( z0293-96 ) (z0293-96)
, а також щодо відсутності доказів про підписання
довіреності неуповноваженою особою та щодо направлення
відповідачем повідомлення до позивача про анулювання вказаної
довіреності та припинення відпуску по ній дизельного палива.
Таким чином, господарськими судами попередніх інстанцій
встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами,
яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких
касаційна інстанція не наділена, з'ясовано дійсні права і
обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що
регулює спірні правовідносини сторін.
Як наслідок, рішення місцевого господарського суду та
постанова апеляційного господарського суду відповідають положенням
ст. 84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що ставляться до
судового рішення, а отже і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
06.02.2007р. у справі №16/450/06 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді: Т.Ф. Костенко
А.Г. Полянський