14/221д/06 Про визнання договору оренди недійсним та визнання таким, що втратив чинність, пункт договору - Текст документа

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного науково-виробничого підприємства "Еллпроменерго", м. Запоріжжя на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28.02.2007р. у справі господарського суду Запорізької області

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Еллпроменерго", м. Запоріжжя

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фенікс ЛТД", м. Запоріжжя

2. Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

третя особа, з самостійними вимогами на предмет спору

Комунальне підприємство "ВРЕЖО №13", м. Запоріжжя

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

про визнання договору оренди недійсним та визнання таким, що втратив чинність, пункт договору

за участю представників:

позивача: Богун В.О. -дир.,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився,

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: Прохода I.В. -дов. від 27.12.06р. №22/115,

Приватне науково-виробничого підприємства "Еллпроменерго" /далі ПНВП "Еллпроменерго"/ звернулось з уточненою позовною заявою до господарського суду Запорізької області про визнання таким, що втратив чинність п.1.2 Договору оренди №339 від 13.08.1997 в частині оренди приміщення в розмірі 180, 57 кв.м. укладеного між ВАТ "Запоріжсталь" та ТОВ "Торговий дім "Фенікс ЛТД".

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області /далі РВ ФДМ України по Запорізькій області/ 04.10.2006р. звернулось до господарського суду Запорізької області, у рамках справи №14/221д/06, як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору та просить суд визнати спірний договір оренди №339 недійсним.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.12.2006р. у справі №14/221д/06, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.02.2007р. з даної справи, в задоволенні позовних вимог ПНВП "Еллпроменерго" та РВ ФДМ України по Запорізькій області відмовлено.

Судові рішення мотивовані необгрунтованістю та недоведеністю обставин, на які посилається позивач та третя особа, невідповідністю обраного способу захисту своїх прав та інтересів способу захисту визначеного законом.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, ПНВП "Еллпроменерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стверджуючи, що при розгляді справи суд не правильно застосував норми матеріального права, не в повному обсязі з'ясував всі обставини, які мають значення для вирішення справи.

У відзиві РВ ФДМ України по Запорізькій області на касаційну скаргу, останній погоджується з доводами касаційної скарги та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а вказані рішення та постанова скасуванню, оскільки господарським судом не правильно застосовані норми процесуального права, зокрема ст.ст. 1, 2, 35 ГПК України (1798-12) та не взяті до уваги норми матеріального права -ст.ст. 48, 63 ЦК України (435-15) , ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

У відзиві ТОВ "Торговий дім "Фенікс ЛТД" на касаційну скаргу, останній просить вказані рішення та постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідач -1, -2, третя особа -1 у даній справі не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.1997р. між ВАТ "Запоріжсталь" (орендодавець) та ТОВ "Торговий дім "Фенікс ЛТД" (орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень від 13.08.1997р. №339 (далі Договір), згідно п.1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення (підвал), розташоване в житловому будинку за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 234, площа якого становить 377, 82 м-2.

Відповідно до пунктів 9.2-9.3 Договору, умови договору зберігають чинність на весь термін дії договору. Внесення змін, або припинення дії договору можливе лише за домовленістю сторін і оформлюються додаткової угодою.

Спірне приміщення за актом приймання-передачі від 29.12.1999р. ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" було передано у комунальну власність м. Запоріжжя, у зв'язку з чим до Договору було підписано Додаткову угоду №31 від 14.01.2000р., за якою належною стороною (орендодавцем) за Договором стало ВРЕЖО №13, право якого укладати договори оренди на нежитлові приміщення (в тому числі і додаткові угоди до діючих договорів оренди) закріплено рішенням Запорізької міської ради народних депутатів №13 від 05.03.1997р.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, правомірність та законність Договору і Додаткової угоди №31 до Договору підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2001р. у справі №04-1/9-20/104.

Сторонами у даній справі та третіми особами доказів на підтвердження того, що в Договір вносились зміни щодо строків його дії, предмету Договору та розміру переданої в оренду площі, не надано.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють зазначені правовідносини, господарський суд першої та апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в позові ПНВП "Еллпроменерго" та третій особі з урахуванням приписів ст. 16 ЦК України (435-15) , ст. 20 ГК України (436-15) та ст. 1, 2, 33, 34 ГПК України (1798-12) , оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає способам захисту, які встановлені законом, та в зв'язку з недоведеністю факту порушення спірним договором інтересів РВ ФДМ України по Запорізькій області чи держави.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -