ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     30 травня 2007 р.
     № 14/218
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Перепічая В.С. (головуючого),
     Вовка I.В.,
     Гончарука П.А.,
     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в   м.Києві
касаційну скаргу
     Фірми "S&Т Софт-Тронік" (Дочірнє підприємство)
     на постанову
     Київського апеляційного господарського  суду  від  30.01.2007
року
     у справі за позовом
     Товариства   з    обмеженою    відповідальністю    "Майстерня
ексклюзивних рішень"
     до
     Фірми "S&Т Софт-Тронік" (Дочірнє підприємство)
     про
     та зустрічним позовом
     до
     про
     стягнення заборгованості
     Фірми "S&Т Софт-Тронік" (Дочірнє підприємство)
     Товариства   з    обмеженою    відповідальністю    "Майстерня
ексклюзивних рішень"
     розірвання договору і стягнення збитків,
                            УСТАНОВИВ:
     У березні 2006 року позивач звернувся до господарського  суду
м.Києва  з  позовною  заявою  до  відповідача   про   зобов'язання
підписати акт прийому передачі робіт та стягнення заборгованості в
сумі 9 127,89 гр., пені в сумі 95,84 грн., 3%річних у  сумі  15,75
грн. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання  за  договором
від 28.12.2005 року № 28112005 з оплати за виконані роботи.
     Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач за
первісним позовом звернувся до господарського  суду  з  зустрічною
позовною заявою про розірвання договору № 28112005 від  28.12.2005
року та стягнення збитків у  сумі  9127,89  грн.,  посилаючись  на
прострочення і не якісне виконання робіт підрядником, у зв'язку  з
чим у нього втрачено інтерес до виконання цього зобов'язання.
     Рішенням господарського  суду  м.Києва  від  23.06.2006  року
первісний позов задоволено частково і зобов'язано  відповідача  за
первісним позовом підписати акт приймання-передачі робіт  вартістю
18255,75  грн.  та  стягнуто   з   нього   на   користь   позивача
заборгованість в сумі 9127,89 грн., а в  решті  первісного  позову
відмовлено та в зустрічному позові відмовлено.
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
30.01.2007 року зазначене рішення суду першої  інстанції  залишене
без змін.
     У касаційній скарзі відповідач за первісним  позовом  вважає,
що судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та
процесуального  права,  і  тому  просить  прийняті   ним   рішення
скасувати та в первісному позові  відмовити,  а  зустрічний  позов
задовольнити.
     Відзив на касаційну скаргу від позивача за первісним  позовом
до суду не надходив.
     Заслухавши пояснення представника  відповідача  за  первісним
позовом,  дослідивши   доводи   касаційної   скарги,   перевіривши
матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд  вважає,  що
касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково   з   наступних
підстав.
     Як  вбачається  із  матеріалів  справи,  між  сторонами  було
укладено договір № 28112005 від 28.12.2005 року, за умовами  якого
позивач за первісним позовом зобов'язався виготовити  та  передати
мультимедійний  продукт,  а  відповідач   за   первісним   позовом
зобов'язався прийняти цей продукт і здійснити за нього оплату.
     За п.4.1 зазначеного договору загальна вартість робіт складає
18255,75 грн.
     Пунктами  4.2,  4.3  договору  встановлено,  що  50%   оплати
здійснюється за рахунком передоплатою, а решта 50% оплачується  не
пізніше 5-ти робочих днів після виконання робіт.
     Судами  встановлено,  що  відповідач  за  первісним   позовом
06.01.2006 року здійснив оплати позивачу за  первісним  позовом  у
сумі 9127,86 грн.
     Предметом даного судового  розгляду  є  вимоги  за  первісним
позовом про зобов'язання підписати акт виконаних робіт,  стягнення
заборгованості,  пені  та  3%  річних  у  зв'язку   з   неналежним
виконанням зобов'язання за договором підряду з оплати за  виконані
роботи, і вимоги за зустрічним  позовом  про  розірвання  договору
підряду  та  стягнення  збитків  у  зв'язку  з   простроченням   і
недоліками в роботі.
     Відповідно до  ст.837  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          за  договором
підряду одна сторона  (підрядник)  зобов'язується  на  свій  ризик
виконати певну роботу за завданням другої сторони  (замовника),  а
замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
     Договір підряду може  укладатися  на  виготовлення,  обробку,
переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з  переданням
її результату замовникові.
     У той же час, за спірним договором підряду судами  попередніх
інстанцій в порушення вимог ст. ст. 38, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
не було з'ясовано обставин, пов'язаних з фактичними  діями  сторін
щодо передачі та прийняття  результату  роботи  і  не  встановлено
строку виконання робіт підрядником та передачі їх замовникові.
     До того ж, зробивши висновок про передачу та прийняття  робіт
10.03.2006  року,  суди  не  навели  обставин  і  доказів,  які  б
підтверджували такий висновок та не звернули уваги  на  дотримання
підрядником строку виконання робіт встановленого договором.
     Разом  з  цим,  висновок  судів  про  зобов'язання  замовника
підписати  акт  передачі   та   прийняття   виконаних   робіт   не
обгрунтовано  ні  умовами  договору,   ні   вимогами   закону,   а
застосування ст.530  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          до  цих  відносин  є
помилковим, оскільки  цією  нормою  регулюються  відносини  строку
виконання зобов'язання.
     Водночас, судами  не  було  враховано  вимог  ч.4  ст.853  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        , згідно якої у разі виникнення між замовником і
підрядником спору з приводу  недоліків  виконаної  роботи  або  їх
причин на вимогу будь-якого з них має бути призначена експертиза.
     За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна  визнати
законними й обгрунтованими, і тому вони  підлягають  скасуванню  з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
     Під час  нового  розгляду  справи  суду  необхідно  врахувати
викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
     З  огляду  наведеного  та  керуючись  ст.ст.  111-5,   111-7,
111-9-111-12   Господарського   процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
                           ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну   скаргу   Фірми   "S&Т    Софт-Тронік"    (Дочірнє
підприємство) задовольнити частково.
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
30.01.2007  року  та  рішення  господарського  суду  м.Києва   від
23.06.2006 року скасувати, і справу №  14/218  передати  на  новий
розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
     Головуючий суддя  В.Перепічай
     Судді   I.Вовк
     П.Гончарук