ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 р.
№ 04-05/3532
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кривди Д.С.,
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу
Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Колос"
на постанову
від 20.02.07 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду
у справі
№04-05/3532
господарського суду
Черкаської області
за позовом
Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Прогрес"
до
Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Колос"
третя особа
Золотоніський районний відділ земельних ресурсів
про
усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та
стягнення 250439 грн.
за участю представників сторін
від позивача:
у засідання не прибули
від відповідача:
у засідання не прибули
від третьої особи:
Александров В.М., дов.
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
"Прогрес" звернулось до господарського суду Черкаської області з
позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Колос" про усунення перешкод у реалізації його
права на оренду земельних ділянок, отриманих в оренду згідно з
договорами оренди, укладеними між громадянами землевласниками і
позивачем в період з серпня 2004 року до квітня 2005 року, а також
стягнення 312333,62 грн. збитків, у тому числі 2038,68 грн.
сплаченого позивачем фіксованого сільськогосподарського податку;
59801,94 грн. сплаченої позивачем орендної плати орендодавцям;
250439 грн. збитків від неодержаних прибутків внаслідок створених
відповідачем перешкод позивачу в доступі до орендованих ділянок та
реалізації прав на їх оренду (з урахуванням уточнення).
Відповідач проти позову заперечив, пояснивши, що з фізичними
особами (пайовиками) укладені договори оренди щодо земельних
часток (паїв), які в натурі на місцевості цим особам не
виділялись, об'єкт оренди розташований на земельному масиві
загальною площею 1800 га, і землевласники паїв відповідно до
чинного законодавства не розірвали договору оренди землі з
відповідачем, а вини відповідача в нанесені збитків позивачу
немає.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Постановою від 25.10.06 Вищий господарський суд України
скасував рішення і постанову судів попередніх інстанцій та передав
справу повторно на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи господарський суд Черкаської
області (суддя Упир I.I.) ухвалою від 07.12.06 припинив
провадження у справі, посилаючись на положення ст.ст. 24, 102 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
та ст.ст. 1, 23, п. 1 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвала мотивована тим, що залучивши орендодавців спірних у
справі земельних ділянок до участі у справі, суд дійшов висновку
про те, що спір за участю фізичних осіб непідвідомчий
господарським судам.
Постановою від 20.02.07 Київський міжобласний господарський
суд (колегія суддів у складі: Мамонтової О.М. -головуючого,
Андрейцевої Г.М., Зеленіної Н.I.) ухвалу суду першої інстанції
скасував, а справу направив до суду першої інстанції.
Постанова мотивована тим, що виходячи з предмету спору,
господарським судам даний спір підвідомчий.
Ухвалою від 28.04.07 Вищий господарський суд України порушив
касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій
заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної
інстанції як невідповідної вказівкам, викладеним у постанові
касаційної інстанції в даній справі, щодо залучення до участі у
справі орендодавців з метою визначення прав позивача і відповідача
на оренду земельних ділянок, про користування якими виник між спір
у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої
особи, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 18, 21, 23, 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті
особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у
випадках, передбачених цим Кодексом.
Сторонами в судовому процесі -позивачами і
відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені
у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та
організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про
захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом
інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким
пред'явлено позовну вимогу.
Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до
прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю
ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський
суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення
залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі
у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до
прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна
відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи
провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача
належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну
неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи
починається заново.
Здійснюючи розгляд справи, суд першої інстанції встановив, що
громадяни, які уклали з позивачем типові договори оренди землі, є
власниками земельних ділянок, що підтверджується державними актами
на право приватної власності на землю від 26.11.01. Ці громадяни
також уклали договори оренди землі з відповідачем строком на 10
років з 2002 року до 2012 рік.
З огляду на такі обставини суд дійшов висновку, що без участі
громадян-землевласників не можливо встановити факт правомірності
укладення договорів оренди землі з позивачем та законність їх
розірвання з відповідачем, а прийняте на користь однієї з сторін
рішення буде таким, що стосується прав громадян.
Щодо обставин розірвання договорів оренди землі між
відповідачем та фізичними особами-орендодавцями суд виходив з
того, що зміна та розірвання договору відповідно до ст. 654 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 31-32
Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
вчиняється в такій
самій формі, що й договір, який змінюється або зупиняється.
По суті погоджуючись з вищенаведеними висновками суду першої
інстанції, судова колегія вважає, що відповідно до предмету спору
викладені і ухвалі від 07.12.06, якою залучено до участі у справі
громадян в якості відповідачів, правові підстави припинення
провадження у справі суперечать положенням ст. 30 розділу 3 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, що набрав чинності на момент ухвалення
рішення. Крім того, судом не визначено, виходячи з матеріалів
справи, правової природи правочинів, які виникли між особами,
зазначеними у матеріалах справи та процесуальних документах, їх
права та обов'язки у спірних правовідносинах.
Тобто не встановивши суттєвих обставин справи щодо предмету
спору відповідно до положень матеріального права, суд першої
інстанції безпідставно припинив провадження у справі на підставі
п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що постанова
суду апеляційної інстанції не суперечить вимогам ч. 4 ст. 106 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
і підстав для її скасування та задоволення
касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 20.02.07 у справі №04-05/3532 залишити без змін, а
касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький