ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
30 травня 2007 р.
№ 9/500/06
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. -головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року у справі № 9/500/06 Господарського суду Миколаївської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", Луганська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ЛТД", м. Миколаїв, про стягнення 4 820,18 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" -Маналакова А.О. (дов. № 01-026-1926 від 04.12.2006 р.);
відповідача -ТОВ "ТС ЛТД" -Вардзєлова О.В. (дов. від 12.02.2007 р.);
встановив:
У серпні 2006 року позивач -Відкрите акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" пред'явив у господарському суді позов до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ЛТД" про стягнення 4 820,18 грн.
Вказував, що на підставі укладеного між ним (покупцем) та ТОВ "ТС ЛТД" (постачальником) договору поставки № 015/2248 від 21 жовтня 2004 року, постачальник зобов'язався поставляти залізорудний концентрат виробництва ВАТ "IнГОК", а ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" зобов'язався оплатити та прийняти на умовах, передбачених договором.
Посилаючись на те, що при прийомі товару було виявлено недостачу в кількості 46,85 т., про що складено акт про прийом продукції виробничо-технічного призначення за кількістю № 3065 від 11 серпня 2005 року, позивач просив стягнути з відповідача 4 820,18 грн. збитків.
Рішенням Господарського Миколаївської області від 1 листопада 2006 року (суддя: Філінюк I.Г.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року (колегія суддів у складі: Андрєєвої Е.I. -головуючий, Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.) рішення залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що вимоги позивача, про стягнення з відповідача 4 820,18 грн., за недопоставлений товар у розмірі 22,34 т. не підлягають задоволенню, оскільки вказана маса товару є погрішністю зважування, а не недовантаженням, що передбачено пунктом 6.3 договору в якому сторони узгодили, що погрішність при встановлені маси вантажу становить 1/-1,75 % від загальної ваги.
У касаційній скарзі ВАТ "Алчевський металургійний комбінат", посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21 жовтня 2004 року між ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (покупцем) та ТОВ "ТС ЛТД" (постачальником) укладено договір поставки № 015/2248. За умовами даного договору відповідач зобов'язався поставляти залізорудний концентрат виробництва ВАТ "IнГОК", а ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" зобов'язався оплатити та прийняти на умовах, передбачених договором.
Під час розгляду справи судами встановлено, що 8 серпня 2005 року зі станції відправника "Iнгулець", на адресу позивача, а саме, на станцію "Комунарськ", надійшов вантаж -залізорудний концентрат, загальною масою 7 714 000 кг., що підтверджується залізничними накладними № 47850532, № 45023527, № 45023456, № 45023457. В даних накладних зазначено, що вантаж прибув на станцію непошкодженим, без слідів розкрадання чи втрати та виданий на підставі ст. 52 Статуту залізниць України.
Відповідно до п. 3.2 договору та залізничних накладних № 47850532, №45023527, № 45023456, № 45023457, вантажовідправником вказаного концентрату є ВАТ "Iнгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Також судами встановлено, що позивач прийняв продукцію на станції призначення без перевірки ваги, перевіривши її тільки на внутрішній станції "Рудна". При переважуванні вантажу позивачем складено, у відповідності до п. 25 інструкції П-6, акти № 3065 від 11 серпня 2005 року та 3007 від 8 серпня 2005 р., відповідно до яких загальна маса вантажу становить лише 7 667,15 т., що на 46,85 т. менше ніж зазначено у накладних вантажовідправника.
На думку позивача розмір відповідної недостачі складає 22,34 т., вартістю 4820,18 грн., і був розрахований ним у відповідності до п. 6.3 договору.
Відповідно до п. 6.3 договору, погрішність визначення маси у вагоні складає +/- 1,75 % від маси і її необхідно вважати погрішністю зважування, а не як недовантаження чи перевантаження.
Вирішуючи спір, місцевий господарський суд вірно вказав, що враховуючи вищезазначений пункт 6.3 договору, погрішність в 1,75 % від 7 714 т., становить 134,995 т., що в даному спорі є граничною розбіжністю при зважуванні та дійшов обгрунтованого висновку про те, що вважати заявлені 22,34 т. недостачею у позивача не було підстав.
При цьому сиди виходили з того, що відповідно до ст.ст. 664, 712 Цивільного кодексу України (435-15)
зобов'язання по поставці вважаються виконаними в момент вручення товару перевізнику і доказом такого вручення у випадку перевезення залізничним транспортом, є квитанція, в якій зазначаються дані про вантаж у тому числі маса вантажу (ст. 23 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 (457-98-п)
, розділ 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644).
Твердження касаційної скарги про те, що судами при прийняті рішень порушені ст. 43, ч. 1 п. 7 ст.105 ГПК України (1798-12)
та неправильно застосовані ст.ст. 664, 712 ЦК України (435-15)
є безпідставними, оскільки правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія відзначає, що судом першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою встановлені обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, їм дана правильна юридична оцінка та правомірно застосувано до спірних правовідносин приписи ст.ст. 664, 712 ЦК України (435-15)
.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводи касаційної скарги не спростували вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятих у даній справі судових актів.
Iнші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України (1798-12)
, і тому до уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,- 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року у справі № 9/500/06 залишити без змін.
|
Головуючий Л. Невдашенко
Судді: М. Михайлюк
Н. Дунаєвська
|
|