ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 р.
№ 2-2455/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. -головуючого,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю
"Південінформатика" та ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду
Дніпропетровської області від 26 грудня 2006 року у справі №
2-2455/06 Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська за
позовом ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ, та ОСОБА_2, м.
Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Південінформатика", м. Дніпропетровськ, про виділення частки в
майні товариства,
за участю представників сторін:
позивача: -ОСОБА_1.;
- ОСОБА_3 (дов. від 03.05.2006р.);
відповідача:-Гоменюк Ю.В. (дов. від 22.06.2006р.);
- Жижин Р.В. (дов. від 30.12.2006р.);
- Монич М.В.,
в с т а н о в и в:
У лютому 2005 року позивачі -ОСОБА_1. та ОСОБА_2 пред'явили
у Бабушкінському районному суді міста Дніпропетровська позов до
відповідача -ТОВ "Південінформатика", про виділення частки в
майні товариства.
Вказували, що були учасниками Товариства та мали частки в
статутному фонді у розмірах: ОСОБА_1. -162 470грн., що складає
16,2686373 %, ОСОБА_2 -5 800грн., що складає 0,58077243 %.
Зазначали, що 11.12.2003р. подали заяви про вихід зі складу
учасників Товариства. 29.01.2004р. загальними зборами учасників
Товариства прийнято рішення про їх вихід зі складу учасників
Товариства з 31.12.2003р. та про виплату належних їм часток у
майні Товариства в грошовій формі та виділення їм майна в натурі
пропорційно їх часткам в статутному фонді.
Посилаючись на невиконання відповідачем прийнятих
29.01.2004р. рішень, позивачі просили зобов'язати відповідача
виділити належні їм частки в натуральній формі, стягнути грошову
компенсацію за порушення строків виконання зобов'язань: на користь
ОСОБА_1-3 249 400грн., ОСОБА_2 -116 000грн. та відшкодувати
завдану моральну шкоду відповідно 100 000грн. та 10 000грн.
Спір розглядався судами неодноразово.
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська
від 31 липня 2006 року (суддя: Решетнік М.О.) позов задоволено
частково.
Постановлено зобов'язати ТОВ "Південінформатика" виділити
ОСОБА_1 належну йому частину майна в натуральній формі на суму 234
431грн., ОСОБА_2 -на суму 8 369грн.; стягнути з ТОВ
"Південінформатика" на користь ОСОБА_1грошову компенсацію в
розмірі двадцятикратної вартості частки учасника в статутному
фонді Товариства -3 249 400грн., ОСОБА_2 -116 000грн. та витрати
по сплаті державного мита у розмірі 1 708грн. 50коп.
Рішення суду мотивоване посиланнями на п. 4.4 Статуту
Товариства та п. 6.4 Установчого договору Товариства, згідно яких,
при виході учасника із Товариства, частка якого в статутному фонді
складає не менше восьми відсотків, на його вимогу, належна йому
вартість частини майна Товариства обов'язково повинна бути
повернута в натуральній формі пропорційно його частці в статутному
фонді та на рішення загальних зборів учасиників Товариства від
29.01.2004р. та від 27.12.2004р.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26
грудня 2006 року (колегія суддів у складі: Гайдук
В.I. -головуючий, Дерев'яненко О.Г., Поплавського В.Ю.) рішення
суду змінено, постановлено нове рішення.
Постановлено виділити ОСОБА_1 відповідно до рішення загальних
зборів від 27 грудня 2004 року майно: Телефон NOKIA 6100 -вартістю
1866,32грн., Факсмодем GVC 56К -вартістю 282,50грн., Телефон NOKIA
6310 -вартістю 1018,01 грн., Автомобіль Волга ГАЗ 310290 -
вартістю 9507,29 грн., Автомобіль Нубира ЕWCQ552 - вартістю
33263,65 грн., Холодильник "Атлант"- вартістю 176,32 грн., АТС
Э-128/256 - вартістю 920,77 грн., Принтер ЕРSON FХ-1050 - вартістю
214,52 грн., Принтер ЕРSON FХ-1050 - вартістю 214,52 грн., ПЭВМ
Реntіum-100 - вартістю 1528,51 грн., Мікрохвильова піч - вартістю
1336,93 грн., Телефон ЕRICSSON Т28 - вартістю 2368,12 грн.,
Вітрина холодильна - вартістю 971,24 грн., Мобільний Телефон ТЕР
Samsung - вартістю 1459,03 грн., Електронний словник ЕR586НТ -
вартістю 782,69 грн., ПЭВМ Intel Сеlеron 400 - вартістю 3896,71
грн., Scanner HP 4100USВ - вартістю 1405,13 грн., ПЭВМ Реntіum -
вартістю 5560,18 грн., Касовий апарат ЭРА-101 - вартістю 374,23
грн., Мобільний телефон Мotorola - вартістю 2280,77 грн.,
Принтер - вартістю 1780,92 грн., Блок безперебійного живлення -
вартістю 342,49 грн., Комп'ютер СЕLERON - вартістю 2830,80 грн.,
Комп'ютер СЕLERON 1700 - вартістю 4185,68 грн; Відеокамера з
аксесуарами - вартістю 9814,66 грн., Апарат РZ-1 - вартістю
1734,83 грн.; Корпоративне право України - вартістю 36,00 грн.,
вул. Гоголя, буд.15, будівля літера А-4, приміщення з II-1 по
II-18, 101, 125, 126, 128 площею 258,30 м-2 - вартістю 5923,50
грн., АДРЕСА_1, будівля літера В-4, приміщення з 11-1 по 11-26,
III-1, з 11-24 по 11-49, IV-1 площею 922,90 м-2 - вартістю
82360,80 грн., АДРЕСА_2 приміщення з 25 по 38, IV, з 39 по 50, V
площею 489,20 м-2 - вартістю 13984,37 грн., Оц. сталь 2x1x0,05
(1л/9,1 кг) масою 273 кг-вартістю 397,15 грн., Автопокришки
кількістю 5 - вартістю 1967,53 грн., Диски кількістю 5 - вартістю
1249,98 грн., Балон газовий - вартістю 44,48 грн., Плита газова
настільна кількістю 2 - вартістю 94,80 грн., Віник хоз. кількістю
2 - вартістю 5,88 грн., Мультіметр ММ7 - вартістю
953,20 грн., Стіл для письма кількістю 2 - вартістю 660,00
грн., Вогнегасник кількістю 2 - вартістю 287,10 грн., Телефон RХ
ТS 27 - вартістю 363,00грн., Телефон Рanasonіc - вартістю 579,60
грн., Перфоратор - вартістю 1299,00 грн., Механічний
різак - вартістю 1978,51 грн., Крісло гобеленове - вартістю
1072,80 грн., Калькулятор - вартістю 93,00 грн.,
Термоповітрядувка вартістю 459,42 грн., АОН "Пітон міні"кількістю
2 - вартістю 264,80 грн., загальною вартістю
204 191,76 грн., та грошима 30 239,24 грн. Всього на суму 234
431 грн. (Двісті тридцять чотири тисячі чотириста тридцять одна)
гривеня 00 коп.
ОСОБА_2 виділити відповідно до рішення загальних зборів від
27 грудня 2004 року майно: ПЭВМ SPEC ХТ-110 - вартістю 1710,74
грн. Телефон RХ ТS 27 - вартістю 363,00 грн, загальною вартістю 2
073,74 грн, та грошовими коштами 6295,26 грн. Всього на суму 8 369
(Вісім тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень 00 коп.
У разі незгоди ОСОБА_1та ОСОБА_2 одержати виділене відповідно
до рішення майно, отримати кошти ОСОБА_1 -234 431 грн, ОСОБА_2- 8
369 грн., які знаходяться на депозитному рахунку приватного
нотаріуса ОСОБА_4.
В іншій частині позову позивачам відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в
силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення
судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить
змінити рішення суду апеляційної інстанції в частині виділення
позивачам майна у натуральній формі, відмовивши позивачам у
задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційних скарг,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів
знаходить за необхідне касаційні скарги залишити без задоволення з
таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Рішення апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з
матеріалів справи, 11.12.2003р. позивачі подали заяву про вихід зі
складу учасників Товариства з 31.12.2003р. та виділення їм частки
в натуральній формі.
29.01.2004р. загальними зборами Товариства було прийнято
рішення про виключення позивачів зі складу учасників Товариства з
31.12.2003р.
29.03.2004р. в зв'язку з виходом позивачів із складу
учасників Товариства були зареєстровані відповідні зміни до
Статуту Товариства.
Рішенням загальних зборів учасників Товариства від
03.09.2004р. затверджено розмір майна для розрахунків Товариства з
позивачами, згідно якого вартість майна належного ОСОБА_1
становить 234 431грн., ОСОБА_2 -8 369грн.
Рішенням загальних зборів учасників Товариства від
27.12.2004р. було затверджено перелік майна, яке підлягає виділу
позивачам, а також розмір коштів, які підлягають сплаті при виході
позивачів з Товариства.
Оскільки позивачі не погодилися з варіантом, запропонованим
відповідачем щодо переліку майна, яке підлягає виділу,
18.01.2005р. відповідачем було перераховано на депозит
нотаріальної контори 234 431грн. на ім'я ОСОБА_1та 8 369грн. на
ім'я ОСОБА_2 -вартість їх часток в статутному фонді Товариства,
від яких позивачі також відмовилися.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, установчі документи Товариства можуть
включати інші умови, але вони не повинні суперечити законодавству
України.
В силу ч. 1 ст. 54 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, при виході учасника з Товариства з
обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини
майна Товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.
Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він
вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На
вимогу учасника та за згодою Товариства вклад може бути повернуто
повністю або частково в натуральній формі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановлюючи
нове рішення в частині виділення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майна та
коштів відповідно до рішення загальних зборів Товариства від
27.12.2004р. суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків
про те, що Товариство, рішенням загальних зборі в від
27.12.2004р. надало згоду на виділення саме зазначеного в переліку
рішення майна, як того вимагає ст. 54 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, а не майна на якому
наполягали позивачі.
Відповідно до п. 4.4 Статуту Товариства, при виході учасника
з Товариства йому сплачується вартість частини майна Товариства,
пропорційна його частці в Статутному фонді. Виплата проводиться
після затвердження звіту Товариства за рік, в якому він вийшов з
Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. У випадку не
повернення Товариством належного учаснику майна у натуральній
формі у вказаний термін, Товариство зобов'язане виплатити учаснику
грошову компенсацію у розмірі двадцятикратної номінальної вартості
частки учасника у Статутному фонді Товариства.
З огляду на вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов
правильного висновку про те, що оскільки позивачі були виключені
зі складу учасників Товариства тільки після державної реєстрації
змін до установчих документів, тобто 29.01.2004р., рішення про
виділ частки майна та грошей було прийнято 27.12.2004р., а
18.01.2005р. відповідачем на депозит нотаріальної контори було
перераховано вартість часток позивачів, то у останніх відсутні
підстави для стягнення компенсації за несвоєчасну передачу майна
та виплату коштів та правильно відмовив у задоволенні позову в цій
частині.
Посилання касаційної скарги позивача на неправильне
застосування судом апеляційної інстанції п. 4.4 Статуту та п. 6.4
Установчого договору, якими встановлено порядок визначення розміру
майна при виході учасника з Товариства не заслуговують на увагу
суду, оскільки грунтуються на неправильному тлумаченні позивачем
ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Посилання касаційної скарги відповідача на ту обставину, що
ним виконано своє зобов'язання шляхом перерахування позивачам їх
частки в майні Товариства грошовими коштами на депозитний рахунок
приватного нотаріуса, оскільки іншим способом це зобов'язання було
неможливо виконати, не грунтуються на матеріалах справи, і тому
до уваги не беруться.
Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду
апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та
наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального
права, є законними та обгрунтованими в зв'язку з чим підстав до
скасування законного та обгрунтованого рішення не вбачається.
Твердження скаржників про порушення і неправильне
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого
підтвердження, тому ці твердження слід залишити поза увагою.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,- 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю
"Південінформатика" та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26
грудня 2006 року у справі № 2-2455/06 залишити без змін.
Головуючий: Л.П. Невдашенко
Судді: М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська