ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 р.
№ 2-1556/05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Подоляк О.А.
суддів :
Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
СЗАТ "Iзюмриба"
на ухвалу
від 24.05.2005 р. апеляційного суду Харківської області
у справі
№ 2-1556/05
за позовом
ОСОБА_1.
до
СЗАТ "Iзюмриба"
про
визнання недійсним положення про порядок розподілу акцій
за участю представників:
від позивача
- не з'явились
від відповідача
- не з'явились
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Iзюмського міськрайонного суду
Харківської області із позовною заявою про визнання недійсним
Положення про порядок розподілу акцій власної емісії, що
знаходяться на балансі СЗАТ "Iзюмриба", між членами трудового
колективу, прийнятого 17.12.2003 р. загальними зборами членів
трудового колективу підприємства.
Ухвалою Iзюмського міськрайонного суду від 27.01.2005 р.
позивачу відмовлено в прийнятті позовної заяви у зв'язку із
непідвідомчістю справи суду першої інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24.05.2005
р. скасовано ухвалу Iзюмського міськрайонного суду від 27.01.2005
р., а справу направлено до місцевого суду для вирішення питання
про прийняття позовної заяви і розгляду її по суті.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, СЗАТ "Iзюмриба"
просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а ухвалу місцевого
суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним
застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права.
Сторони не використали наданого законом права на участь своїх
представників у судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної
скарги, перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України
від 15.12.2006 р. № 483-V "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з
питань приватизації та корпоративних спорів" касаційні скарги
(подання) на судові рішення у справах, передбачених пунктом 2
Прикінцевих положень цього Закону, підлягають розгляду за
правилами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду
з вимогою про визнання недійсним Положення про порядок розподілу
акцій власної емісії, які знаходяться на балансі СЗАТ "Iзюмриба",
між членами колективу.
Суд першої інстанції, відмовляючи в прийнятті позовної заяви,
зазначив, що позовна заява непідвідомча суду.
Колегія суддів вважає, що апеляційний суд Харківської області
обгрунтовано вважав такий висновок помилковим і таким, що не
відповідає положенням чинного процесуального законодавства, яке
встановлює порядок розгляду справ в судах України.
Згідно зі статтею 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожна
особа має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю
власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Порядок здійснення права власності визначений статтею 4
Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
. Зокрема, власник на
свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому
майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,
що не суперечать закону. Він може використовувати майно для
здійснення господарської та іншої, не забороненої законом
діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у
володіння і користування іншим особам. Всім власникам
забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава
безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів
права власності. Власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не
порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян,
юридичних осіб і держави. При здійсненні своїх прав і виконання
обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад
суспільства. У випадках і в порядку, встановлених законодавчими
актами України, діяльність власника може бути обмежена чи
припинена, або власника може бути зобов'язано допустити обмежене
користування його майном іншими особами.
Таким чином, цим законом не встановлено жодних обмежень щодо
здійснення права власності власниками акцій закритих акціонерних
товариств. Відповідно до частини першої статті 19 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
правовий порядок грунтується на засадах,
відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не
передбачено законодавством України. Застосування цього
конституційного принципу при вирішенні порушеного питання означає,
що заявник вправі звернутись до суду за захистом.
Тому, суд вважає твердження оскаржувача безпідставними.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду Харківської області від
24.05.2005 р. підлягає залишенню без змін.
На момент розгляду касаційної скарги дану категорію справ за
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та
з корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
від 15.12.2006 р. № 483-V
віднесено до юрисдикції господарських судів.
Тому, справа підлягає передачі на розгляд до господарського
суду Харківської області.
Керуючись Прикінцевими пол оженнями Закону України "Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення
підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів"
( 483-16 ) (483-16)
від 15.12.2006 р. № 483-V, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу СЗАТ "Iзюмриба" залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24.05.2005
р. у справі № 2-1556/05 залишити без змін.
Справу направити на розгляд до господарського суду
Харківської області.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і: Б. Грек
Л. Стратієнко