2-1328-1/05 Про відступлення частки у статутному фонді, визнання зборів неправомочними, скасування рішення, стягнення суми та поновлення прав учасника товариства - Текст документа

відступлення частки у статутному фонді, визнання зборів неправомочними, скасування рішення, стягнення суми та поновлення прав учасника товариства,

за участю представників сторін від:

не з'явились

відповідачів:

не з'явились

третіх осіб:

1) не з'явились 2) ОСОБА_5 -за довіреністю від 04.04.2007р.

3) не з'явились

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 07.07.2004р. (суддя Лазаренко В.В.) позов задоволено; визнано неправомочними збори учасників ТОВ "Локкіс" від 08.05.2003р. та 22.09.2003р.; визнано незаконними рішення зборів учасників ТОВ "Локкіс" №1/2-05-03 від 08.05.2003р., №2-07-03 від 18.07.2003р., №3-07-03 від 22.09.2003р.; скасовано рішення Солом'янської районної у м.Києві державної адміністрації від 22.08.2003р. про внесення змін та доповнень до установчого договору та статуту ТОВ "Локкіс"; стягнуто з ТОВ "Локкіс" в рахунок погашення заборгованості по договору позики в сумі 3100грн.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28.02.2005р. (судді Коротун В.М. -головуючий, Кабанченко О.А., Пікуль А.А.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07.07.2004р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі суду.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

В письмовому поясненні третя особа ОСОБА_3 просить ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 28.02.2005р. та рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07.07.2004р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника третьої особи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_2 був

співзасновником ТОВ "Локкіс", частка якого в статутному фонді

товариства становила 20%. Другим співзасновником ТОВ "Локкіс" була відповідачка ОСОБА_1 з часткою в статутному фонді товариства 80%.

У відсутність позивача ОСОБА_2 08 травня 2003 року, 18 липня 2003 року та 22 вересня 2003 року відбулися збори учасників ТОВ "Локкіс" на яких були прийняті рішення про збільшення розміру статутного фонду товариства, вихід з товариства, внесення змін до установчих документів товариства, прийняття до товариства нових учасників, затвердження складу та розміру внеску нового учасника, визначення основних напрямків діяльності товариства, зміна місцезнаходження товариства, затвердження внутрішніх положень товариства, внесення змін до установчого договору та статуту товариства.

Внаслідок вказаних загальних зборів учасників ТОВ "Локкіс" ОСОБА_2 було виключено з числа учасників ТОВ "Локкіс" та включено до складу інших осіб.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що збори учасників товариства від 08 травня 2003 року, 18 липня 2003 року та 22 вересня 2003 року не є правомочними, прийняті на них рішення є незаконними, збори були проведені з грубим порушенням законодавства.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком місцевого районного суду не погодився з огляду на неповне з'ясування всіх суттєвих обставин справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

При цьому апеляційний суд зазначив, що загальними зборами учасників ТОВ "Локкіс" замість виключеного учасника товарис тва позивача ОСОБА_2 до товариства було прийнято ОСОБА_6, а замість учасника товариства ОСОБА_1 було прийнято ОСОБА_7, який придбав у ОСОБА_1 належну їй на праві власності частку в статутному фонді товариства.

В подальшому згідно договорів відступлення часток у статутному фонді ТОВ "Локкіс" шляхом купівлі-продажу від 28.112003 року, ОСОБА_6 продав свою частку в статутному фонді ТОВ "Локкіс" ОСОБА_3, а ОСОБА_7 продав свою частку в статутному фонді ТОВ "Локкіс" ОСОБА_4.

Разом з тим суд першої інстанції не притягнув ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до участі в справі, тоді як визнання вищевказаних загальних зборів недійсними стосується прав і обов'язків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, бувших співвласників часток в статутному фонді ТОВ "Локкіс", що є порушенням вимог процесуальних норм.

Також апеляційний суд звернув увагу місцевого суду на нез'ясування питання щодо наявності позовних вимог ОСОБА_2 про визнання самих договорів від 28.11.2003 року недійсними, оскільки визнанням загальних зборів недійсними суд фактично повертає сторони в первісний стан, та, відповідно, не вирішив питання щодо наслідків повернення сторін в первісний стан.

Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно вказав місцевому районному суду на перевірку правил об'єднання позовних вимог в даній справі.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07.07.2004р. вищевказаним вимогам не відповідає, а тому Апеляційний суд міста Києва правомірно скасував рішення і направив справу на новий розгляд з огляду на передбачені чинним на момент прийняття оскаржуваної ухвали процесуальним законом межі перегляду справи в апеляційній інстанції, вказавши місцевому суду на необхідність всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

Доводи касатора про порушення апеляційним судом норм процесуального права не підтверджено.

За таких обставин колегія дійшла висновку про залишення ухвали Апеляційного суду міста Києва від 28.02.2005р. по суті без змін з направленням справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п.1 ч.1 ст.111-9, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу від 28.02.2005р. Апеляційного суду міста Києва по суті залишити без змін, справу №2-1328-1/05 направити за підсудністю до господарського суду міста Києва для нового розгляду.