Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенко Г.П.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Полянський А.Г.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

КП "Нівелір"

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2007

у справі

господарського суду Львівської області

за позовом

ТОВ "Бізнес центр "Український капітал"

до

КП "Нівелір"

про

стягнення 66985, 34 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Шишка О.М. (дов. від 28.08.06),

відповідача: Луців С.М. (дов. від 15.05.07 № 50), Мешеулов В.I. -директор,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 26.04-15.05.06 господарського суду Львівської області, залишеним без змін постановою від 19.09.06 Львівського апеляційного господарського суду позов задоволено частково. З КП "Нівелір" на користь ТОВ "Бізнес центр "Український капітал" стягнуто 46509 грн. неустойки, 465, 09 грн. державного мита та 69, 31 грн. - витрат на IТЗ судового процесу.

Ухвалою від 10.11.06 господарського суду Львівської області, винесеною за результатами перегляду вказаного вище рішення господарського суду Львівської області за нововиявленими обставинами, останнє залишено без змін.

Постановою від 01.02.07 Львівського апеляційного господарського суду ухвалу від 10.11.06 господарського суду Львівської області залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, КП "Нівелір" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, справу передати на новий розгляд.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі,

як на нововиявлену обставину КП "Нівелір" посилався на розпорядження головного інженера позивача від 14.10.05, яким, на думку відповідача, спростовується факт недотримання останнім строків, передбачених контрактом № 51. Зокрема, відповідач послався на те, що вказане розпорядження було відсутнє в матеріалах справи і за результатами розшуку було виявлено у виконроба Федірко С.I.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій обгрунтовано взято до уваги той факт, що відповідач на момент розгляду справи знав про існування поданого суду в якості нововиявленої обставини документу, але не мав його фізично.

При цьому судами правомірно не взято до уваги твердження відповідача, що за вказаним вище розпорядженням позивач замовив передбачений у ньому перелік робіт, оскільки, як було встановлено під час розгляду справи, позивачем даним документом не робилось замовлення додаткових робіт, а лише було письмово зазначено про те, що роботи, які входили до предмету контракту № 51 від 01.06.05 станом на 14.10.05 так і не виконано.

Згідно зі ст. 112 ГПК України (1798-12) господарський суд може переглянути прийняте ним рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

З огляду на викладене суди дійшли обгрунтованого висновку, що поданий відповідачем документ, не є нововиявленою обставиною, а є новим доказом щодо обставин, які вже з'ясовувалися судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні справи, а також таким, що не має істотного значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 01.02.2007 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 1/271-26/69 залишити без змін.