ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 р.
№ 26/301 ( rs482644 ) (rs482644)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Плюшка I.А.
суддів Козир Т.П., Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради;
на рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2006 року;
та на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 12.02.2007 року;
у справі №26/301
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії
"Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу
"Енергозбут Київенерго";
до Комунального підприємства по утриманню житлового
господарства Шевченківської районної в м. Києві ради;
про стягнення 35 744,83 грн.;
за участю представників сторін
- позивача - Черноволов В.А. (дов. від 13.09.2006 року
№д07/6142);
- відповідача -не з'явилися;
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та
пояснення сторін у справі,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.09.2006 року у
справі №26/301 ( rs482644 ) (rs482644)
позовні вимоги Акціонерної
енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного
відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Комунального
підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської
районної у м. Києві ради про стягнення 35744,83 грн. задоволено.
Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового
господарства Шевченківської районної у м. Києві ради на користь
АЕК "Київенерго" в особі відокремленого підрозділу "Енергозбут
Київенерго" 31 248,12 грн. -основного боргу, 3506, 63 грн. збитків
від інфляції, 990,08 грн. -3 % річних, 357,45 грн. держмита та 118
грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
12.02.2007 року у справі №26/301 ( rs482644 ) (rs482644)
апеляційну скаргу
Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Шевченківської районної у м. Києві ради залишено без задоволення.
Резолютивну частину рішення господарського суду м. Києва від
07.09.2006 змінено та викладено в новій редакції, зокрема позов
задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради на
користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в
особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут
Київенерго" 29 846,37 грн. основного боргу, 3506,63 грн. збитків
від інфляції, 990,08 грн. -3 % річних, 347,45 грн. державного мита
та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Не погоджуючись з прийнятими у справі №26/301 ( rs482644 ) (rs482644)
судовими рішеннями Комунальне підприємство по утриманню житлового
господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (далі -
Скаржник) звернулося з касаційною скаргою на рішення судів першої
та апеляційної інстанцій в якій просить скасувати оскаржувані
судові рішення з мотивів неправильного застосування норм
матеріального і процесуального права та прийняти у справі нове
рішення, яким в задоволенні позову АЕК "Київенерго" відмовити.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши оскаржувані
судові рішення на предмет дотримання судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті
останніх, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні
касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Встановлення фактичних обставин справи, перевірка та оцінка
доказів, надання переваги одним доказам над іншими є виключною
прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
При вирішенні справи по суті та прийнятті оскаржуваних
судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з
того, що згідно укладеного між
Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго"і
Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства
Шевченківського районної у м. Києві ради договору на постачання
теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2003 року №8242141, АЕК
"Київенерго"зобов'язалося поставити теплову енергію, в обсягах
відповідно до додатку №1 до договору в межах 260 Гкал/рік, яку
КПЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради зобов'язувалося
оплачувати щомісячно і в повному обсязі. Однак судами першої та
апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 01.11.2003 року
по 01.04.2006 року у відповідача станом на 01.04.2006 року виникла
заборгованість по оплаті за використану енергію в розмірі 31 248,
12 грн.
З огляду на встановлені фактичні обставини суди першої та
апеляційної інстанції дійшли висновку щодо задоволення позовних
вимог та стягнення суми заборгованості в розмірі 31 248, 12 грн.
та розміру 3% річних і індексу інфляції за користування грошовими
коштами.
Переглянувши оскаржувані судові рішення на предмет дотримання
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і
процесуального права при постановленні оскаржуваних судових
рішень, колегія суддів касаційної інстанції, приходить до висновку
про відсутність порушень норм матеріального і процесуального права
при прийнятті оскаржуваних рішень, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, зобов'язання повинні
виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог
закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не
допускається.
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що
відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання належним чином та
у встановлений строк, у зв'язку з чим суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних
вимог.
Правильними на думку колегії суддів касаційної інстанції є
висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо нарахування
інфляційних збитків та 3 % річних. Відповідно до ст. 625 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу
з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відносно посилань Скаржника щодо не оплати наданих послуг кінцевим
споживачем, колегія суддів касаційної інстанції виходить з того,
що кінцеві споживачі, як встановлено судами першої та апеляційної
інстанцій, не є сторонами спірного договору, а отже не виконання
останніми зобов'язання по оплаті за надану теплову енергію перед
Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства
Шевченківського районної у м. Києві ради не звільняє останнього
від виконання зобов'язань за спірним договором.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку,
що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено достатнього
обсягу обставин що входять до предмету доказування по даній
справі, правильно застосовані норми матеріального і процесуального
права, та, як наслідок правильно вжиті заходи щодо притягнення до
відповідальності за порушення умов виконання зобов'язань.
Iнші доводи Скаржника викладені в касаційній скарзі до уваги
колегії суддів не беруться, оскільки оцінка останніх призведе до
порушення меж касаційного перегляду судових рішень, які визначені
в ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно роз'яснень пленуму Верховного Суду України викладених
в п.1 постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення"
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, обгрунтованим визнається рішення, в якому повно
відображені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли
суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та
апеляційної інстанцій, колегія суддів касаційної інстанції дійшла
висновку про відсутність порушень норм матеріального і
процесуального права при прийнятті судами першої та апеляційної
інстанції судових рішень у справі №26/301 ( rs482644 ) (rs482644)
та
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та
скасування судових рішень по справі.
Відповідно до вище викладеного, керуючись ст. ст. 111-5,
111-7, 111-9,- 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради
залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.02.2007
року зі справи №26/301 залишити без змін.
Головуючий суддя I. Плюшко
Судді Т. Козир
С.Самусенко