ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 р.
№ 19/5
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Щит", м. Донецьк,
на рішення господарського суду Донецької області від
02.03.2007
зі справи № 19/5
за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів (далі -Відділення), м. Донецьк,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Щит"
(далі -Товариство)
про стягнення 67 604,07 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився,
відповідача -Латипової Ю.Ю.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2007 року Відділення звернулося до господарського
суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства 62
580,80 грн. штрафних санкцій за нестворення робочих місць для
працевлаштування інвалідів на підставі статей 19, 20 Закону
України від 21.03.1991 № 875-XII "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
(далі - Закон № 875)
та 5 023,27 грн. пені, а всього 67 604,07 грн.
Рішенням названого суду від 02.03.2007 (суддя Дучал Н.М.)
позов задоволено частково: з Товариства стягнуто 62 580,80 грн.
штрафних санкцій та 4 609,71 грн. пені.; в іншій частині позову
відмовлено. Прийняте судове рішення мотивовано невиконанням
Товариством обов'язку зі створення робочих місць для
працевлаштування інвалідів, покладеного на нього Законом № 875
( 875-12 ) (875-12)
.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Товариство просить рішення місцевого суду від 02.03.2007 скасувати
через неправильне застосування ним норм матеріального і
процесуального права та припинити провадження зі справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час і
місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції
обставин справи та правильність застосування ним норм
матеріального і процесуального права, заслухавши представника
відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про
необхідність часткового задоволення касаційної скарги з
урахуванням такого.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо
правомірності стягнення з відповідача штрафних санкцій,
передбачених статтею 20 Закону № 875 ( 875-12 ) (875-12)
.
У зв'язку з набранням чинності Кодексом адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
(далі -КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
) з
01.09.2005 до компетенції адміністративних судів віднесено усі
публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав,
свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта
владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
Відповідно до приписів статті 4 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
правосуддя в адміністративних справах здійснюється
адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів
поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких
законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пункт 4 статті 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
визначає, що до
компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням
суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7
статті 3 КАС України: ( 2747-15 ) (2747-15)
це - орган державної влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа,
інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень.
Згідно з статтею 8 Закону № 875 ( 875-12 ) (875-12)
державне
управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів
здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці
та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та
органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту
інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від
26.09.2002 № 1434 ( 1434-2002-п ) (1434-2002-п)
, Фонд соціального захисту
інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у
складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 9 цього ж Положення для реалізації
покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються
територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його
працівників.
За змістом статті 20 Закону № 875 ( 875-12 ) (875-12)
саме Фонду
соціального захисту інвалідів надано право стягнення
адміністративно-господарських санкцій за недодержання законодавчо
встановленого нормативу робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів.
Отже, даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється
юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію
викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі
справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та
перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005 №
2953-IV ( 2953-15 ) (2953-15)
) КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що до
початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
. Касаційний перегляд рішень за такими справами
здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Проте даний спір, який має публічно-правовий характер,
господарським судом першої інстанції в порушення вимог статей 1,
12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
після набрання чинності КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
розглянуто в порядку господарського судочинства.
Вищий господарський суд України не має повноважень з
касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло
відображення й у постановах Верховного Суду України від 17.01.2006
зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Таким чином, розгляд місцевим господарським судом
публічно-правового спору в порядку господарського судочинства
унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятого ним рішення
зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого
зазначене судове рішення підлягає безумовному скасуванню згідно з
статтею 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з передачею справи
місцевому суду для розгляду за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного
Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі
справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
Касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
З огляду на наведене місцевому суду належить встановити і
дослідити фактичні обставини (сторони, предмет та підстави позову,
межі позовних вимог, інше), пов'язані з наявністю ухвали
господарського суду Донецької області від 20.12.2006 про закриття
провадження в адміністративній справі за позовом Відділення про
стягнення з Товариства штрафних санкцій у сумі 66 959,06 грн.
(а.с. 11), та з'ясувати питання щодо впливу зазначеної ухвали суду
на здійснення подальшого провадження зі справи.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Щит" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Донецької області від
02.03.2007 зі справи № 19/5 скасувати.
Справу передати до господарського суду Донецької області для
розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I.Бенедисюк
Суддя Б.Львов