17/232 Про стягнення коштів за договором страхування засобів наземного транспорту - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2007 року по справі № 17/232

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтосервіс"

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Артеміда Плюс"

про стягнення 70704,19 грн.

за участю представників:

від позивача:

Юрченко Ю.I. -дов. від 09.01.2007 р.

від відповідача-1:

Тихоненко I.В. -дов. від 17.03.2007 р.

від відповідача-2:

не з'явився

від відповідача-3:

не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.04.2007 року касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" була прийнята до провадження, її розгляд призначений на 29.05.2007 року.

У зв'язку з перебуванням судді Фролової Г.М. у відпустці, розпорядженням виконуючого обов'язки Голови судової палати від 29.05.2007 року для розгляду справи № 17/232 в касаційному порядку утворена колегія суддів в наступному складі: головуючий -Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Ходаківська I. П.

Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.

Представники відповідача-2 та відповідача-3 в судове засідання 29.05.2007 року не з'явились, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені заздалегідь належним чином.

Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 02.04.2007 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України (1798-12) , колегія суддів вважає, що неявка представників відповідача-2 та відповідача-3 не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК України (1798-12) .

За згодою представників позивача та відповідача-1 в судовому засіданні 29.05.2007 року було оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" про стягнення заподіяних збитків в сумі 70704,19 грн.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2006 року залучено до участі у справі інших відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтосервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Артеміда Плюс".

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2006 року по справі № 17/232 (суддя Таран С. В.), в задоволенні позовних вимог Відкритому акціонерному товариству "Страхове товариство "Гарантія" відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2007 року (головуючий суддя Євстигнеєв О. С., судді Лотоцька Л. О., Бахмат Р. М.), апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" задоволена частково: рішення господарського суду Кіровоградської області від 26 грудня 2006 року по справі №17/232 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" задоволені: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" 70704 грн. 19 коп. шкоди, 1060 грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита (у тому числі за перегляд судового рішення в апеляційному порядку) та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтосервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Артеміда Плюс" відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим по справі рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віконт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.

Відзиви на касаційну скаргу сторонами не надані, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача-1, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Як встановлено Дніпропетровським апеляційним господарським судом, 17.12.2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Страховим товариством "Гарантія" (страховик), Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою Гелюх Лілею Валеріївною (страхувальник) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (вигодонабувач) був укладений договір №5-309-53/04 страхування засобів наземного транспорту, за умовами якого об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з володінням і користуванням транспортним засобом (автомобіль Mіtsubіshі Grandіs, реєстраційний номер СВ7535АА, 2004 року випуску, фіолетового кольору, кузов №JMBLNNA4W4Z004459, вартістю 155172 грн.); вищезазначений транспортній засіб передано під заставу вигодонабувачу згідно договору застави від 17.12.2004р., зареєстрованого в реєстрі за №2256.

Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що до страхових ризиків відносяться: дорожньо транспортна пригода, протиправні дії третіх осіб, пожежа, стихійні лиха та незаконне заволодіння.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, 30.05.2006 року о 15 год. 15 хв. в м. Чернігові на перехресті вул. П'ятницької та вул. 9-го Січня трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ГАЗ-33021, д.н.з. ВА 6533 АА, власником якого є ТОВ "Віконт", під керуванням водія Сердюк Анатолія Олександровича, 1985 р.н., мешканця с. Мохнаті Ріпкинського району Чернігівської області, вул. Любецька, буд. 6, кв. 15, та автомобіля "Mіtsubіshі Grandіs", д.н.з. СВ 7535 АА, що є об'єктом вказаного вище договору страхування, під керуванням водія Гелюх Василя Павловича, 1969 р.н., мешканця м. Чернігова, вул. Донецька, буд. 10, кв. 36.

В протоколі серії АК №0232659 від 30.05.2006 р. про адміністративне правопорушення зазначено, що 30.05.2006 р. о 15 год. 15 хв. в м. Чернігові автомобіль марки ГАЗ-33021, д.н.з. ВА 6533 АА, при виїзді з другорядної дороги вул. П'ятницької не надав дороги автомобілю марки "Mіtsubіshі Grandіs'V д.н.з. СВ 7535 АА9 який рухався по головній дорозі - вул. 9-го Січня, внаслідок чого трапилось зіткнення. Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.07.2006 р. по справі №3-12686/2006 р. винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобіля марки ГАЗ-33021 д.н.з. ВА 6533 АА Сердюка А.О.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля "Mіtsubіshі Grandіs" була заподіяна шкода, розмір якої відповідно до висновку №0072 від 15.06.2006 дослідження спеціаліста - автотоварознавця становить 70704,19 грн.

На виконання умов договору страхування №5-309-53/04 від 17.12.2004 р. Відкрите акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" за заявою страхувальника від 20.12.2004 р. виплатило вигодонабувачу за вказаним договором страхування страхове відшкодування у розмірі 70704 грн. 19 коп., що підтверджується платіжним дорученням №38 від 30.06.2006 р.

Дані обставини не заперечувалися сторонами при розгляді справи у місцевому господарському суді і повністю підтверджені в ході розгляду справи в апеляційній інстанції.

Відповідно до вимог статті 993 Цивільного кодексу України (435-15) , до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Це кореспондується із ст.27 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) , якою також передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України (435-15) визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При розгляді питання щодо особи, яка повинна відшкодовувати заподіяну шкоду, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з посиланням суду апеляційної інстанції на те, що відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 (1388-98-п) року цими Правилами встановлюється єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів" та мотоколясок та видачі реєстраційних документів і номерних знаків (п.1).

Правила є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права цих власників у межах наданих їм повноважень (п.2).

Згідно п.15 Правил якщо власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, їм видається підрозділами ДАI тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження. При цьому у графі "особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) серія---- N----------". Один екземпляр копії документа, який підтверджує право ' користування і (або) розпорядження транспортним засобом, залишається у підрозділі ДАI.

Отже, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, на думку касаційної інстанції прийшов до цілком вірного висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення місцевий господарський суд помилково виходив із того, що транспортний засіб було передано у користування ТОВ "Артеміда Плюс" на підставі договору суборенди, однак, що визнається Вищим господарським судом України, судом не було враховано, що така передача потребує відповідної реєстрації і отримання тимчасового реєстраційного талона, виданого відповідним органом ДАI на період дії договорів оренди і суборенди.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі договорів оренди та суборенди тимчасовий реєстраційний талон органами ДАI не видавався.

За таких підстав, в силу ст.1187 ЦК України (435-15) , відповідальність за заподіяння шкоди у цьому випадку покладається саме на власника транспортного засобу - ТОВ "Віконт".

З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України вважає, що підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2007 року по справі № 17/232 в даному випадку немає, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" задоволенню не підлягає.

Iнші доводи, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Віконт" в касаційній скарзі, не приймаються Вищим господарським судом України, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.