Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Удовиченко О.С. -головуючого

Панової I.Ю.,

Хандуріна М.I.

розглянувши касаційну скаргу

Багатогалузевого приватного підприємства "Авто-Стоп"

на рішення  та на постанову

Господарського суду Херсонської області від 19.12.2006 Запорізького апеляційного господарського суду від 14.02.2007

у справі  господарського суду

№ 14/19-ПД-06 Херсонської області

за позовом

Багатогалузевого приватного підприємства "Авто-Стоп"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-стоп-2"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Лан"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрссоюз"; Дочірнього підприємства "Облгазпостач" закритого акціонерного товариства МК "Содружество"

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача

Приватний підприємець ОСОБА_1; Херсонське державне бюро технічної інвентаризації

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача

ОСОБА_2

про

визнання угоди недійсною та визнання права власності на майно

За участю представників сторін:

Від БПП "Авто Стоп" - Крутієнко О.С.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.12.2006 у справі № 14/19-пд-06 (суддя Немченко Л.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання за Багатогалузевим приватним підприємством "Авто-Стоп"права власності на першу чергу СТО з кафе-баром на 16 місць і АЗС по пр.Сенявіна,33 у м. Херсоні, на підставі ст. 80 п.1-1 ГПК України (1798-12) припинено провадження у справі в частині позовних вимог до відповідачів 2,3,4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.06.2006 у справі № 14/19-пд-06 (судді: Антонік С.Г., Шевченко Т.Н., Кагітіна Л.П.) апеляційну скаргу Багатогалузевого приватного підприємства "Авто-Стоп" залишено без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 19.12.2006 у справі № 14/19-пд-06 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову про визнання за БПП "Авто-Стоп" права власності на першу чергу СТО з кафе-баром на 16 місць по проспекту Сенявіна, 33 у м.Херсоні та визнанні недійсними договорів купівлі-продажу відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаною постановою, Багатогалузеве приватне підприємство "Авто-Стоп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.02.2007 та рішення господарського суду Херсонської області від 19.12.2006 у справі № 14/19-пд-06, постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В касаційній скарзі позивач посилається на те, що в порушення вимог ст.43 ГПК України (1798-12) , судами попередніх інстанцій не досліджено угоди від 01.11.1996 та від 01.02.1997, які є неспростовними доказами наявності у позивача права власності на спірне майно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

як вбачається за матеріалів справи, позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-стоп-2",Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Лан", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрссоюз", Дочірнього підприємства "Облгазпостач" закритого акціонерного товариства МК "Содружество" про визнання недійсними, на підставі ст. 203, 215 ЦК України (435-15) , договорів купівлі-продажу спірного майна. В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати за ним, відповідно до приписів ст. 392 ЦК України (435-15) , право власності на першу чергу

СТО з кафе-баром на 16 місць і АЗС по проспекту Сенявіна,33 в м. Херсоні, які прийняті судом до розгляду.

Своє рішення господарський суд Запорізької області мотивував тим, що позивач не довів виникнення у нього права власності на спірне майно; свідоцтво про право власності, яким позивач обгрунтовує свої вимоги, не є правовстановлюючим документом в розумінні ст. 328 ЦК України (435-15) , а тільки констатує, що на день його видачі у позивача існувало право власності на спірне майно на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 28.01.2002 року у справі №15/32, яке було переглянуте за нововиявленими обставинами і скасоване, в задоволенні позову про визнання права власності було відмовлено; позивач звернувся до суду із позовом з пропуском строку позовної давності. В частині вимог про визнання спірних угод недійсними господарський суд дійшов висновку, що у позивача відсутня певна матеріально - правова вимога до відповідачів 2,3,4. Одночасно, господарський суд визнав відповідачів 2,3,4 в якості 3 осіб без самостійних вимог на предмет спору, про що зазначив в резолютивній частині рішення.

В постанові від 14 лютого 2007 Запорізький апеляційний господарський суд виходив з того, що на час звернення позивача до суду із позовом про визнання за ним права власності на першу чергу СТО з кафе -баром на 16 місць і АЗС по проспекту Сенявіна,33 у м. Херсоні, БПП "Авто-Стоп"не здійснював і не здійснює на даний час а ні право володіння, а ні право користування та розпорядження спірним майном. Зазначене майно знаходиться у власності інших осіб, які придбали це майно на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з ТОВ "Енерго-Лан", який в свою чергу, придбав зазначене майно у ТОВ "Авто-Стоп-2"за договором купівлі-продажу від 29.09.2005 року. А отже, спірним майном розпорядилось Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Стоп-2"як власник. Нові докази, що підтверджували би право власності позивача на вказане майно і не були предметом дослідження господарським судом Херсонської області та Запорізьким апеляційним господарським судом при розгляді спору щодо права власності на спірні об'єкти нерухомості, позивачем у рамках даної справи не надано, а отже, господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позову про визнання за БПП "Авто-Стоп"права власності на майно.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що, при утворенні ТОВ " Авто-стоп 2" в рахунок формування його статутного фонду підприємством " Авто-Стоп" ( позивачем у справі) спільно з концерном " Співдружність" було передане майно, в тому числі і спірне, та зареєстровано за ТОВ " Авто-Стоп 2" як за власником, операція щодо передачі майна до статутного фонду Товариства " Авто-Стоп 2" не визнана недійсною, що підтверджується Постановою ВГСУ від 19.11.2002 у справі № 1/29-0.

Відповідно до ст. 43 ГПК України (1798-12) господарський суд, керуючись законом, всебічно, повно і об'єктивно розглядає в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності.

Згідно з ст. 4 ГПК України (1798-12) судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх о бставин справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення попередніх інстанцій прийняті при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, виходячи з такого:

- як вбачається з матеріалів справи, в заяві про збільшення позовних вимог від 14.11.2006 позивач просив визнати за БПП " Авто-Стоп" право власності на першу чергу СТО з кафе-баром на 16 місць і АЗС по проспекту Сенявіна 33 у м. Херсоні, посилаючись на те, що 01.11.1996 р. і 01.02.1997 р між БПП " Авто-Стоп" і ТОВ " Авто Стоп 2" було укладено угоди, згідно яких, позивач передав ТОВ " Авто Стоп 2", в якості додаткового внеску, але на зворотній основі майно на загальну суму більш ніж 500000 грн., у тому числі і першу чергу станції СТО, кафе-бар на 16 місць, автозаправну станцію, які розташовані за адресою проспект Сенявіна 33, у м. Херсоні, вказані угоди не були предметом розгляду у справах господарського суду Запорізької області №№ 15/31,15/32.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказані угоди з додатками, які покладені позивачем в обгрунтування підстав позову, судами попередніх інстанцій, в порушення вимог ст.43 ГПК України (1798-12) , досліджені не були, правова оцінка вказаних угод в рішенні та постанові господарських судів відсутня, що свідчить про неповноту з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Багатогалузевого приватного підприємства "Авто-Стоп" скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2006 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.02.2007 у справі № 14/19-ПД-06 скасувати .

Справу № 14/19-ПД-06 направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.