ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 р.
№ 14/1090
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченко О.С. -головуючого
Панової I.Ю.,
Хандуріна М.I.
розглянувши касаційну скаргу
Арбітражного керуючого -розпорядника майна Державного
підприємства "Черкаський консервний комбінат"ОСОБА_1.
на ухвалу
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
22.12.2006
у справі господарського суду
№ 14/1090 Черкаської області
за заявою
Відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
до
Державного підприємства "Черкаський консервний комбінат"
про
визнання банкрутом
арбітражний керуючий
ОСОБА_1
за участю представників сторін:
розпорядник майна -ОСОБА_1.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від
17.08.2006 у справі № 14/1090 ( суддя Хабазня Ю.А.) затверджено
реєстр кредиторських вимог державного підприємства "Черкаський
консервний комбінат".
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 22.12.2006 у справі № 14/1090 (Колегія
суддів: Рудченко С.Г., Шкурдова Л.М., Гаврилюк О.М.) апеляційну
скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на ухвалу
господарського суду Черкаської області від 17.08.2006 року у
справі № 14/1090 задоволено частково. Ухвалу господарського суду
Черкаської області від 17.08.2006 року в частині залишення без
розгляду вимог Державної податкової інспекції у м. Черкаси на
загальну суму 377104,44 грн. обгрунтовані податковими
повідомленнями-рішеннями скасовано, і прийнято нове рішення, яким
вимоги Державної податкової інспекції у м. Черкаси в цій частині
задоволено. Зобов'язано господарський суд Черкаської області
внести зміни в реєстр вимог кредиторів відносно вимог Державної
податкової інспекції у м. Черкаси. Ухвалу господарського суду
Черкаської області від 17.08.2006 року в частині визнання
недоведеними вимог Державної податкової інспекції у м. Черкаси
щодо стягнення пені на загальну суму 751755,58 грн. скасовано, та
направлено зазначену ухвалу в цій частині до господарського суду
Черкаської області для розгляду по суті. В іншій частині ухвалу
господарського суду Черкаської області від 17.08.2006 року у
справі № 14/1090 залишено без змін. Пункт четвертий резолютивної
частини ухвали господарського суду Черкаської області від
17.08.2006 року змінено, зменшено суму невизнаних вимог Державної
податкової інспекції у м. Черкаси з 868562,82 грн. до 116806,97
грн. Матеріали справи № 14/1090 направлено до господарського суду
Черкаської області на новий розгляд
Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого та постановою
апеляційного господарських судів, Арбітражний
керуючий -розпорядник майна Державного підприємства "Черкаський
консервний комбінат"ОСОБА_1. звернувся до Вищого господарського
суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2006, а
ухвалу господарського суду Черкаської області від 17.08.2006 у
справі № 14/1090 залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх
інстанцій не прийнято до уваги той факт, що пеня нарахована
боржнику за несвоєчасну сплату податкового боргу не правомірно і
не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів. Переглядаючи
ухвалу господарського суду в частині вимог ДПI в м. Черкаси
Київський міжобласний апеляційний господарський суд в порушення
вимог ст.103 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позбавлений права
направляти її на повторний розгляд.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судами
попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права,
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського
суду Черкаської області від 17.08.2006р. були визнані вимоги ДПI
на суму 2 475 220,45 грн. Вказана Ухвала від 17.08.2006
мотивована тим, що вимоги ДПI обгрунтовані податковими
повідомленнями-рішеннями по податку з власників транспортних
засобів від 16.01.2006 № 0001101800/0 на суму 16790,00 грн., №
0001100800/0 на суму 588,80 грн. та № 0000991800/0 на суму 399
грн., а також по платі за землю -від 13.01.2006 № 0000851800 на
суму 359914,45 включенню до реєстру вимог конкурсних кредиторів не
підлягають, оскільки доводи заявника про наявність доказів
належного надсилання їх боржнику поштою не є доказами отримання
кореспонденції боржником, а отже і узгодження податкового
зобов'язання.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою господарського суду
Черкаської області Державна податкова інспекція у м. Черкаси
звернулась до Київського міжобласного апеляційного господарського
суду зі скаргою, в якій просила оскаржувану ухвалу місцевого
господарського суду по справі № 14/1090 скасувати в частині не
включення до конкурсних кредиторських вимог сум по податкових
повідомленнях-рішеннях по податку з власників транспортних засобів
від 16.01.2006 р. № 0001101800/0 на суму 16790,99 грн., №
0001100800/0 на суму 588,80 грн. та № 00009918000 на суму 399,00
грн., а також по платі за землю -від 13.01.2006 р. № 0000851800/0
на суму 359914,45 грн. і визнати вимоги щодо стягнення пені.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України " Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до
боржника, які виникли до порушення провадження у справі про
банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Згідно з вимогами ч.1 ст.14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, конкурсні
кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у
справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня
опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про
порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати
до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а
також документи, що їх підтверджують.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
виходячи зі змісту ст.14 Закону, при зверненні до суду з заявою
про грошові вимоги до боржника, кредитор не повинен надавати
докази безспірного характеру грошових вимог.
В даному випадку, ДПI у м. Черкаси має право звернутися до
господарського суду з заявою на підставі грошових вимог, які мають
характер неузгодженого податкового зобов'язання платника
податків -боржника, та яке виникло до порушення провадження у
справі про банкрутство, і вказані конкурсні грошові вимоги
підлягають розгляду в порядку ст. 14 Закону по суті.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.14 Закону України " Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, конкурсний кредитор зобов'язаний звернутися до
господарського суду з заявою, яка містить усі грошові вимоги до
боржника у повному обсязі.
Стаття 14 закон у не передбачає зобов'язання Державної
податкової інспекції звертатися з грошовими вимогами до боржника
лише у зв'язку з наявністю податкового боргу платника податків,
цей факт має значення при порушенні провадження у справі про
банкрутство за заявою ініціюючого кредитора - Державної податкової
інспекції, на ці обставини суди попередніх інстанцій уваги не
звернули.
Відповідно до ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі
перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував
неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що
не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не
зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє
законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського
суду у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний
господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному
порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу господарського суду Черкаської області від
17.08.2006 року у справі № 14/1090 в частині визнання недоведеними
вимог Державної податкової інспекції у м. Черкаси щодо стягнення
пені на загальну суму 751755,58 грн. та направляючи зазначену
ухвалу в цій частині до господарського суду Черкаської області для
розгляду по суті, апеляційний господарський суд вийшов за межі
своїх повноважень.
Відповідно до ст. 103 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна інстанція
за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має
право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін,
а скаргу (подання) без задоволення; 2) скасувати рішення
повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати
рішення повністю або частково і припинити провадження у
справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4)
змінити рішення.
Отже, апеляційний господарський суд повинен був при розгляді
апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Черкаси
повторно розглянути вимоги ДПI у м. Черкаси по суті, за
результатами чого винести постанову в межах повноважень визначених
ст. 103 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи вищевикладене, Колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що постанова Київського
апеляційного господарського суду від 22.12.2006 у справі № 14/1090
винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає
скасуванню.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого -розпорядника майна
Державного підприємства "Черкаський консервний комбінат"ОСОБА_1.
задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 22.12.2006 у справі № 14/1090 скасувати.
Справу направити до Київського міжобласного апеляційного
господарського суду на новий апеляційний розгляд.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді I.Ю. Панова
М.I. Хандурін