Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П.- головуючого, Плюшка I.А., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПП "Бочка" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 2 лютого 2007 року у справі господарського суду Херсонської області за позовом ТОВ "Універсам "Дніпровський" до ПП "Бочка", за участю ДВС у Дніпровському районі м. Херсона, про визнання недійсним договору оренди та виселення,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2004 року ТОВ "Універсам "Дніпровський" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "БОЧКА" про визнання недійсним договору від 1 березня 2003 року оренди нежитлових приміщень по вул. I. Кулика, 114 -ж, в м. Херсоні, на підставі ст.215 ЦК України (435-15) .

7 вересня 2004 року позивач змінив підстави і предмет позову та просив розірвати спірний договір на підставі ст.188 ГК України (436-15) і виселити орендаря зі спірного приміщення.

Позов обгрунтовано необхідністю реконструкції об'єкту оренди в загальному комплексі будівлі універсаму "Дніпровський".

Справа розглядалась судами неодноразово.

На примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 23 вересня 2004 року були видані 2 накази №13/253-пд від 30 грудня 2004 року про виселення відповідача з вказаних нежитлових приміщень та звільнення земельної ділянки.

Рішення суду були звернені до примусового виконання.

Постановою Вищого господарського суду України від 22 березня 2005 року зазначене рішення було скасоване, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29 липня 2005 року в задоволенні позову ТОВ "Універсам "Дніпровський" відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25 листопада 2005 року рішення господарського суду Херсонської області від 29 липня 2005 року змінено.

Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "В задоволенні вимог в частині визнання недійсним договору оренди від 1 березня 2003 року відмовити. В частині позовних вимог про виселення ПП "Бочка" з нежитлових приміщень і земельної ділянки по вул. I. Кулика, 111-ж у м. Херсоні провадження у справі припинити".

Постановою Вищого господарського суду України від 14 березня 2006 року постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 25 листопада 2005 року скасована, а рішення господарського суду Херсонської області від 29 липня 2004 року залишене без змін.

На примусове виконання рішення господарського суду Херсонської області від 29 липня 2005 року було видано поворотний наказ № 13/253-пд від 6 червня 2006 року про вселення ПП "Бочка" в нежитлові приміщення площею 550 м-2 та на прилеглу до них земельну ділянку площею 900 м-2, що розташовані по вул. I. Кулика, 114-ж, в м. Херсоні.

У жовтні 2006 року до господарського суду Херсонської області звернулось ПП "Бочка" зі скаргою на бездіяльність органу ДВС.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15 листопада 2006 року скарга ПП "Бочка" на бездіяльність ДВС у Дніпровському районі м. Херсона залишена без задоволення.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 2 лютого 2007 року апеляційна скарга ПП "Бочка" залишена без задоволення, а ухвала господарського суду Херсонської області від 15 листопада 2006 року залишена без змін.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 15 листопада 2006 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 2 лютого 2007 року, визнати неправомірною бездіяльність ДВС у Дніпровському районі м.Херсона з неповернення на вимогу ПП "Бочка" майна, що примусово вивезене 7 лютого 2005 року з нежитлових приміщень площею 550 м-2 та прилеглої до них земельної ділянки площею 900 м-2 по вул. I. Кулика, 114-ж, в м. Херсоні.

Просить зобов'язати ДВС у Дніпровському районі м. Херсона негайно повернути ПП "Бочка" все майно, яке описане у складених 7 лютого 2005 року актах про виселення ПП "Бочка" за спільним № 15-56-А.

ПП "Бочка" стверджує, що суди порушили п. 2 ст. 14 ЦК України (435-15) та неправильно застосували положення ч. 6 ст. 79 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Стверджує, що положення ч. 6 ст. 79 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) застосовуються лише до боржника, а ПП "Бочка" боржником не являється, оскільки примусово виконане попереднє рішення господарського суду Херсонської області від 23 вересня 2004 року у даній справі, за яким ПП "Бочка" було визнане боржником, скасоване.

У судове засідання представники сторін не з'явилися.

Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності їх представників.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 6 ст. 79 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) встановлено, що передане на зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акта після сплати боржником витрат на його збереження.

Судами встановлено, що при здійсненні виконавчих дій з виконання наказів господарського суду Херсонської області № 13/253-пд від 30 грудня 2004 року державними виконавцями було складено три акти № 15-56-А від 7 лютого 2005 року, відповідно до яких було описано майно ПП "Бочка", розташоване в нежитлових приміщеннях площею 550 м-2 по вул. I. Кулика, 114-ж в м. Херсоні.

Описане майно було передане на відповідальне зберігання.

13 червня 2006 року ДВС у Дніпровському районі м. Херсона прийнято постанову №15/683 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №13/253-пд від 6 червня 2006 року та зобов'язано ТОВ "Універсам "Дніпровський" виконати вимоги виконавчого документу у термін до 21 червня 2006 року.

Суди встановили, що підставою для звернення зі скаргою на бездіяльність ДВС стало невиконання державною виконавчою службою вимоги ПП "Бочка" про повернення усього вилученого та переданого на відповідальне зберігання майна ПП "Бочка" внаслідок виконання наказів господарського суду Херсонської області № 13/253-пд від 30 грудня 2004 року.

Встановлено, що поворотний наказ господарського суду Херсонської області №13/253-пд від 6 червня 2006 року не містить вказівок щодо повернення відповідачу раніше описаного майна, зазначеного в актах № 15-56-А від 7 лютого 2005 року.

Крім того, статтею 80 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) встановлено особливості виконання рішення про вселення та перелік необхідних для цього виконавчих дій.

Судами не було встановлено порушень порядку здійснення виконавчих дій при виконанні поворотного наказу господарського суду Херсонської області №13/253-пд від 6 червня 2006 року.

Виходячи з системного тлумачення положень Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) Вищий господарський суд України приходить до висновку, що норма ст. 80 та інші норми Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) не містять положень, що б звільняли боржника у виконавчому провадженні від сплати витрат на збереження майна, вилученого та переданого на відповідальне зберігання за наслідками виконання наказу суду, щодо якого здійснено поворот виконання.

ПП "Бочка" не надало суду доказів сплати витрат на збереження майна, описаного за актами № 15-56-А від 7 лютого 2005 року.

Наведене спростовує доводи заявника, викладені в касаційній скарзі.

Беручи до уваги викладене, та враховуючи те, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок визначені виконавчим документом, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність порушень в діях ДВС, а також щодо того, що ПП "Бочка" не звільняється від обов'язку щодо сплати витрат на зберігання його майна.

Відтак, судами правильно застосовано норми Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , в зв'язку з чим підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 -111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 2 лютого 2007 року -без зміни.