ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 р.
№ 2-29/14337-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого,
Волковицької Н.О.
Рогач Л.I.
за участю представників:
позивача
Голубєва Н.А. -довіреність від 28.12.2006 р.
відповідачів
Веремчук М.А. -довіреність від 07.06.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Фонду майна Автономної Республіки Крим
на постанову
від 05.02.2007 Севастопольського апеляційного господарського
суду
у справі
№ 2-29/14337-2006 господарського суду Автономної Республіки
Крим
за позовом
Фонду майна Автономної Республіки Крим
до
- Товариства з обмеженою відповідальністю
"Плато-Девелопмент";
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна";
- Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "ЮБК"
про
розірвання договору купівлі -продажу та стягнення 850810,15
грн.
В С Т А Н О В И В :
Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до
господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними
вимогами про:
- про розірвання договору купівлі -продажу від 07.10.1998 р.,
укладеного між ТОВ "СП "ЮБК" і ТОВ "Плато - Девелопмент";
- про розірвання угоди від 18.12.2000 р., укладену між Фондом
майна Автономної Республіки Крим та ТОВ "Плато - Девелопмент";
- про стягнення з ТОВ "Руна" на користь Фонду майна
Автономної Республіки Крим збитків у розмірі 850810,15 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 31.07.1996 р. між Фондом
майна Автономної Республіки Крим та ТОВ "СП "ЮБК" було укладено
договір купівлі -продажу незавершеного будівництва -будівлі
їдальні, розташованого по вул. Руданського в м. Ялті.
За договором купівлі -продажу від 07.10.1998 р. вказаний
об'єкт незавершеного будівництва ТОВ "СП "ЮБК" було перепродано
ТОВ "Плато -Девелопмент" та додатковою угодою до вказаного
договору внесені зміни щодо терміну завершення будівництва до
01.11.04 р.
Договором купівлі -продажу від 20.06.2003 р. ТОВ
"Плато -Девелопмент" передало об'єкт незавершеного будівництва ТОВ
"Руна", який свої зобов'язання щодо завершення будівництва будівлі
їдальні не виконав, при цьому порушив термін завершення
будівництва, встановлений додатковою угодою від 18.12.200 р., що
підтверджується актом від 05.07.2006 р. перевірки виконання умов
договору від 31.07.1996 р. № 2-1859 та угоди від 18.12.2000 р. про
перенесення терміну завершення будівництва.
До того ж, позивач зазначив, що рішенням господарського суду
Автономної Республіки Крим від 29.11-02.12.2004 р. у справі №
2-11/16018-2004 р. визнане право власності ТОВ "Руна" на об'єкт
незавершеного будівництва -будівлі їдальні на 100 місць по вул.
Руданського в м. Ялті.
Крім того, позивач зазначав, що в порушення умов пункту 3.1
рішення Ялтинської міської ради від 30.07.2004 р. № 256 щодо
використання земельної ділянки тільки за цільовим призначенням,
демонтовано без згоди Фонду майна та ведеться будівництво
житлового будинку, що підтверджується актом від 05.07.2006 р.
перевірки виконання умов договору від 31.07.1996 р. № 2-1859.
Таким чином, ТОВ "Руна" загублено об'єкт незавершеного
будівництва -будівлі їдальні, розташованій по вул. Руданського в
м. Ялті, що спричинило збитки Автономній Республіці Крим на суму
850810,15 грн.
Обгрунтовуючи позовну заяву позивач посилався на приписи
статей 610, 611 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та статтю 19
Закону України "Про особливості приватизації об'єктів
незавершеного будівництва" ( 1953-14 ) (1953-14)
.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "Руна" просив відмовити в
позові, посилаючись, зокрема, на те, що постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.11.2004
р. у справі № 2-4/9457 визнано недійсним договір купівлі-продажу №
2 від 20.06.2003 р., укладеного між ТОВ "Плато -Девелопмент" та
ТОВ "Руна", а тому ТОВ "Руна" не може бути правонаступником ТОВ
"Плато -Девелопмент" відносно зобов'язань щодо добудови об'єкта
незавершеного будівництва.
На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, заявою від 04.10.2006 р., відповідач -ТОВ
"Руна" просив залучити ТОВ "СП "ЮБК" до участі у справі в якості
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідачів.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
05.10.2006 р. ТОВ "СП "ЮБК" залучено до участі у справі у якості
третього відповідача з огляду на те, що позивач має вимогу до
вказаної особи.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
27.11.2006 р. (суддя Башалашвілі О.I.):
- в частині позовних вимог про розірвання договору
купівлі -продажу об'єкта незавершеного будівництва - їдальні,
розташованої у м. Ялта по вул. Руданського, 8 від 07.10.1998 р.,
укладеного між ТОВ "СП "ЮБК" і ТОВ "Плато - Девелопмент" та угоди
від 18.12.2000 р., укладеної між Фондом майна АР Крим та ТОВ
"Плато - Девелопмент" провадження у справі припинено;
- в частині стягнення з ТОВ "Руна" збитків в сумі 850810,15
грн., в задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення в частині припинення провадження у справі
на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
зазначив, що постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 05.06.2006 р. у справі № 2-29/5094-2006
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.03.2006 р. скасовано в частині скасування договору
купівлі -продажу об'єкта незавершеного будівництва - їдальні літ
Б, розташованого у м. Ялті по вул. Руданського, 8, від 07.10.1998
р., укладеного між ТОВ "СП "ЮБК" і ТОВ "Плато - Девелопмент" та
угоди від 18.12.2000 р., укладеної між Фондом майна АР Крим та ТОВ
"Плато - Девелопмент". Фонду майна АР Крим відмовлено у
задоволенні позову в частині розривання зазначеного договору та
угоди.
Суд дійшов висновку, що позов у даній справі №
2-29/14337-2006 про розірвання договору купівлі -продажу об'єкта
незавершеного будівництва - їдальні літ Б, розташованого у м. Ялті
по вул. Руданського, 8, від 07.10.1998 р., укладеного між ТОВ "СП
"ЮБК" і ТОВ "Плато - Девелопмент" та угоди від 18.12.2000 р.,
укладеної між Фондом майна АР Крим та ТОВ "Плато - Девелопмент",
заявлений позивачем з тих же підстав, що і у справі №
2-29/5094-2006, у зв'язку з чим припинив провадження на підставі
пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
в цій частині.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення
з ТОВ "Руна" збитків в сумі 850810,15 грн., господарським судом
було встановлено, що договір купівлі -продажу № 2 від 20.06.2003
р., за яким ТОВ "Плато -Девелопмент" зобов'язалось передати у
власність ТОВ "Руна" об'єкт незавершеного будівництва - їдальню
літ Б, розташованого у м. Ялті по вул. Руданського, 8, а ТОВ
"Руна" зобов'язалось прийняти вказаний об'єкт та сплатити його
вартість на умовах цього договору, визнаний недійсним, що
підтверджується постановою Вищого господарського суду України від
13.09.2006 р. у справі № 2-4/9457-2006, а тому, на підставі
частини 1 статті 216, статті 104 Цивільного кодексу, статті 59
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, господарський суд
дійшов висновку, що підстави вважати ТОВ "Руна" правонаступником
ТОВ "Плато - Девелопмент" відсутні.
Судом не прийняті посилання позивача на статті 610 та 611
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки між Фондом майна
АР Крим та ТОВ "Руна" відсутні будь-які договірні зобов"язання
щодо термінового завершення будівництва їдальні, розташованої у м.
Ялті по вул. Руданського.
За апеляційною скаргою Фонду майна Автономної Республіки Крим
Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Прокопанич
Г.К., Гонтар В.I., Плут В.М.), переглянувши рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2006 р., постановою від
05.02.2007 р. залишив його без змін з тих же підстав.
Фонд майна Автономної Республіки Крим подав до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить
рішення та постанову у справі скасувати в частині стягнення
збитків з ТОВ "Руна" у сумі 8500810,15 грн. та прийняти нове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги Фонду майна АР Крим і
стягнути з ТОВ "Руна" збитки, обгрунтовуючи доводи касаційної
скарги порушенням судами статті 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На думку скаржника, висновок судів стосовно того, що ТОВ
"Руна" не можна вважати правонаступником ТОВ "Плато - Девелопмент"
суперечать статті 27 Закону України "Про приватизацію державного
майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, оскільки до новий власник спірного об'єкта
приватизації -ТОВ "Руна" не виконало умов договору купівлі-продажу
про завершення будівництва об'єкта, демонтувало його всупереч
умовам договору купівлі -продажу, а тому у Фонду майна АР Крим є
підстави для застосування статей 610 та 611 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення
представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
та апеляційної інстанції під час здійснення судового провадження,
31.07.1996 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим та ТОВ
"СП "ЮБК" було укладено договір купівлі -продажу незавершеного
будівництва -будівлі їдальні, розташованого по вул. Руданського в
м. Ялті (а.с. 7-11).
За договором купівлі -продажу від 07.10.1998 р. вказаний
об'єкт незавершеного будівництва ТОВ "СП "ЮБК" було перепродано
ТОВ "Плато -Девелопмент" та додатковою угодою від 18.12.2000 р. до
вказаного договору внесені зміни щодо терміну завершення
будівництва до 01.11.2004 р. (а.с.13-13-16, 23).
На підставі договору купівлі -продажу № 2 від 20.06.2003 р.
ТОВ "Плато -Девелопмент" передало об'єкт незавершеного будівництва
ТОВ "Руна" (а.с. 18-20).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що Фондом майна АР
Крим судові рішення оскаржуються в частині відмови у задоволенні
позовних вимог щодо стягнення суми збитків у сумі 850810,15 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній
справі, зокрема, є стягнення з ТОВ "Руна" на користь Фонду майна
АР Крим збитків у сумі 850810,15 грн. на підставі статей 610 та
611 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, у зв'язку із не
виконанням ТОВ "Руна" (як правонаступника ТОВ "Плато -
Девелопмент" за договором від 20.06.2003 р. № 2) обов'язку щодо
завершення будівництва будівлі їдальні та умов додаткової угоди
від 18.12.2000 р. про перенесення терміну завершення будівництва.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, порушенням зобов'язання є його невиконання або
виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання
(неналежне виконання).
При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі
порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені
договором або законом, зокрема:
- припинення зобов'язання в результаті односторонньої відмови
від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або
розірвання договору;
- зміна умов зобов'язання;
- сплата неустойки;
- відшкодування збитків і моральної шкоди.
Статтею 623 вказаного кодексу передбачено, що боржник, який
порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим
збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання,
доказується кредитором.
За приписами статті 224 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
учасник господарських відносин, який порушив
господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення
господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки
суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками
розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або
пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які
управнена сторона одержала б у разі належного виконання
зобов'язання або додержання правил здійснення господарської
діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її
цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками,
зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних
обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Пунктом 1 статті 225 цього кодексу передбачено, що до складу
збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила
господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний
прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків,
мала право розраховувати у разі належного зобов'язання другою
стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як
відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу
цивільного правопорушення, як - то:
- протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;
- шкідливий результат такої поведінки (збитки);
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;
- вина правопорушника.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
першої та апеляційної інстанції постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 02.11.2004 р. у справі №
2-4/9457, яка залишена без змін постановою Вищого господарського
суду України від 13.09.2005 р., визнано недійсним договір
купівлі-продажу № 2 від 20.06.2003 р., укладений між ТОВ
"Плато -Девелопмент" та ТОВ "Руна", зокрема з тих підстав, що
директор ТОВ Плато -Девелопмент" ввів в оману представника ТОВ
"Руна" щодо свого права на об'єкти незавершеного будівництва,
розташовані у м. Ялті по вул. Руданського, 8. Вказана постанова
була вмотивована тим, що згідно судового рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2003 р. у справі №
2-22/6831-2003 за додатковою угодою від 12.02.2002 р. до договору
позики ТОВ "Плато -Девелопмент" передало в рахунок погашення боргу
ТОВ "Севастопольський судоремонтний завод "Лазаревські
Адміралтейство" об'єкти незавершеного будівництва, розташовані у
м. Ялті по вул. Руданського, 8
А тому, беручи до уваги приписи законодавства та встановлені
під час здійснення апеляційного провадження обставини справи,
колегія суддів вважає обгрунтованим висновок господарського суду
Автономної Республіки Крим та Севастопольського апеляційного
господарського суду стосовного того, що у зв'язку з визнанням
недійсним договору купівлі -продажу від 20.06.2003 № 2, укладеного
між ТОВ "Плато -Девелопмент" та ТОВ "Руна", у останнього відсутні
будь -які зобов'язання перед Фондом майна АР Крим, а тому стаття
611 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, на яку посилався
позивач, не може бути застосована до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Викладені у касаційній скарзі доводи заявника, судова колегія
вважає непереконливими та такими, що зводяться до оцінки доказів у
справі, розгляд яких за приписами статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
виходить за межі
повноважень касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає прийняті у
справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам
матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи
скасування не вбачається.
Керуючись пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-5, 111-10,-
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
27.11.2006 р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 05.02.2007 р. у справі № 2-29/14337-2006
господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін,
а касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим - без
задоволення.
Головуючий &nb sp; Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач