Вищий  господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

головуючого

Т.Б.  Дроботової,

суддів :

Н.О. Волковицької, Л. I.  Рогач

за участю представників:

позивача

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн"

на  ухвали

господарського суду Чернігівської області від 20.01.2007 року та Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2007р.

у справі

№ 1/69/41

господарського суду

господарського суду Чернігівської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Придесення"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн"

про

стягнення заборгованості 66530,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.01.2007р. (суддя В.I.Шестак) на підставі статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) поновлено провадження та призначено судове засідання у справі за позовом ТОВ "Придесення" до ТОВ "Прод-лайн" про стягнення заборгованості  у сумі 66530,51грн. за договором №37-05/лт на поставку льняної трести, укладеного між ТОВ "Придесення" та ТОВ "Про-лайн".

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 05.03.2007р. відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн" на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.01.2007р. згідно частини 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , з тих підстав, що вказана ухвала не передбачає оскарженню ухвали про поновлення провадження у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на ухвали господарського суду Чернігівської області від 20.01.2007р. та Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2007р., в яких просить порушити провадження з перегляду касаційних скарг та скасувати вказані ухвали суду першої та апеляційної інстанції, мотивуючи касаційні скарги доводами про неправильне застосування господарським судом статей 4, 4-3, 65 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)   та 8, 55, 64, 124 Конституції України (254к/96-ВР) , Зокрема, скаржник зазначає, що суд не створив сторонам, які беруть участь у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Окрім цього, зазначені норми Конституції України (254к/96-ВР) , зобов'язують суд приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.

Сторони у справі не скористалися правом на участь представників в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 111-13   Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Ухвала господарського суду про поновлення провадження у справі ухвалюється на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та з додержанням вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до статті 65 цього Кодексу з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою, вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Статтею 4-3 вказаного Кодексу встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Абзацом 3 статті 22 цього ж Кодексу передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в касаційному порядку оскаржено ухвалу господарського суду про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання.

Відповідно до статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ухвала є одним із видів судового рішення.

Вищий господарський суд України зазначає, що пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України (254к/96-ВР) встановлює серед основних засад судочинс тва, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Статтею 106 цього Кодексу передбачено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку, у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Таким чином, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України (1798-12) або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Оскарження ухвали, про поновлення провадження у справі, винесеної в порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) чинним процесуальним законодавством не передбачено.

А відтак, право чи інтерес не підлягають судовому захисту шляхом оскарження ухвали про поновлення провадження у справі, що зумовлює припинення касаційного провадження у справі, оскільки захист права реалізується шляхом оскарження рішення суду по суті.

Таким чином, апеляційною інстанцією правомірно відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 20.01.2007р., оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , зокрема, статтею 79 цього Кодексу не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали про поновлення провадження у справі.

Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі про порушення апеляційним господарським судом положень статей 8, 55, 124, 129 Конституції України (254к/96-ВР) , є помилковими, оскільки право сторін на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Отже, підстав для скасування ухвал господарських судів першої та апеляційної інстанції не вбачається.

Згідно статті 111-5 зазначеного Кодексу у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Керуючись пунктом 1 статті 80, статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги  Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-лайн"  залишити без задоволення.

Касаційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Чернігівської області від 20.01.2007 року  у справі № 1/69/41 господарського суду Чернігівської області припинити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2007р. у справі № 1/69/41 господарського суду Чернігівської області залишити без змін.