36/639 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, виселення та повернення нежитлових приміщень - Текст документа

судовому засіданні у м. Києві ОСОБА_2 та представника відповідача -Куликова I.А. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-2"

на постанову

Київського апеляційного

господарського суду

міста Києва

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-2"

розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2003 та виселення

У жовтні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-2" про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2003, виселення відповідача та повернення позивачу нежитлових приміщень АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2007 у справі № 36/639 позов задоволено. Розірвано договір оренди нежитлового приміщення від 25.12.2003, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ТзОВ "Ельдорадо-2" за ініціативою власника цих приміщень. Виселено ТзОВ "Ельдорадо-2" із займаних приміщень, що знаходяться АДРЕСА_1, а саме -на I-му поверсі площею 850 м-2 та на цокольному поверсі площею 535,2 м-2 та передано їх суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2007, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 26.03.2007 та рішення господарського суду першої інстанції від 15.02.2007 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 4-2, 4-3, 35 ГПК України (1798-12) , ст. 604 ЦК України (435-15) , ст. 175 ГК України (436-15) .

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача -без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до укладеного між сторонами договору від 25.12.2003 позивач надав в оренду відповідачу нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_1 на першому поверсі і цоколі загальною площею 1385,2 м-2 терміном до 31 грудня 2010 року. Згідно з умовами договору і додатком № 1 до цього ж договору сторони встановили розмір орендної плати в сумі 2185,00 грн. на місяць.

З 01.01.2005 сторони внесли зміни до договору оренди щодо розміру орендної плати, встановивши її в сумі 31832,40 грн. на місяць. В цей же день, тобто 01.01.2005, сторони підписали й інше доповнення до договору оренди від 25.12.2003, за умовами якого визначили, що додатково до орендної плати у розмірі 31832,40 грн. орендар має сплачувати орендодавцю щомісяця 108224,00 грн. орендної плати.

Судами також було встановлено, що 17.04.2006 позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості по орендній платі на суму 216448 грн. з нарахуванням штрафних санкцій в розмірі 29761,61 грн., а 15.09.2006 позивач повторно пред'явив відповідачу претензію про погашення заборгованості з орендної плати, в якій зазначив, що за березень-вересень 2006 року згідно з умовами договору відповідач мав сплачувати додаткову оренду плату в розмірі 108224,00 грн., тоді як фактично ним сплачувалася лише орендна плата по 31832,40 грн. на місяць, у зв'язку з чим станом на 15.09.2006 відповідач має заборгованість по орендній платі в розмірі 757568 грн.

У цьому ж зв'язку, 13.10.06 приватний підприємець ОСОБА_1 надіслав ТзОВ "Ельдорадо-2" лист про відмову від договору оренди від 25.12.2003 та звернувся до суду з цим позовом.

Вищенаведеним обставинам, які повністю відповідають наявним матеріалам справи, суди дали належну оцінку, і з урахуванням вимог ст.ст. 759, 762, 782 ЦК України (435-15) , ст. 188 ГК України (436-15) , дійшли до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом розірвання оспорюваного договору та виселення відповідача із займаних приміщень.

Як це вбачається із змісту касаційної скарги та матеріалів справи, відповідач не заперечує факт укладання доповнень до договору від 01.01.2005 із визначенням додаткової орендної плати в розмірі 108224,00 грн. на місяць, але стверджує, що в цій же частині зобов'язання було припинено за домовленістю сторін, оскільки в той ж день сторони домовились про те, що це зобов'язання вони замінюють іншим, згідно якого орендна плата на місяць складатиме 31832,40 грн.

Зазначені пояснення відповідача досліджувались судом і були обгрунтовано ним відхилені, оскільки із змісту зазначених доповнень до договору випливає, що прийняті сторонами зміни із визначенням орендної плати у розмірі 31832,40 грн. передували у часі тим змінам, згідно яких сторони домовились про те, що додатково до орендної плати у розмірі 31832,40 грн. на місяць орендар має сплачувати орендну плату в розмірі 108224,00 грн.

При цьому, в матеріалах справи відсутні дані про те, що сторони в черговий раз припинили останні домовленості щодо визначення розміру орендної плати і повернулись до попередніх.

У цьому ж зв'язку, апеляційний суд обгрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на судові рішення, постановлені у справі № 30/214 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-2" про розірвання договору оренди, якими, на його думку, було підтверджено, що розмір орендної плати за договором складає 31832,40 грн., оскільки, як це вбачається із змісту зазначеного рішення, в даному випадку позов про розірвання договору оренди заявлявся позивачем з інших правових підстав і питання щодо визначення розміру орендної плати не входило до предмету спору за цією справою.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуюч ись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-2" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 та рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2007 у справі № 36/639 залишити без змін.