Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

суддів

Кота О.В.

Владимиренко С.В.

Самусенко С.С.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2007 року у справі № 34/205-06 (11/215)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар"

До Відкритого акціонерного товариства "Південно-Східне регіональне виробниче об'єднання "Цветмет"

Про стягнення 32 526,39 грн.

за участю представників:

позивача:  не з'явилися;

відповідача: не з'явились;

встановив:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2006 року (суддя Примак С.А.) у справі № 34/205-06 (11/215) у позові відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2006 року (судді Джихур О.В., Ясир Л.О., Виноградник О.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2006 року залишено без змін.

ТОВ "Пульсар" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, оскільки ними при винесенні оскаржуваних судових актів порушено норми матеріального та процесуального права та передати справу на новий розгляд.

Згідно з приписами ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, проте не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами, 26 лютого 2001 року між ТОВ "Пульсар" та Октябрьською виробничо-заготівельною філією ВАТ "Південно-Східне регіональне виробниче об'єднання "Цветмет" в особі директора філії Кисельова Г.В. укладено договір № 26/02, згідно якого відповідач зобов'язався продати позивачу лом і відходи чорних металів кількістю, ціною, в строки зазначені в специфікаціях № 1 від 26.02.2001 р. та № 2 від 30.04.2001 р.

Платіжним дорученням від 06.03.2001 р, 12.04.2001 р., 24.04.2001 р. позивач перерахував філії передплату в загальній сумі 68 445 грн, останньою здійснена поставка продукції за накладними № 1 від 01.04.2001 р. та № 2 від 30.04.2001 р. (т. 1 а.с. 56-57) на суму 45 665,10 грн. Поставка продукції на суму 22779, 90 грн. здійснена не була.

Апеляційним господарським судом, враховуючи норми ст.ст. 32, 33, 36 ГПК України (1798-12) спростовані висновки відповідача щодо укладення договору з його боку неуповноваженою особою (директором філії), а також, враховуючи п. 3.2 Положення ВАТ "Південно-Східне регіональне виробниче об'єднання "Цветмет" встановлено, що філія мала рахунок в Дніпропетровській обласній дирекції АППБ "Аваль", отриманими від позивача грошовими коштами за договором № 26/02 філія самостійно розпоряджалася.

Крім того, відповідачу, як юридичній особі було відомо про укладення філією договору № 26/02, отримання коштів від позивача, здійснення філією на адресу позивача поставок продукції, але договір № 26/02 та дії керівника філії у встановленому порядку не оспорювалися.

Виходячи з викладеного, апеляційним господарським судом встановлено укладення філією відповідача договору у відповідності до чинного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України (435-15) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.

Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Апеляційний господарський суд встановив, що позивачем пропущено строк позовної давності, поважні причини пропуску вказаного строку відсутні, а відтак судами підставно відмовлено в задоволенні позову.

Разом з тим, апеляційний господарський суд прийшов до помилкового висновку, щодо немайнових вимог позивача, у зв'язку з чим наступний абзац мотивувальної частини підлягає виключенню як такий, що спростовується матеріалами справи: "З врахуванням зміни предмету позову, вимога позивача має немайновий характер і випливає з поставки продукції за специфікацією № 2 від 30.04.2001 р. до договору № 26/02 від 26.02.2001р."

Матеріали справи свідчать про те, що в іншій частині господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і підставно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2007 року у справі № 34/205-06 (11/215) змінити, вилучити з мотивувальної частини абзац наступного змісту: "З врахуванням зміни предмету позову, вимога позивача має немайновий характер і випливає з поставки продукції за специфікацією № 2 від 30 квітня 2001 року до договору № 26/02 від 26 лютого 2001 р."

В решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2007 року у справі № 34/205-06 (11/215) залишити без змін.